08 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/3961/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії (надалі також - ВЛК) від 16 січня 2025 року про придатність позивача до військової служби;
- зобов'язати повторно провести медичний огляд позивача для визначення придатності до військової служби відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 року № 402 (надалі - Положення № 402), з урахуванням всіх діагнозів та медичних висновків.
В обґрунтування позовних вимог позивач наполягає на тому, що він є непридатним до військової служби за станом здоров'я, натомість є придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, (закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Стверджує, що має низку хвороб, про що повідомляв відповідача під час проходження ВЛК, просив урахувати висновки вузьких спеціалістів та попередній висновок ВЛК від 12 вересня 2024 року № 1538, що, однак, не було узято до уваги, як і не проведено, як стверджує позивач, ретельного дослідження та необхідних оглядів, відповідних діагнозу позивача. Посилаючись на додані до позову дослідження та медичні висновки, позивач акцентує на тому, що йому встановлено діагноз "гострий лівобічний підколінно-стегновий флеботромбоз", який за статтею 42-6 Положення № 402 передбачає придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Позивач відзначає, що згідно з Консультативним висновком спеціаліста-судинного хірурга від 30 січня 2025 року йому встановлено діагноз "варикозне розширення вен нижніх кінцівок. СЕАР С2", тому порушення порядку проведення медичного огляду, як зазначає позивач, які він вбачає в неурахуванні усіх медичних показників щодо стану здоров'я, що є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови ВЛК (оформленої у вигляді довідки) із зобов'язанням проведення повторного медичного огляду позивача з урахуванням усіх діагнозів.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає про те, що прийняття постанов та визнання придатності до подальшого проходження військової служби та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК, визначені пунктами 21.5, 21.6 Глави 21 Розділу ІІ Положення № 402, що віднесено до дискреційних повноважень відповідної ВЛК. При цьому оскаржувана постанова повною мірою, як стверджує відповідач, відповідає Положенню № 402, яка винесена з урахуванням діагнозу позивача "підшкірна кістка м'яких тканин надп'яткової ділянки латерально без ознак поєднання з кістково-суглобовими структурами - рецидив. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби". При цьому саме на військовослужбовця покладено обов'язок повідомити під час огляду про усі вади здоров'я, надавши підтвердні медичні документи для проведення повного огляду.
Разом з тим, як зауважує відповідач, позивач не звертався до ВЛК вищого рівня для перегляду висновку, сформованого у спірній довідці від 16 січня 2025 року № 31/1, виданій ВЛК Військової частини НОМЕР_1 , тож не скористався правом на проведення повторного медичного огляду щодо придатності до військової служби у встановленому порядку. Своєю чергою, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Оскільки позивачу встановлено діагноз, за яким на підставі статті 10 графи ІІ Розкладу хвороб його визнано придатним до військової служби, та враховуючи нереалізацію позивачем процедури перегляду рішення ВЛК у встановленому порядку до ВЛК вищого рівня, відповідач просить відмовити у позові.
Розглянувши доводи та заперечення сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд виходить з такого.
Суд встановив, що 16 січня 2025 року Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого видано довідку від 16 січня 2025 року № 31/1, згідно з якою позивачу встановлено діагноз "підшкірна кіста м'яких тканин надп'яткової ділянки латерально без ознак поєднання з кістково-суглобовими структурами - рецидив. Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби".
На підставі статті 10-в графи ІІ Розкладу хвороб Положення № 402 позивача визнано придатним до військової служби.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу"; надалі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 70 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (надалі - Закон № 2801-XII) військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 (тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Так, згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови.
Водночас, постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають медичному огляду ВЛК, якій, за результатами військово-лікарської експертизи, надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби, які оформлюється довідкою ВЛК згідно з додатком 4 до Положення № 402.
Підпунктом 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК); ВЛК регіону.
Так, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, та вправі згідно з підпунктом 2.3.4 оглядати військовослужбовців, також розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України. Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).
Суд враховує, що підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Водночас, ВЛК регіону мають право приймати постанови згідно з Положенням № 402, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (пункт 2.4.10. пункт 2.4 розділу І Положення № 402).
Тобто, оскарженню у судовому порядку, за приписами пункту 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 415/1850/17 у якій зазначено, що у питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
Своєю чергою, згідно із пунктами 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку, на чому слушно наголошує відповідач.
Отже, питання контролю, розгляду, затвердження, за наявності підстав не затвердження, перегляду, відміни або скасування постанови позаштатних (підпорядкованих) ВЛК є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією ВЛК регіону або ЦЛВК.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
При цьому суд зауважує, що позивач не звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності членів позаштатної ВЛК при проведенні медичного огляду ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК та проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення № 402, тобто не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби та правом на оскарження постанови позаштатної ВЛК до ВЛК вищого рівня, як це передбачено чинним законодавством.
Беручи до уваги те, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов'язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд доходить висновку, що позивачем не дотримано порядку, визначеного Положенням № 402, щодо процедури оскарження результатів медичного огляду.
Разом з тим, визначаючись у спірних правовідносинах суд враховує, що підставою заявленої позовної вимоги про визнання протиправною оскаржуваної постанови ВЛК про придатність до військової служби, позивач визначає неналежний, поверхневий медичний огляд, що виразилось у непроведенні медичних досліджень відповідно до діагнозу позивача "гострий лівобічний підколінно-стегновий флеботромбоз" та неурахуванні висновків судинного хірурга. При цьому позивач стверджує, що відповідно до статті 42-б Розкладу хвороб варикозна хвороба нижніх кінцівок обумовлює придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Враховуючи ці доводи позивача суд звертає увагу, з чим у позовній заяві погоджується й позивач, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише у межах дотримання процедури прийняття цього висновку. При цьому суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Тобто, в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
А тому, надаючи оцінку доводам позивача про те, що висновок ВЛК сформований без належного медичного огляду і обстеження, свідченням чого є рішення про придатність до військової служби при наявності, зокрема, хвороби "варикозне розширення вен нижніх кінцівок. СЕАР С2", суд, звертає увагу на висновок Верховного Суду у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18, де Суд зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб.
Разом з тим, в аспекті процедурного порушення проведення медичного обстеження позивача суд враховує, що відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу IІ Постанови № 402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду. Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями. Під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.
Як визначено у пункті 1.2 глави 1 розділу ІІ Постанови № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 22.1 глави 22 розділу IІ Постанови № 402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються: а) на військовослужбовців - у медичну книжку, у довідку ВЛК (свідоцтво про хворобу), картку обстеження та медичного огляду, медичну карту стаціонарного хворого.
У цій справі позивач наполягає саме на неурахуванні ВЛК його діагнозу (варикозної хвороби), тому судом досліджено картку обстеження та медичного огляду ВЛК в матеріалах справи, та її записи: щодо обстеження позивача терапевтом, хірургом, невропатологом, отоларингологом, психіатром, а також запис від 13 січня 2025 року судинного хірурга "на момент огляду даних за судини нижніх кінцівок немає. УЗД вен нижніх кінцівок: глибокі вени прохідні. Поверхневі вільно стискаються. Даних за тромбози або набряки немає",- "Приданий до в/служби".
Як вже йшлося, предметом судового контролю у справах такої категорії не може бути порядок та спосіб проведення медичного дослідження (обстеження) та постановлення діагнозів, оскільки це потребує спеціальних медичних знань, відтак не делегує суду повноваження втручатися у дискреційні повноваження ВЛК у цій частині.
Разом з тим, картка медичного огляду ВЛК від 16 січня 2025 року містить записи результату огляду судинного хірурга щодо захворювання, про яке зазначає позивач у позові. Тому, на переконання суду, відсутні підстави вважати неврахованими діагнози позивача, на яких він наголошує, та, відповідно, з цих підстав, поверхневим або неналежно проведеним медичним обстеженням позивача, оскільки відповідну хворобу враховано ВЛК з визначенням медичного діагнозу та йому відповідного висновку. Натомість, Консультативний висновок спеціаліста судинного хірурга щодо постановленого діагнозу "варикозне розширення вен нижніх кінцівок. СЕАР С2" датовано 30 січня 2025 року, тобто після ВЛК від 16 січня 2025 року, до того ж висновок спеціаліста "Інша кіста синовіальної сумки, ділянка гомілковостопного суглоба та стопи, основний, Заключний: Рецидив кісти ділянки лівого гомілковоступневого суглоба" узгоджується з діагнозом оскаржуваної довідки ВЛК від 16 січня 2025 року № 31/1 - "підшкірна кіста м'яких тканин надп'яткової ділянки латерально без ознак поєднання з кістково-суглобовими структурами - рецидив".
Надані позивачем результати медичних досліджень (аналізів та обстежень), враховуючи предмет судового контролю у цій справі, не надають суду підстав вважати недотриманою процедуру прийняття спірного висновку ВЛК, позаяк ці дослідження/обстеження проведені після проходження позивачем ВЛК 16 січня 2025 року, як-то: консультативний висновок спеціаліста від 30 січня 2025 року, ультразвукове дослідження (доплерографія вен нижніх кінцівок) від 29 січня 2025 року, ультразвукове дослідження (доплерографія артерій нижніх кінцівок) від 10 лютого 2025 року. З огляду на положення пункту 6.8 глави 6 розділу ІІ Положення № 402, яким, як вже йшлося, закріплено обов'язок військовослужбовця надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я, що кореспондує, своєю чергою, обов'язку урахування даних, вказаних в наданих військовослужбовцем медичних документах, лікарями під час формування постанов ВЛК, медичні висновки та дані оглядів і досліджень, оформлені після проходження ВЛК, вочевидь не могли бути враховані та не доводять, відповідно, процедурне порушення спірної ВЛК.
Неперебираючи функції встановлення медичного діагнозу, проте, на основі дослідження та порівняльного аналізу доказів в матеріалах справи, суд, надаючи оцінку доводам позивача з'ясував, що ряд доданих до позову медичних документів 2024 року узгоджуються з діагнозом позивача ВЛК 2024 року, оформленою довідкою Військової частини НОМЕР_2 від 12 вересня 2024 року № 1538 "182.9 Стан після перенесеного гострого лівобічного підколінно-стегнового флеботромбозу з тимчасовим порушенням функції" із встановленим причинним зв'язком "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" та визначенням на підставі статті 44 графи ІІ Розкладу хвороб, глави ТДВ потреби у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, що, зрештою, не входить у суперечність зі спірною довідкою ВЛК від 16 січня 2025 року № 31/1. До того ж, зміст дослідженої судом магнітно-резонансної томографії лівого гомілкового суглобу та частково ступні від 16 жовтня 2024 року з викладеним заключенням, зокрема "Підшкірна кіста м'яких тканин надп'яткової ділянки латерально (без ознак поєднання з кістково-суглобовими структурами) повною мірою узгоджується з діагнозом у довідці ВЛК від 16 січня 2025 року № 31/1, що, знову ж таки, не дозволяє стверджувати про неурахування діагнозу за наявними у ВЛК 16 січня 2025 року та повідомленими позивачем медичними даними.
Тому, порівнявши та співставивши записи у наданих позивачем медичних документах та спірному висновку ВЛК, у суду відсутні підстави вважати їх неврахованими. Зважаючи на медичні обстеження позивача у картці медичного огляду ВЛК від 16 січня 2025 року для визначення ступеня придатності до військової служби, а також вказані у ній висновки відповідних лікарів, судом не встановлено порушень процедури під час визначення діагнозу та ступеня придатності позивача до військової служби.
Діагноз позивачу та ступінь придатності до військової служби, зазначений у постанові ВЛК у формі довідки від 16 січня 2025 року № 31/1, встановлено за наявною медичною документацією, а також шляхом безпосереднього огляду лікарями ВЛК, про що зроблено відповідні записи в картці обстеження та медичного огляду, а суд у межах розгляду цієї справи не вправі надавати оцінку медичному діагнозу позивача. Як вже згадувалось, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, як і придатність (непридатність) до військової служби за результатами медичного обстеження, є виключними повноваженнями ВЛК та виходить за межі судового розгляду.
Тому, роблячи висновки у цій справі, суд виходить з того, що зміст картки обстеження та медичного огляду позивача повною мірою відповідає висновку оскаржуваної постанови у довідці ВЛК від 16 січня 2025 року № 31/1, ця довідка складена за формою згідно з додатком 4 до Положення № 402 та містить всі необхідні реквізити, зокрема, гербову печатку, особисті дані позивача, діагноз, висновок ВЛК з покликанням на відповідну статтю Розкладу хвороб, ініціали та підписи голови та секретаря ВЛК, що дає підстави для висновку про відсутність процедурних порушень ухваленого рішення ВЛК щодо придатності позивача до військової служби.
Натомість доводи позивача щодо неурахування діагнозу та непроведення належного медичного обстеження зводяться до формальної незгоди з висновками ВЛК за результатами медичного огляду, а тому не визнаються судом обґрунтованими та не утворюють підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у цій справі.
Таким чином, за результатом розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача відповідає критеріям законності та обґрунтованості відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість позивачем не доведено підставності заявлених вимог, відтак у позові слід відмовити.
За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Г. Приходько
08.12.25