(в порядку судового контролю за виконанням судового рішення)
05 грудня 2025 року м. Житомир
справа № 240/6239/24
категорія 104000000
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №240/6239/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне перерахування коштів на виконання рішення суду у справі №295/6172/21;
- зобов'язано Державну казначейську службу України, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми на виконання рішення суду у справі №295/6172/21, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України - 04.01.2023 до моменту виконання виконавчих листів - 20.02.2024, та інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, за період з 01.12.2022 по 01.02.2024.
Згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 залишено без змін.
Житомирським окружним адміністративним судом 25 квітня 2025 року видано позивачу виконавчий лист.
10 червня 2025 року від ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд", надійшла заява (за вх. №47185/25) про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України подати звіт про виконання рішення прийнятого у даній справі.
Аргументуючи підстави звернення до суду із вказаною заявою, позивач (стягувач) вказує, що фактичних даних про повне виконання судового рішення, зокрема, в частині зобов'язання, відповідачем не надано.
10 червня 2025 року ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" звернувся до суду із клопотанням (за вх. №47243/25) про долучення доказів до матеріалів справи відповіді Державної казначейської служби України від 09.06.2025 №5-11-11/12574.
У зазначеному листі, зокрема вказано, що у разі визначення судом конкретної (чіткої) суми коштів у вигляді інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов'язання за період з 01.12.2022 по 01.02.2024, що підлягає виплаті на користь позивача Казначейством будуть вжиті заходи спрямовані на виконання рішення суду у справі №240/6239/24.
З урахуванням приписів частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зважаючи на не порушення позивачем питання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Відповідно до ухвали суду від 03.11.2025 заяву відповідача (боржника) про зміну способу і порядку виконання судового рішення, - задоволено частково та змінено спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №240/6239/24 шляхом встановлення нового способу виконання рішення суду в частині зобов'язання Державної казначейської служби України, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI нарахувати та виплатити ОСОБА_1 інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, за період з 01.12.2022 по 01.02.2024, на:
"Стягнути з Державного бюджету України, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, за період з 01.12.2022 по 01.02.2024, у розмірі 36650 (тридцять шість тисяч шістсот п"ятдесят) грн 18 (вісімнадцять) коп".
Крім цього, в ухвалі суду від 03.11.2025 вказано, що Державна казначейська служба України відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», здійснила нарахування компенсації в розмірі трьох відсотків річних за період з 04.01.2023 по 20.02.2024, що становить 18914,95 грн.
Отже, відповідачем виконано рішення суду в частині нарахування компенсації в розмірі трьох відсотків річних, а щодо іншої частини рішення, з метою належного його виконання судом змінено спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №240/6239/24.
З огляду на викладене, судом захищено право позивача на отримання невиплачених сум коштів від боржника.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність обставин які б свідчили про необхідність встановлення Державній казначейській службі України строку для подання звіту про виконання судового рішення.
З огляду на викладене, правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.В. Горовенко