Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2025 року Справа№200/7335/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.08.2025 молодшому сержанту ОСОБА_1 надано відповідь на заяву про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, згідно положень абзацу 2 та 4 пункту четвертого Постанови КМУ від 11.02.2025 №153, згідно якої Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що останній не має права на таку винагороду оскільки участь у бойових діях відбувалась у віці 26 років, тобто за межами встановленого чинним законодавством України для такої виплати вікового ліміту, а саме до досягнення 25 років. Вважає, що такі дії відповідача є протиправними.
Ухвалою суду від 01.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.03.2022 є військовослужбовцем 2 роти протитанкових ракетних комплексів ВЧ НОМЕР_1 (військовий квиток серії НОМЕР_3 ).
29.07.2025 позивач звернувся до Міністра оборони України із заявою, у якій вказав наступне: «Я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військове звання сержант, військова частина НОМЕР_1 . Служу у ЗСУ з 09.03.2022, мобілізований. Неодноразово приймав участь у бойових діях з 01.04.2022.
28.07.2025 подав рапорт до відділення персоналу військової частини НОМЕР_1 щодо виплати одноразової грошової винагороди відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" від 11 лютого 2025 року №153.
Оскільки витяги з ЖБД підрозділу, в якому я проходив службу у 2022-2023 році не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" від 11 лютого 2025 року №153, я надав Витяги з журналу бойових дій за більш пізній період з 13.03.2023 до 22.02.2025, які відповідають вимогам цієї постанови.
Проте при погодженні у помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи начальника юридичної служби у прийнятті Рапорту мені було відмовлено через те, що Витяги з журналу бойових дій встановленого зразка, надані в якості підтвердження моєї безпосередньої участі у бойових діях, датовані періодом з 13.03.2023 до 22.02.2025, тобто коли мені вже виповнилось 26 років.
Однак, у листі-роз'яснені ДСЗ №10905 від 26.03.2025 чітко вказано, що “Військовослужбовець має право на Винагороду, якщо був прийнятий або призваний на військову службу починаючи з 24.02.2022 у віці менше 25 років. Всі періоди його безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема після досягнення 25 років, враховуються для визначення права на виплату Винагороди в розмірі один мільйон гривень, за умови що сукупний сірок такої участі становить не менше шести місяців станом па 13.02.2025.»
Ураховуючи викладене вище, прошу розглянути моє звернення та надати обґрунтовану відповідь, чи можу я претендувати на виплату одноразової грошової винагороди та чи відповідають Додатки додані до мого рапорту вимогам постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» від 11 лютого 2025 року №153.».
27.09.2025 ВЧ НОМЕР_1 листом №2084/149/2/12382 повідомлено, що з метою отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, прийняття участі в бойових діях повинно відбуватись виключно у віці до 25 років, а не після. Таким чином, долучений до заяви витяг із журналу бойових дій 2 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , не може бути правовою підставою для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, оскільки підтверджує участь в бойових діях у віці 26 років, тобто за межами встановленого чинним законодавством України для такої виплати вікового ліміту, а саме до досягнення 25 років.
Одночасно повідомляє, що зважаючи на викладену в заяві інформацію та дату народження. Позивач можете претендувати на виплату частини одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, у випадку підтвердження встановленим порядком участі в бойових діях (та/або отримання поранення) з 24.02.2022 по 18.05.2022 включно.
У листі ВЧ НОМЕР_4 від 29.08.2025 №116/21/8/Вих ЗВТ/05735 повідомила, що відповідно до листа-роз'яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 26.03.2025 № 10905, військовослужбовець має право на Винагороду, якщо був прийнятий або призваний на військову службу починаючи з 24.02.2022 у віці менше 25 років. Всі періоди його безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема після досягнення 25 років, враховуються для визначення права на виплату Винагороди в розмірі один мільйон гривень, за умови що сукупний строк такої участі становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025. Якщо цей строк є меншим. Винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях (сумарно обчислених). Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби». Отже, у разі, якщо військовослужбовець відповідає критеріям, визначеним у пункті 4 Постанови №153, зокрема брав безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій у період з 24.02.2022 по 13.02.2025, у тому числі після досягнення 25-річного віку, це не позбавляє права на отримання Винагороди. Для реалізації зазначеного права військовослужбовець може подати рапорт до командування військової частини за місцем проходження служби відповідно до наказу Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531. При цьому додаткові вимоги до оформлення додатків до такою рапорту чинним законодавством не передбачені.
Відповідно до Витягу з журналу бойових дій 2 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 за період з 13.03.2023 по 22.02.2025, вбачається, що позивач брав учать у бойових діях необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України.
Із витягу з журналу бойових дій вбачається, що початок участі у бойових діях 13.03.2023 тобто коли позивачу було 25 років.
Відповідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2024 № 597 молодший сержант ОСОБА_1 24.11.2023 отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, а саме під час здійснення заходів необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України. На момент поранення алкогольного, наркотичного сп'яніння, протиправної поведінки не виявлено.
Відповідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2024 № 8982 молодший сержант ОСОБА_1 отримав 05.05.2024 поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, а саме під час здійснення заходів необхідних для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України. На момент поранення алкогольного, наркотичного сп'яніння, протиправної поведінки не виявлено.
Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягався.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на день розгляду позову в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено:
що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
Як було встановлено судом, позивачу станом на 08.03.2022 (дата зарахування до особового складу ВЧ) виповнилося повних 24 роки, позивач проходив військову службу та приймав безпосередню участь у бойових діях згідно витягу з журналу бойових дій 2 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 за період з 13.03.2023 по 22.02.2025, та у відповідності до абзацу 4 пункту 4 Постанови № 153 отримав травму, пов'язану із захистом Батьківщини.
Крім того, будь-які відомості щодо притягнення позивача до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарні правопорушення відсутні.
При цьому, суд зазначає, що якщо військовослужбовець відповідає критеріям, визначеним у пункті 4 Постанови №153, зокрема брав безпосередню участь у бойових діях у районах ведення воєнних (бойових) дій у період з 24.02.2022 по 13.02.2025, у тому числі після досягнення 25-річного віку, це не позбавляє права на отримання винагороди. Для реалізації зазначеного права військовослужбовець може подати рапорт до командування військової частини за місцем проходження служби відповідно до наказу Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531. При цьому додаткові вимоги до оформлення додатків до такою рапорту чинним законодавством не передбачені.
Таким чином, з аналізу вищевказаних норм випливає, що позивач має право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень, передбаченої абз. 4 п. 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153, якщо:
- проходження військової служби саме в період воєнного стану з 08.03.2022;
- вік позивача на момент зарахування у особовий склад ВЧ становив 24 повних років;
- брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнний (бойових) дій;
- отримав в ході таких бойових дій поранення, безпосередньо пов'язане із захистом Батьківщини (Вітчизни).
Інших доводів та доказів щодо відсутності у позивача права на отримання винагороди відповідно до абз.4 п. 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153 відповідачем не наведено та суду не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідає умовам, визначеним Постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди.
Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача, позов слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у виплаті відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах; зобов'язати відповідача виплатити позивачу одноразову грошову винагороду на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 одноразової грошової винагороди.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.
Повне судове рішення складено 08.12.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В.Загацька