Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2025 року Справа №200/9486/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Михайленка Дмитра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
03 грудня 2025 року адвокат Михайленко Дмитро Петрович в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду скаргу ОСОБА_1 від 26 серпня 2025 року та доповнення до неї від 15 жовтня 2025 року на довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 квітня 2025 року за №2025-0624-1402-0521-0, якорю ОСОБА_1 на підставі статей 39-Б, 23-Б, 40-В графи ІІ розкладу хвороб, графи 1 ТДВ визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, логістики зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути скаргу ОСОБА_1 від 26 серпня 2025 року та доповнення до неї від 15 жовтня 2025 року на довідку Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25 квітня 2025 року за №2025-0624-1402-0521-0, якорю ОСОБА_1 на підставі ст. 39-Б, 23-Б, 40-В графи ІІ розкладу хвороб, графи 1 ТДВ визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, логістики зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, та скасувати її в зв'язку з проведенням огляду з порушенням вимог діючого законодавства, а саме: статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та абзацами 5, 6, 7 пункту 2.1 глави 2 розділу I, пункту 3.3. глави 3 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №402 від 14 серпня 2008 року.
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суддя констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Щодо форми і змісту позовної заяви, наданих доказів, суддя зазначає наступне.
Крім того, частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з частиною четвертою статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суддею встановлено, що у позовній заяві представником позивача визначено відповідачем - Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас, зазначений представником у позові ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України « НОМЕР_1 » відповідача, є кодом саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є юридичною особою, а не Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 . Про що також свідчить квитанція №5252679 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Таким чином, позивачу (його представнику) необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом зазначення у позовній заяві правильного найменування відповідача та/або ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суддя вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Михайленка Дмитра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду виправленого позову із зазначенням правильного найменування відповідача по справі та/або його ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна