08 грудня 2025 року Справа 160/34422/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
03 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №04050012571 від 10.01.2022 про відмову у поновленні виплати пенсії громадянці України ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити нарахування та виплату пенсії громадянці України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 07.10.2009 року, у розмірі передбаченому законодавством України на момент поновлення пенсі, а також в подальшому з відповідними осучасненнями, з усіма індексаціями, перерахунками та надбавками, на визначений пенсіонером банківський рахунок у порядку передбаченому законодавством, а також з компенсацією втрати частини доходів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/34422/25 визначено суддю Олійника В.М.
Відповідно до підпунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Однак, позовна заява подана без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Щодо судового збору, суд виходить з наступного.
Згідно частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30280,00 грн.
- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 15140,00 грн.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.;
- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1211,20 грн.
Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./ Чечел.р/22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, відтак ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та надати до суду документ, який підтверджує його сплату.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне:
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року»
Представник ОСОБА_1 у позовній заяві просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №04050012571 від 10.01.2022 про відмову у поновленні виплати пенсії громадянці України ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити нарахування та виплату пенсії громадянці України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 07.10.2009 року, у розмірі передбаченому законодавством України на момент поновлення пенсі, а також в подальшому з відповідними осучасненнями, з усіма індексаціями, перерахунками та надбавками, на визначений пенсіонером банківський рахунок у порядку передбаченому законодавством, а також з компенсацією втрати частини доходів.
Суд звертає увагу, що з проханням призначення пенсії з 07.10.2009 року позивач звернулася до відповідача 17.03.2021 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010303-8/64324 від 12.05.2021 року позивачеві відмовлено в призначенні пенсії станом на дату звернення.
06.08.2021 року представник ОСОБА_1 повторно звернувся через веб-портал ПФУ з заявою, в якій просив поновити виплати пенсії громадянці України ОСОБА_1 починаючи з 07.10.2009 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №28627-24432/Т-01/8-0400/21 від 19.08.2021 року представнику позивача повідомлено, що надання заяви про поновлення виплати пенсії через веб-портал ПФУ чинним законодавством не передбачено.
Суд зазначає, що отримання позивачем листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №28627-24432/Т-01/8-0400/21 від 19.08.2021 року та №0400-010303-8/64324 від 12.05.2021 року у відповідь на її заяву не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав з 07.10.2009 року, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Крім того, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050012571 від 10.11.2022 року позивачеві повторно відмовлено в призначенні пенсії станом на дату звернення.
Позивач, звернувшись до відповідача 28.05.2025 року зі зверненням про надіслання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050012571 від 10.11.2022 року, вже була обізнана про його існування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду.
З метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне надати позивачеві можливість подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст.169,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 необхідно:
- сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та надати до суду документ, що підтверджує його сплату;
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник