м. Вінниця
08 грудня 2025 р. Справа № 640/31979/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" (вул. І. Франка, 6, м. Київ, 01054)
до: Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068)
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" (далі - позивач) з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2021 №0003790704.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням №0003790704 від 09.07.2021 відповідачем безпідставно застосовано штраф у сумі 100 000 грн за нібито п'ять встановлених порушень. Позивач наголошує, що таке рішення оформлено з порушенням вимог Порядку №1204, зокрема містить недопустимі виправлення щодо підстав прийняття рішення, що унеможливлює достовірне встановлення акту перевірки, на підставі якого його винесено. На думку позивача, контролюючим органом неправильно встановлені та частково не досліджені фактичні обставини, що призвело до хибного висновку про відсутність реєстрації одного рівнеміра-лічильника та необладнання трьох місць відпуску пального витратомірами-лічильниками. Позивач вказує, що фактичні дані підтверджують наявність та відповідність обладнання вимогам законодавства, а частину помилок було виправлено ще під час перевірки. Також звертається увага, що контролюючий орган безпідставно відмовив у перенесенні строків фактичної перевірки, що позбавило позивача можливості надати підтвердні документи щодо відповідності витратомірів-лічильників.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
10.12.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач зазначає, що за результатами фактичної перевірки, проведеної на акцизному складі позивача за адресою: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Констянтинівка, вул. Миколаївська, 2-а, складено акт від 04.06.2021 №3938/14-25-40-10/34531124, на підставі якого 09.07.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення №0003790704. Відповідач наголошує, що встановлені перевіркою порушення вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ зумовили застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 100 000 грн на підставі п. 128.1.1 ст. 128 ПКУ. Як зазначає відповідач, актом перевірки підтверджено три групи порушень: відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі рівнеміра-лічильника SiteSentinel із серійним номером 1901022027, яким був обладнаний резервуар №8 у період з 29.10.2020 по 02.06.2021; необладнання рівнеміра-лічильника на одному резервуарі у період з 01.04.2020 по 05.04.2020, підтверджене відсутністю документів про повірку рівнеміра Proservo; необладнання трьох місць відпуску пального витратомірами-лічильниками у період з 01.04.2020 по 03.06.2021, оскільки позивач не надав жодних підтвердних документів щодо повірки або відповідності витратомірів Promas, що використовувалися в цей період. Відповідач підкреслює, що сертифікати та документи, надані позивачем уже після перевірки, не спростовують встановлених обставин, оскільки підтверджують проведення повірки лише у вересні 2021 року та не стосуються періоду, охопленого перевіркою. Також зазначається, що навіть за даними самих матеріалів позивача два витратоміри Promas були вилучені з Реєстру лише 28.05.2021, що додатково підтверджує їх невідповідність вимогам законодавства в період, що перевірявся. Посилаючись на положення підрозділу 5 розділу XX ПКУ та норми ст. 230 і ст. 128 ПКУ, відповідач стверджує, що відповідальність за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників настає з 01.04.2020. Відтак, встановлені порушення охоплюють саме період, за який законодавством передбачено накладення штрафів. Щодо зауважень позивача про недоліки оформлення ППР, відповідач наголошує, що окремі технічні недоліки в оформленні податкового повідомлення-рішення не впливають на його правомірність, якщо зміст рішення дозволяє чітко встановити виявлені порушення та розмір застосованих санкцій. Відповідач зауважує, що ППР №0003790704 містить усі необхідні дані, а зазначена позивачем описка не перешкоджає розумінню суті порушень та підстав для притягнення до відповідальності. З огляду на викладене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
17.12.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
П. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-ІХ "Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон № 3863), який набрав чинності 26.09.2024), установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абз. 4 цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом № 3863, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом № 3863, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/2892/19 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід О.С.
Ухвалою від 17.03.2025 адміністративну справу № 640/31979/21 суддею Маслоід О.С. прийнято до свого провадження.
01.04.2025 за вх.№20625/25 до суду від відповідача надійшли пояснення щодо позову.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
На підставі наказу від 24.05.2021 №984-П та направлень від 25.05.2021 №1174/14-29-09-02-10, №1175/14-29-09-02-10 та №1176/14-29-09-02-10 ГУ ДПС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Альянс Ойл Україна» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального за період з 01.04.2020 по 03.06.2021, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.
Фактичну перевірку ТОВ «Альянс Ойл Україна» проведено за місцем зберігання та/або відпуску пального за адресою: Миколаївська обл, Новоодеський р-н, с. Констянтинівка, вул. Миколаївська, 2-а.
За результатами перевірки складено акт від 04.06.2021 №3938/14-29-09-02-11/34531124.
Так, відповідно до акта перевірки, на акцизному складі уніфікований №1004325 за адресою: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с.Констянтинівка, вул. Миколаївська, 2-а. встановлено:
1) відсутність реєстрації одного рівнеміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників (далі - Реєстр), яким обладнано введений в експлуатацію резервуар за період з 29.10.2020 по 02.06.2021;
2) необладнання рівнеміром-лічильником двох введених в експлуатацію резервуарів у період з 01.04.2020 по 05.04.2020;
3) необладнання витратомірами-лічильниками трьох місць відпуску пального наливом з акцизного складу за період з 01.04.2020 по 03.06.2021.
Актом перевірки встановлено, що резервуар №8 (станом на початок перевірки 25.05.2021 року) обладнаний рівнеміром-лічильником SiteSentinel з серійним номером 1901022027. Також актом перевірки встановлено, що резервуар № 13 (станом на початок перевірки 25.05.2021) обладнаний рівнеміром-лічильником SiteSentinel з серійним номером 190206100006.
Однак, до Реєстру (станом на початок перевірки 25.05.2021) внесено інформацію щодо обладнання резервуарів №8 (уніфікований номер резервуару 8/1004325) та №13 (уніфікований номер резервуару 13/1004325) рівнемером-лічильником SiteSentinel з серійним номером 190206100006.
Відтак, встановлено факт відсутності реєстрації в Реєстрі рівнеміра-лічильника SiteSentinel з серійним номером 1901022027 з 29.10.2020, яким обладнано резервуар №8.
Також зазначено, що резервуар №2 у період з 01.04.2020 по 29.10.2020 обладнаний рівнеміром-лічильником Proservo з серійним номером P902C41311A, а резервуар №7 у період з 01.04.2020 по 29.10.2020 обладнаний рівнеміром-лічильником Proservo з серійним номером P902C21311A.
До перевірки надано Сертифікат відповідності, зареєстрований за № UA.TR.001. 23 34-20, виданий ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», дата видачі - 06.04.2020. Інші документи, які свідчать, що рівнеміри-лічильники Proservo з серійними номерами P902C41311A, P902C21311A відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства, до перевірки не надано.
До перевірки не надано документів, які свідчать, що витратоміри-лічильники, якими були обладнані у період з 01.04.2020 по 29.10.2020 (лічильники Promas з серійними номерами №P8184602000 P8184702000 P8184802000) три місця відпуску пального наливом з акцизного складу з уніфікованим номером 1004325, відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.
Таким чином, актом перевірки встановлено відсутність обладнання витратомірами-лічильниками трьох місць відпуску пального наливом з акцизного складу за період з 01.04.2020 по 03.06.2021.
Одночасно, в акті перевірки зазначено, що під час фактичної перевірки позивачем вилучено з Реєстру 2 витратоміра Promas з серійними номерами №P8184602000, P8184702000 (дата вилучення з реєстру 28.05.2021).
17.06.2021 позивачем подано заперечення на акт перевірки.
За результатами розгляду заперечень ТОВ «Альянс Ойл Україна», враховуючи надані до перевірки та разом із запереченнями документи, комісією з питань розгляду заперечень до акта фактичної перевірки від 04.06.2021 №3938/14-29-09-02-11/34531124 частково внесено зміни, а саме: ??виключено пункти акту перевірки щодо встановленого порушення пл. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, у зв?язку необладнанням у період з 01.04.2020 по 05.04.2020 включно резервуару №2 рівнеміром-лічильником; ??абзац 4 на сторінці 6 акта перевірки від 04.06.2021 №3938/14-29-09-02-11/34531124 викладено так: «Таким чином перевіркою встановлено: ??факт відсутності реєстрації в Реєстрі одного рівнеміра-лічильника, яким обладнано введений в експлуатацію резервуар за період з 29.10.2020 по 02.06.2021; ??факт необладнання у період з 01.04.2020 по 05.04.2020 включно одного введеного в експлуатацію резервуару рівнеміром-лічильником; ??факт необладнання у період з 01.04.2020 по 03.06.2021 витратомірами-лічильниками трьох місць відпуску пального наливом з акцизного складу з уніфікованим номером 100432, чим ТОВ «Альянс Ойл Україна» порушено вимоги п.п. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 Кодексу».
На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.07.2021 №0003790704, яким за порушення вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі 100 000, 00 грн (на підставі п. 128.1.1, ст. 128.1.1 ПК України).
26.07.2021 позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, однак за наслідками розгляду скарги рішенням від 19.10.2021 таку залишено без задоволення.
Отже, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 09.07.2021 №0003790704 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог п.п. 19-1.1.14. п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Ст. 61 ПК України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно ст. 62 ПК України одним зі способів здійснення податкового контролю визначено проведення перевірок.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано ст. 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПК України).
Відповідно до п. 80.9, 80.10 ст. 80 ПК України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
За змістом п. 82.3 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.
Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Підставами для подовження строку перевірки є: заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки); змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
Пп. б п.п.14.1.6 п.14.1 14 ПК України визначено, що акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224).
Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891:
- витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;
- рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об'єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;
- резервуар - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.
Згідно з пп. 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Аналіз наведених правових норм доводить, що розпорядники акцизних складів зобов'язані були обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками, вони повинні бути зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Законодавцем також було визначено і граничний строк для такого обладнання та реєстрації. Витратоміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства, мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства, мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників акцизні склади вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Згідно з п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Санкція, встановлена пунктом 128-1.1 статті 128-1 ПК України, застосовується не конкретно за реалізацію пального за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом, а у випадку виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірів-лічильників рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. При цьому, такі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники повинні бути зареєстровані у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
Тобто складом правопорушення, визначеного пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
Абз. 4 п. 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України передбачено, що норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються до розпорядників до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) - з 1 жовтня 2019 року; до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) - з 1 квітня 2020 року.
В ході розгляду справи судмо встановлено, що на підставі наказу від 24.05.2021 №984-П та направлень від 25.05.2021 №1174/14-29-09-02-10, №1175/14-29-09-02-10 та №1176/14-29-09-02-10 ГУ ДПС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Альянс Ойл Україна» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального за період з 01.04.2020 по 03.06.2021, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.
Фактичну перевірку ТОВ «Альянс Ойл Україна» проведено за місцем зберігання та/або відпуску пального за адресою: Миколаївська обл, Новоодеський р-н, с. Констянтинівка, вул. Миколаївська, 2-а.
За результатами перевірки складено акт від 04.06.2021 №3938/14-29-09-02-11/34531124.
Так, перевіркою встановлено ??факт відсутності реєстрації в Реєстрі одного рівнеміра-лічильника, яким обладнано введений в експлуатацію резервуар за період з 29.10.2020 по 02.06.2021; ??факт необладнання у період з 01.04.2020 по 05.04.2020 включно одного введеного в експлуатацію резервуару рівнеміром-лічильником; ??факт необладнання у період з 01.04.2020 по 03.06.2021 витратомірами-лічильниками трьох місць відпуску пального наливом з акцизного складу з уніфікованим номером 100432.
В контексті наведеного суд вказує, що станом на початок фактичної перевірки (25.05.2021) до Реєстру не було внесено відомості про рівнемір-лічильник SiteSentinel з серійним номером 1901022027, яким фактично обладнано резервуар №8. Натомість у Реєстрі містилася інформація про обладнання резервуарів №8 та №13 одним і тим самим рівнеміром-лічильником із номером 190206100006.
Ці обставини не заперечуються позивачем та підтверджуються актом перевірки.
Позивач стверджує, що невнесення інформації є наслідком технічної помилки, яка була виправлена під час перевірки 02.06.2021.
Однак суд зауважує, що внесення коригуючих відомостей після початку проведення перевірки не спростовує факту порушення вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України в період з 29.10.2020 по 02.06.2021.
Податковим законодавством не передбачено можливості звільнення від відповідальності у зв'язку з технічною помилкою при реєстрації рівнеміра-лічильника, якщо така помилка призвела до фактичної відсутності реєстрації обладнання в Реєстрі у період, охоплений перевіркою.
Посилання позивача на технічні моменти не звільняє його від виконання вимог абз. 6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України та не спростовує факту порушення, адже обов'язок реєстрації є безумовним, а його невиконання тягне відповідальність, прямо передбачену ст. 128-1 ПК України.
Щодо необладнання у період з 01.04.2020 по 03.06.2021 витратомірами-лічильниками трьох місць відпуску пального наливом з акцизного складу з уніфікованим номером 100432, то перевіркою встановлено, що стосовно витратомірів-лічильників, якими були обладнані у період з 01.04.2020 по 29.10.2020 (лічильники Promass з серійними номерами №P8184602000, №P8184702000, №P8184802000) та обладнані станом на 03.06.2021 (лічильники Promass з серійними номерами №PB1A3802000, №PB1A3902000, №R10C5102000) три місця відпуску пального наливом з акцизного складу з уніфікованим номером 1004325, позивачем не надано документів, що підтверджують їх відповідність вимогам законодавства, а також документів про наявність позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства.
Зазначені прилади фактично були встановлені та використовувалися на тих самих місцях відпуску пального, проте позивач не підтвердив їх відповідність вимогам метрологічного законодавства жодним доказом - ані під час перевірки, ані при поданні заперечень до акта, ані у ході судового розгляду.
Суд зазначає, що вимога про наявність чинної повірки чи оцінки відповідності є безумовною і не залежить від волевиявлення суб'єкта господарювання.
Податковий кодекс покладає на платника обов'язок самостійно забезпечити, щоб кожний витратомір-лічильник, який використовується на акцизному складі, мав документальне підтвердження точності та функціональної придатності. Ненадання таких документів свідчить про необладнаність місць відпуску пального у розумінні податкового законодавства.
Посилання позивача на неможливість надання документів під час перевірки з огляду на їх нібито втрату не може бути прийняте судом як підстава для неврахування встановлених порушень. Закон не передбачає жодних винятків чи відтермінувань у разі втрати документів або намірів їх «відновити» в майбутньому.
Додатково суд враховує, що позивач не подав жодного доказу того, що станом на час перевірки витратоміри-лічильники були повірені або пройшли оцінку відповідності.
Таким чином, контролюючим органом обґрунтовано встановлено порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.
Щодо останнього порушення - необладнання у період з 01.04.2020 по 05.04.2020 включно одного введеного в експлуатацію резервуару рівнеміром-лічильником, то з матеріалів справи випливає, а позивач цього не заперечує, що у період з 01.04.2020 по 05.04.2020 відсутні документи, які підтверджують повірку рівнеміра-лічильника Proservo на резервуарі №7.
Відтак, відповідно до абз. 4 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України даний резервуар вважається необладнаним у зазначений період, що також правомірно встановлено контролюючим органом.
Отже, враховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що порушення, зафіксовані в акті перевірки від 04.06.2021 №3938/14-29-09-02-11/34531124, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому правомірно покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі зазначеного акта.
Щодо доводів позивача про наявність виправлень у даті акта фактичної перевірки в податковому повідомленні-рішенні від 09.07.2021 №0003790704, то суд зазначає, що окремі недоліки та технічні помилки, допущені при оформленні податкового повідомлення-рішення, не є підставою для його скасування, якщо такі недоліки не впливають на можливість встановлення змісту рішення та не ставлять під сумнів встановлені порушення.
З матеріалів справи вбачається, що в податковому повідомленні-рішенні 09.07.2021 №0003790704 наявне технічне виправлення у даті акта перевірки, на підставі якого таке рішення винесено.
Однак зазначена описка не змінює суті та змісту оскаржуваного рішення, не впливає на перелік встановлених порушень та не перешкоджає однозначній ідентифікації документа, який став підставою для винесення податкового повідомлення-рішення. Навпаки, у податковому повідомленні-рішенні від 09.07.2021 №0003790704 чітко зазначено реєстраційний номер акта перевірки та дату його реєстрації в органі ДПС, що дозволяє однозначно встановити саме той акт, на підставі якого контролюючим органом прийнято спірне рішення.
Крім того, контролюючий орган, розглядаючи заперечення позивача на акт перевірки, виніс висновок саме за результатами розгляду акта від 04.06.2021, що прямо підтверджується як змістом самого висновку, долученого до матеріалів справи, так і тим, що на цей висновок також здійснено посилання у податковому повідомленні-рішенні, що додатково підтверджує послідовність і чіткість документального оформлення результатів перевірки.
За таких обставин суд доходить висновку, що наведена позивачем технічна помилка у даті акта не спростовує встановлених у ньому порушень та не впливає на правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.07.2021 №0003790704, а тому не може бути достатньою підставою для його скасування.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.07.2021 №0003790704 є правомірним, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений ПК України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" (вул. І. Франка, 6, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 34531124)
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 08.12.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна