Справа № 750/11729/25 Головуючий у 1 інстанції Кузнєцова О. О.
Провадження № 33/4823/876/25
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
08 грудня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 16 серпня 2025 року, о 19 год 36 хв, у місті Чернігові, по вул. Кривоноса, 47, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Субару», р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №1114 від 16.08.2025, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що місцевим судом було порушено його право на захист, оскільки проігноровано законне клопотання захисника про відкладення розгляду справи та прийнято постанову, без оцінки їх доводів, які планувалися бути наданими ним під час судового засідання. Вказує, що під час розгляду справи місцевий суд відступив від вимог КУпАП і обмежився лише перерахуванням матеріалів, які додані до протоколу, незважаючи на те, що він відмовився від підписів у протоколі та доданих документах. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №425252 від 16.08.2025, ОСОБА_1 , 16 серпня 2025 року, о 19 год. 36 хв., у місті Чернігові, по вул. Кривоноса, 47, керував транспортним засобом «Субару», р.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №1114 від 16.08.2025, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.5).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Драгер», результат продування ОСОБА_1 вказаного спеціального технічного приладу становить 0,78 проміле (а.с.7).
Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, про що йому було повідомлено, при цьому водій повідомив, що вранці випив пляшку пива. Після цього поліцейськими ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що водій погодився. Результат огляду - 0,78 проміле. ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці та був доставлений до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Результат першого продуття приладу в лікарні становив 0,55 проміле, другого продуття - 0,54 проміле. Також у медичному закладі лікар-нарколог провів візуальний огляд водія. Після цього, поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення та ознайомив ОСОБА_1 з його змістом.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП, оскільки розгляд справи відбувся без його участі, на думку апеляційного суду, є слушними.
Як убачається з матеріалів справи, вона була розглянута місцевим судом у відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Розглянувши справу за даних обставин, суддя допустив порушення гарантованих ст.268 КУпАП прав ОСОБА_1 , що є порушенням вимог закону.
Однак, апеляційний суд вважає, що вказане порушення не може вплинути на законність оскаржуваної постанови місцевого суду.
Так, право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, бути присутнім під час розгляду справи в суді було поновлене апеляційним судом. ОСОБА_1 належним чином був викликаний в судове засідання суду апеляційної інстанції, де надав пояснення по суті справи та докази на підтвердження доводів своєї апеляційної скарги.
Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2025 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний