Справа № 739/2381/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/616/25
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
08 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 , (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2025 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025270320000498 від 10 листопада 2025 року щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісконоги, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу положень статті 89 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 днів до 00 год. 30 хв. 10 січня 2026 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчий довів та надав достатні докази про обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, також, буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити її та обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний ОСОБА_9 за відсутності обґрунтованої підозри в скоєнні кримінального правопорушення, та за відсутності доказів, що інший, більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Вважає, що в повідомленні про підозру у скоєнні вбивства ОСОБА_9 не наведені обставини, які б дозволяли стверджувати про наявність у підозрюваного умислу на вбивство потерпілого та відсутня деталізація його дій, яка дозволяє підозрювати особу у вбивстві. Вказує, що наведені слідчим суддею дані, щодо підозрюваного, не відповідають дослідженим доказам, оскільки обвинувачений досяг пенсійного віку, утримує велике селянське господарство, проживає з дружиною, яка являється інвалідом 3 групи та потребує допомоги сторонньої особи, а його син проходить службу в складі ЗСУ.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_7 , щодо можливості задоволення поданої апеляційної скарги, думку прокурора про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 слідчим суддею виконані вимоги ст. ст. 193, 194 КПК України. Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_9 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя встановив достатність доказів, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри і ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно матеріалів провадження слідчим відділенням Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025270320000498 від 10 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, за фактом умисного вбивства.
11 листопада 2025 року у рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_9 було затримано та оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні злочину.
На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Повідомивши ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, слідчий зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальні правопорушення, за які передбачене покарання Кримінальним кодексом України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього.
Отже, з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність існування фактів, інформації, які можуть переконати в тому, що ОСОБА_9 міг вчинити вказане кримінальне правопорушення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що зазначені ним ризики існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_9 , необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і в ході апеляційного розгляду.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя в сукупності із вищезазначеним, взяв до уваги дані про особу підозрюваного, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, покарання, яке йому загрожує.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором в судовому засіданні доведено існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого та дійшов до правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Крім того, з урахуванням доведеності обставин, які свідчать про потребу застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать на даному етапі досудового розслідування належного виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на це, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що слідчий суддя необґрунтовано обрав відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Твердження апелянта про неврахування слідчим суддею певних обставин щодо підозрюваного не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини самі по собі не свідчать про безпідставність обрання даного виду запобіжного заходу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4