Справа №584/1210/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Данік Я. І.
Номер провадження 33/816/29/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
04 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Авраменко Д. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 584/1210/23 за апеляційною скаргою захисника СОБИНИ П. М. на постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 27.10.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Собини П. М.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі та доповненні до неї захисник СОБИНА П. М. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, оскільки її розгляд відбувся у відсутність ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні з 23.10.2023 до 03.11.2023, а також продовжив лікування у військовому госпіталі до 17.11.2023, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надати пояснення та заперечення в суді першої інстанції щодо складеного протоколу. Постанова судді не містить інформацію про дослідження доказів сп'яніння у його підзахисного, як і не містить інформації про те, що свідки, які зазначені у протоколі підтвердили наявність ознак сп'яніння у ОСОБА_2 . Суд першої інстанції не дослідив законність підстав зупинки т/з під керуванням ОСОБА_2 , тому просить поновити строк для подання апеляційної скарги, так як копію судового рішення ОСОБА_3 отримав 07.11.2023.
Постановою судді Путивльського районного суду Сумської області від 27.10.2023 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком один рік. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, 16.08.2023 о 16:01 ОСОБА_3 по вул. Миколаївка у с. Юр'єве Конотопського району Сумської області керував т/з «УАЗ 3741», р. н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Відповідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду; рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк; заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, оскільки засідання проводилося на підставі письмових доводів сторін і, таким чином, без їхнього виклику; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування; це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32).
Враховуючи, що копію постанови ОСОБА_3 отримав 07.11.2023, а з апеляційною скаргою його захисник звернувся 08.11.2023, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Вислухавши доводи захисника Собини П. М., який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 117000 від 16.08.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_3 керував т/з із ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об'єктивно підтверджується, окрім протоколу, відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовано, як ОСОБА_3 пояснює, що був зупинений поліцейськими, які викликали екіпаж патрульної поліції, якими у свою чергу у ОСОБА_2 під час спілкування були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Драгер або у найближчому закладі охорони здоров'я, а також відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння в установлений законом спосіб.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. та органічно доповнюють останні у їх сукупності.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі поліцейського та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Так, у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Згідно визначеної процедури огляд, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»).
Відеозаписи події правопорушення є об'єктивними доказами у справі і не залежать від суб'єктивного сприйняття будь-якою особою певних подій, а засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм дій поліцейських, у тому числі і щодо забезпечення ними можливості проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Ці відеозаписи містять усі суттєві обставини, що підлягають з'ясуванню і встановленню під час розгляду справи в суді, зокрема: 1) факт керування особою т/з; 2) вимога поліцейського до особи, яка керувала т/з, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння; 3) відмова особи, яка керувала т/з, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Із самих відеозаписів є очевидним, що вони здійснювалися поліцейськими, які оформлювали матеріали справи про адміністративне правопорушення, а той факт, що зафіксовані на них події за участю ОСОБА_2 реально мали місце та стосуються саме цієї справи, ніким не оспорюється, тому свідома відмова останнього від проходження огляду на стан сп'яніння в порушення вимог п. 2.5 ПДР цілком логічно завершилася складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому доводи сторони захисту про відсутність доказів винуватості ОСОБА_2 є безпідставними і задоволенню не підлягають. При цьому апеляційний суд вважає, що при складанні протоколу були дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси ОСОБА_2 як учасника дорожнього руху, а вказаний протокол містить всі обов'язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об'єктивна сторона) - відмова особи, яка керує т/з, від проходження відповідно установленого порядку огляду на стан сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за недотримання цієї норми ПДР - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд наголошує, що згідно визначеної законом процедури огляду залучення свідків є необхідним лише у разі неможливості застосуванням поліцейськими технічних засобів відеозапису, внаслідок чого відповідні доводи апеляційної скарги в цій частині також є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Крім того, протокол підписаний ОСОБА_2 , що вказує на те, що останньому було достеменно відомо, що судовий розгляд складеного відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відбудеться у Путивльському районному суді Сумської області, тому він не був позбавлений можливості звернутись до суду з клопотанням про відкладення судового розгляду у випадку лікування, однак таким правом не скористався.
Необхідно зауважити, що саме Правила дорожнього руху України відповідно ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація т/з окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил; учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.1, 1.3).
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність т/з; в) дати можливість оглянути т/з відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану т/з, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю (п. 2.4 ПДР), тому вимога поліцейських до ОСОБА_2 про проходження огляду на стан сп'яніння у передбачений законом спосіб відповідає легітимній меті та завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а застосування уповноваженими на те посадовими особами Національної поліції заходів адміністративного впливу провадилось в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).
Вищенаведене підтверджує не лише факт перебування ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп'яніння під час керування т/з, а й дотримання поліцейськими самої процедури відповідного огляду, що повністю відповідає вимогами законодавства України про адміністративні правопорушення, які водій т/з зобов'язаний виконувати (п. 2.5 ПДР), так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971).
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків.
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.
Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп'яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (інших процесуальних документів), суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_3 керував т/з і мав ознаки алкогольного сп'яніння, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належного, достовірного, допустимого і достатнього доказу.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити захиснику СОБИНІ П. М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Путивльського районного суду Сумської області від 27.10.2023.
Постанову судді Путивльського районного суду Сумської області від 27.10.2023 відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника СОБИНИ П. М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов