Справа №643/18273/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1420/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: арешт майна
02 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора у кримінальному провадженні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року -
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024222080000008 від 22.01.2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Вимоги клопотання про поновлення строку та узагальнені доводи особи, яка його подала
На вказану ухвалу прокурор 30 жовтня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копія ухвали слідчого судді надійшла до Дергачівської окружної прокуратури Харківської області - лише 28 жовтня 2025 року за №5211-25.
Позиції учасників апеляційного провадження
Прокурор та власник майна, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, в судове засіданняне з'явились, заяв чи клопотань про перенесення судового засідання не надали.
Тому апеляційний розгляд проведено за їх відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно вимог, передбачених п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді - подається протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, відповідно до положень ч.3 ст.395 КПК України, - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом цього закону початок перебігу строку на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді починається з дня оголошення судового рішення, або з дня отримання копії судового рішення, постановленого без виклику особи, яка її оскаржує.
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №137/785/17, під поважними причинами пропуску процесуального строку на оскарження судового рішення необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави. Зазначене узгоджується з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини.
Як слідує із матеріалів провадження, 16 жовтня 2025 року прокурором було направлено до суду клопотання про арешт майна, яке було отримано районним судом 20 жовтня 2025 року (а.с.1).
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно протоколу про автоматизований розподіл справи між суддями від 20 жовтня 2025 року вказане клопотання надійшло у провадження слідчого судді ОСОБА_1 (а.с.54).
У своєму клопотанні про арешт майна прокурором було заявлено вимогу відповідно до ч.2 ст.172 КП України про розгляд зазначеного клопотання без виклику власника майна - підозрюваного ОСОБА_6 з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч.1 ст.172 КП України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
На аркуші справи 56 міститься заява прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_8 на ім'я слідчого судді ОСОБА_1 про розгляд клопотання без участі прокурора.
Розгляд клопотання відбувся 22 жовтня 2025 року без участі сторін.
Згідно ч. 4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Встановлення строків звернення до суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для сторін та інших осіб того, що зі спливом встановленого законом або судом проміжку часу прийняте судові рішення отримують додаткову легітимність (стабільність) та не передбачатимуть можливості перегляду (скасування), а правові наслідки їх прийняття (вчинення) не будуть відмінені. Тобто встановлені строки звернення до суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу судового рішення.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності та об'єктивності, поведінки сторін, значимості справи та її впливу на суспільні відносини і національну безпеку, наявності фундаментальної судової помилки, а також непереборності обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, закон пов'язує строк внесення апеляції на ухвалу суду для заявника, який не перебуває під вартою, не з датою отримання рішення суду, а лише з датою ухвалення судового рішення.
Окрім цього, аркуш справи 59 містить розписку з підписом не названої особи про отримання в приміщенні суду копії ухвали від 22 жовтня 2025 року у справі №643/18273/25.
Виходячи з того, що розгляд клопотання про арешт майна був здійснений за клопотанням прокурора без повідомлення власника майна або його представника, то зазначене свідчить про те, що єдиною стороною, обізнаною про розгляд такого клопотання, був прокурор, який скористався своїм процесуальним правом не приймати учать в судовому засіданні, а отже матеріали справи містять підтвердження отримання ним судового рішення 24 жовтня 2025 року (а.с.59).
Доводи апеляційної скарги про отримання копії ухвали районного суду прокуратурою 28.10.2025 року є безпідставними, оскільки матеріали провадження таких даних не містять і прокурором до апеляційної скарги не додано.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження для прокурора у цьому провадженні починає обчислюватися з дня отримання ухвали, тобто з 24 жовтня 2025 року, який закінчувався 29 жовтня 2025 року.
Однак, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді прокурор ОСОБА_9 подав лише 30 жовтня 2025 року, тобто після закінчення встановленого п.3 ч.2 ст.395 КПК України п'ятиденного строку і поважних причин, які б перешкодили йому подати скаргу у встановлений законом строк, у своєму клопотанні не навів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що строк на подачу апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року прокурор у кримінальному провадженні пропустив з неповажних причин, а тому підстави для поновлення цього процесуального строку, відсутні.
Керуючись ст.ст.117, 405, ч.3 ст.399 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Салтівського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2025 року повернути прокурору ОСОБА_9 .
Копію ухвали невідкладно надіслати прокурору ОСОБА_9 разом з його апеляційною скаргою та додатками до неї.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: