Номер провадження: 33/813/2177/25
Номер справи місцевого суду: 521/15168/25
Головуючий у першій інстанції Засядьвовк О. Д.
Доповідач Кравець Ю. І.
17.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарці судового засідання - Гасанової Л.Я. кизи, за участю представника митного органу Ревенко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці - Бурчо І. на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.09.2025 року відносно
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії місце народження - Велика Британія, місце проживання: АДРЕСА_1 , Вид на тимчасове проживання НОМЕР_1 від 29.07.2024 виданий органом 8011, ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ,
за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 МК України,
установив
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0269/UA500000/22025 від 10.04.2025 року, вбачається, що 18.03.2025 року до Одеської митниці надійшла заява, вх. Одеської митниці № 6580/10/7.10-2 від 18.03.2025 року, від громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_5 , щодо припинення режиму тимчасового ввезення автомобілю «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія).
Під час проведення перевірки та відповідно до інформації з Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску встановлено, що у попередніх періодах вищевказаний громадянин ввіз на митну територію України транспортний засіб, по якому відсутні відомості щодо подальшого вивезення, а саме: 28.07.2017 року, громадянин ОСОБА_5 перемістив на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до одного року» транспортний засіб особистого користування - легковий автомобіль «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), через пункт пропуску «Градениці-Незавертайлівка», митного поста «Кучурган» Одеської митниці.
Строк тимчасового ввезення даного автомобілю сплинув 28.07.2018 року. Станом на 10.04.2025 р. громадянин ОСОБА_5 автомобіль «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), з митної території України не вивіз.
Таких достатніх доказів до завершення строку митного режиму тимчасового ввезення автомобілю «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), а саме - до 28.07.2018 року громадянин ОСОБА_5 митному органу не надав. Таким чином, громадянин ОСОБА_5 перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, а саме - автомобілю «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Зазначені дії, на думку представника митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 6 статті 481 МК України.
Постановою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.09.2025 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України ОСОБА_5 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Мотивуючи своє рішення про закриття провадження по справі, суд, врахувавши основоположний принцип правової визначеності, зазначив, що строки притягнення особи до відповідальності, в тому числі за порушення митних правил, не можуть бути безмежними та залежати лише від моменту випадкового виявлення правопорушення митними органами, як це і сталося у даному випадку, оскільки жодних дій з боку митниці на виявлення правопорушення аж до моменту отримання 18.03.2025 року митним органом від громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_5 заяви щодо припинення режиму тимчасового ввезення автомобілю «HYUNDAI SANTA FE», вчинено не було.
Таким чином, на момент надходження справи про порушення митних правил до суду, граничний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 1 ст. 467 МК України сплив, тому суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник Одеської митниці, не погоджуючись із постановою суду, вважає, що постанова суду винесена із порушенням норм процесуального права та всупереч вимогам ст.245 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції завчасно прийняв постанову про закриття провадження, оскільки судом не враховано, що час набрання чинності ч.6 ст.481 МК України в новій редакції не впливає на порядок тимчасового ввезення транспортного засобу та обов'язок щодо його вивезення у встановлений законодавством строк.
Так, строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами збіг 28.07.2018 року та з цього ж дня почалась бездіяльність ОСОБА_5 щодо виконання обов'язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.
Матеріалами справи встановлено, що у період спеціальних умов, передбачених Законом №1403-ІХ, ОСОБА_5 не здійснив митне оформлення ввезеного транспортного засобу та не вчинив жодних дій для виконання умов з метою звільнення від адміністративної відповідальності.
На підставі цього просить постанову суду відносно ОСОБА_5 скасувати та постановити нову, якою визнати його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно у вигляді штрафу від восьми до дванадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або конфіскацію транспортного засобу.
В судовому засіданні апеляційного суду представник митниці Ревенко Т.А. доводи апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.
Частиною 4 ст.294 КУпАП встановлено, що апеляційний перегляд постанови судді у справах про адміністративне правопорушення здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Відповідно до частини 6 ст.294 КУпАП - неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), зазначив, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вказані вимоги закону та те, що апеляційний суд обмежений в часі при розгляді апеляційних скарг на постанову судді в справах про адміністративні правопорушення, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України без участі Террі Джон ДЕ ЧАЛОС.
Вислухавши пояснення представника митниці, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положення ст. 487 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Положеннями ч. 1 ст. 486 МК передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно ч.1 ст.495 МК доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до вимог ст. 486, 489 МК, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч.6 ст.481 МК, законом передбачено адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування
Відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.1 ст. 380 МК тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до ч.6 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
З протоколу про порушення митних правил № 0269/UA500000/22025 від 10.04.2025 року, вбачається, що 18.03.2025 року до Одеської митниці надійшла заява, вх. Одеської митниці № 6580/10/7.10-2 від 18.03.2025 року, від громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_5 , щодо припинення режиму тимчасового ввезення автомобілю «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія).
Під час проведення перевірки та відповідно до інформації з Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску встановлено, що у попередніх періодах вищевказаний громадянин ввіз на митну територію України транспортний засіб, по якому відсутні відомості щодо подальшого вивезення, а саме: 28.07.2017 року, громадянин ОСОБА_5 перемістив на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до одного року» транспортний засіб особистого користування - легковий автомобіль «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), через пункт пропуску «Градениці-Незавертайлівка», митного поста «Кучурган» Одеської митниці.
Строк тимчасового ввезення даного автомобілю сплинув 28.07.2018 року. Станом на 10.04.2025 р. громадянин ОСОБА_5 автомобіль «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), з митної території України не вивіз.
Таких достатніх доказів до завершення строку митного режиму тимчасового ввезення автомобілю «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), а саме - до 28.07.2018 року громадянин ОСОБА_5 митному органу не надав. Таким чином, громадянин ОСОБА_5 перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, а саме - автомобілю «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Зазначені дії, на думку представника митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 6 статті 481 Митного кодексу України.
Станом на 28.07.2017 року, тобто на момент ввезення транспортного засобу, диспозицією ст.481 МК України була передбачена відповідальність за перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб.
Законом України № 2612-VIII від 08 листопада 2018 року внесено зміни до ст. 481 МК України, яка наразі містить 6 частин.
Відповідно до Закону України № 2725-VIII від 16 травня 2019 року, редакція ч.6 ст.481 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року.
Згідно диспозиції ч.6 ст. 481 МК України встановлена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Конституцією України (ст.58) встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
За приписами ст.3 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України. У разі якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей.
Норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів.
Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Конституційний Суд України у рішенні № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів вказує, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.
Террі Джон ДЕ ЧАЛОС під час тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України був попереджений та усвідомлював, що до нього, у разі невиконання обов'язків із вивезення транспортного засобу, може бути застосований саме той вид та розмір відповідальності, який був передбачений діючою на момент ввезення автомобіля редакцією ст.481 МК України.
В свою чергу апеляційний суд враховує, що на час спливу річного терміну тимчасово ввезеного ОСОБА_5 автомобіля «HYUNDAI SANTA FE», діяла редакція ч.6 ст.481 МК України, яка збільшила строк протягом якого необхідно було вивезти тимчасово ввезений транспортний засіб з 10 діб до 30 діб.
Виходячи з вищенаведеного, гр. ОСОБА_5 , повинен був вивезти з митної території України даний транспортний засіб особистого користування марки «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія) до 28.07.2018 року.
У відповідності до положень п.1) ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що положеннями ч.5 ст.558 МК України передбачено обов'язок митних органів надавати Державній прикордонній службі України доручення щодо інформування митних органів про факт наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких митними органами було виявлено порушення митних правил, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.
Так, ч.7 ст.558 МК України передбачено, що з метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов'язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:
- транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;
- транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.
Суд 1-ої інстанції правильно врахував, що інформація щодо не вивезення транспортного засобу ОСОБА_5 у встановлені строки містилась у програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДМСУ, а тому була відомою митному органу станом на 28.07.2018 рік (дата закінчення строку тимчасового ввезення), однак протокол щодо нього за порушення митних правил в редакції закону, яка діяла на той час та яка передбачала більш м'яке стягнення за вчинені ним дії, складений не був.
В свою чергу апеляційний суд зазначає, що матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що Державна митна служба України вживала заходи на виконання положень ч.ч.5,7 ст.558 МК України своєчасного виявлення порушення митних правил ОСОБА_5 щодо тимчасово ввезеного ним транспортного засобу.
Також, положення ч.7 ст.558 МК України передбачають автоматизований контроль за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством.
Однак, митними органами таких дій щодо ОСОБА_5 вчинено не було, а протокол про порушення митних правил №0269/UA500000/2025 відносно останнього складено лише 10.04.2025 року, тобто через більше ніж 6 років з моменту порушення строку тимчасово ввезення автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», 2002 року випуску, номер кузову - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , країна реєстрації GB (Велика Британія), що вказує на порушення строків накладення адміністративного стягнення.
Слід зазначити, що самі положення ч.7 ст.558 МК України передбачають автоматизований контроль за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством.
В свою чергу апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ (п.137 рішення від 09.01.2013 року по справі «Волков проти України» (заява №21722/11), відповідно до якого строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п.51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Також, практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення. Таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (див. рішення «ОАО Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», § 571).
Питання щодо строків накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил передбачені ст. 467 МК України, відповідно до частини першої якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
У відповідності до ч.3 ст.467 МК України у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня отримання митним органом або судом матеріалів про таке порушення, переданих відповідно до частини другої статті 496 цього Кодексу, але не пізніше ніж через п'ять років з дня вчинення правопорушення.
Водночас приписами ст.38 КУпАП, встановлені строки накладання адміністративного стягнення за вчинення різних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП.
При цьому, системний аналіз ст.38 КУпАП свідчить про те, що граничний строк накладання адміністративного стягнення становить два роки з дня його вчинення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про те, що відповідно до принципу верховенства права строк давності накладення адміністративного стягнення по справам про адміністративні правопорушення не може тривати довше, ніж максимальні строки зазначені в ст.38 КУпАП та ст.467 МК України.
При цьому, враховуючи основоположний принцип правової визначеності, апеляційний суд зазначає, що строки притягнення особи до відповідальності, в тому числі за порушення митних правил не можуть бути безмежними та залежати лише від моменту, так званого, «виявлення» правопорушення правоохоронними органами.
За таких обставин апеляційний суд вважає правильним висновок суду 1-ої інстанції про те, що на час отримання судом матеріалів справи (28.08.2025 року) відносно ОСОБА_5 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України закінчився шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.1 ст.467 МК України.
За вимогами ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративних стягнень.
За таких обставин, виходячи з того, що порушення ОСОБА_5 митних правил відбулось більше семи років тому, а митним органом складений протокол лише 10.04.2025 року, тому судом прийнято правильне рішення про відсутність в силу ч.1 ст.467 МК України підстав для накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Доводи апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби не містять будь-якого обґрунтування незаконності постанови суду 1-ої інстанції.
Загальні посилання митного органу на винесення постанови всупереч вимогам ст. 245 КупАП та ст. 486 МК України про повне, всебічне, об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом, а також без належного урахування характеру вчиненого правопорушення, не спростовують правильних висновків суду, оскільки оскаржувана постанова суду містить належне обґрунтування відсутності підстав для накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення за порушення митних правил.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, апеляційний суд вважає постанову суду 1-ої інстанції законною, обґрунтованою, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби.
Керуючись ст.ст. 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 465, 471, 527, 529 МК України, апеляційний суд -
постановив
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці - Бурчо І. - залишити без задоволення.
Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 23.09.2025 року якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.6 ст.481 МК України закрито, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець