Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/732/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 941/53/24 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
04.12.2025 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та обвинуваченої ОСОБА_10 , на ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04 листопада 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченим:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.01.2026 року включно.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.01.2026 року включно.
Крім того, цією ухвалою продовжено запобіжний захід стосовно ОСОБА_11
В провадженні Фортечного районного суду м. Кропивницького перебуває кримінальне провадження №12022120000000772 за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст.255 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст.255 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.
Ухвалою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04 листопада 2025 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.01.2026 року включно.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, оцінюючи суворість можливого покарання обвинувачених, тяжкість висунутого обвинувачення, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими обвинувачені, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, можуть переховуватися від суду, впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вищезазначені обставини є необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених під вартою.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати стосовно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги обвинувачений обґрунтовує тим, що судом не враховано, що як в клопотанні так і в матеріалах, які додані до нього відсутні будь які відомості про допит свідків, не зазначено які особи допитані в якості свідків, не додані відповідні протоколи допитів свідків, якщо такі взагалі існують. Тобто в порушення вимог КПК України прокурором не лише не доведено реальність ризику впливу на свідків в кримінальному провадженні, а й взагалі їх існування. Вказує, що викладені у клопотанні прокурора обставини, не дають підстав вважати, що він причетний до інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Обвинувачення відносно нього не підкріплюються доказами та є надуманими і не обґрунтованими. Крім того, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень судом не може оцінюватись виключно на підставі тяжкості правопорушення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_10 також просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою застосувати щодо неї запобіжний захід у вигляді цілодобово домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . Свої апеляційні вимоги обвинувачена обґрунтовує тим, що районним судом порушено вимоги кримінального процесуального закону, а висновки суду - не відповідають фактичним обставинам справи. Жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України, прокурором не доведений, а доказів на це - немає. Судом залишено поза увагою, що на її утриманні є малолітній син - ОСОБА_16 , який потребує її уваги та піклування, наявність міцних соціальних зв'язків, а саме постійне місце реєстрації та проживання, де вона мешкає разом із бабусею ОСОБА_17 . Крім того, вона також працевлаштована у ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу, обвинувачену ОСОБА_10 та в її інтересах захисника - адвоката ОСОБА_8 , які також підтримали апеляційну скаргу обвинуваченої, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, що є особливо тяжкими, умисними, інкриміновані вчиненням у співучасті, в складі злочинної організації, сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Покарання за вчинення тяжчого кримінального правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 307 КК України). Крім того, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 обвинувачуються в участі у злочинній організації , що карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч. 2 ст. 255 КК України). При цьому ОСОБА_9 і ОСОБА_10 раніше неодноразово судимі, обвинувачуються у вчиненні злочинів після закінчення іспитового строку. Обвинувачені офіційно не працевлаштовані, не мають стійких соціальних зв'язків. При цьому докази у кримінальному провадженні не досліджувалися у повному обсязі, свідки не допитувалися.
Також те, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, також, відсутність у матеріалах справи даних про появу нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилаються в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли своє об'єктивне підтвердження, дані про особу обвинувачених, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_9 і ОСОБА_10 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Доводи апеляційних скарг обвинувачених стосовно того, що не доведено наявність ризиків та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час та не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.
Також, доводи апеляційних скарг стосовно не причетності обвинувачених до інкримінованих їм злочинів, колегія суддів визнає необґрунтованими та передчасними, оскільки вказані доводи є предметом дослідження розгляду справи по суті.
Крім того жодних переконливих доказів з приводу того, що зменшились ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції надано не було.
Більше того, на переконання колегії суддів інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, не доведено.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції, із урахуванням вище викладеного та вищевказаних ризиків, які встановлені, колегія суддів, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних скарг обвинувачених, а тому ухвалу суду першої інстанції, залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та обвинуваченої ОСОБА_10 - залишити без задоволення.
Ухвалу Фортечного районного суду м. Кропивницького від 04 листопада 2025 року, якою обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.01.2026 року включно - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)