Постанова від 04.12.2025 по справі 345/5670/25

Справа № 345/5670/25

Провадження № 33/4808/786/25

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Кардаш О. І.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю ОСОБА_1 та його захисника Сидор Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно постанови, ОСОБА_1 04.10.2025 о 10.43 год. в м. Калуш по вул. Ринковій керував автомобілем марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора АлкоФор 507 (результат сп'яніння 0,23 проміле), чим порушив п. 2.9 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вину він не визнає та вважає, що справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення. Вказує, що працівники поліції його не зупиняли, а підійшли до його автомобіля, коли він зупинився біля свого гаража без порушення ПДР України та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння, який проводився на місці зупинки із застосуванням приладу Алкофор 507. Він був тверезим, тому не відмовився пройти огляд на стан сп'яніння. Результат склав 0,23‰. Вважає, що слід врахувати допустиму похибку приладу. Зауважує, що брав участь у антитерористичній операції у 2014 році, хворіє, приймає ліки, і можливо саме лікувальні препарати вплинули на результат тесту. Крім того, ознак алкогольного сп'яніння він не мав і в протоколі вони не зазначені. Інформація у рапорті працівника поліції, де вказані явні ознаки сп'яніння (запах алкоголю з рота, тремтіння пальців, почервоніння обличчя) та нібито роз'яснення прав, не відповідає дійсності. Права та обов'язки йому не зачитували, що зафіксовано на відеозаписі, який додано до матеріалів справи. Він зазначає, що протокол складений з порушенням процедури, яка передбачена ст.256 КУпАП, тому не може бути належним та допустимим доказом. Апелянт посилається на ст.62 Конституції України та на практику ЄСПЛ, згідно з яких, усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 та його захисник Сидор Я.М. в судовому засіданні апеляційного суду підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов'язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин викладених в протоколі.

Усталена судова практика вказує, що у справах про адміністративні правопорушення, за які передбачені стягнення у видах та розмірах близьких до кримінальних покарань, слід застосовувати принципи, передбачені для кримінальних проваджень. Зокрема, такі принципи закріплені у ч.3 ст.62 Конституції України, згідно якої, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 04.10.2025 о 10.43 год. в м.Калуш по вул. Ринковій керував автомобілем марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 .

Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудних камер та автомобільного відеореєстратора працівників поліції.

Проте, з відеозаписів не вбачається, що водій ОСОБА_1 має зовнішні ознаки сп'яніння.

Також, на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції зафіксовано, що протягом розмови з водієм ОСОБА_1 , він вийшов з автомобіля, рухався, ходив, стояв поруч з працівниками поліції, проте жоден з них не висловив виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння. Пропозиція працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння не була мотивована жодним чином.

Згідно ч.1 ст.7 Закону, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно ч.1 ст.30 Закону, поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені КУпАП та КПК України, на підставі та в порядку, визначених законом.

Як передбачено ч.1 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Зазначені норми права передбачають, що огляду на стан сп'яніння підлягають лише ті водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння.

Це узгоджується і з іншими нормами діючого законодавства.

Так, згідно п.2 р.І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі «Інструкція»), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаки алкогольного сп'яніння передбачені Інструкцією та їх наявність підлягає доказуванню поряд з іншими обставинами справи.

Крім того, згідно ч.2 ст.7 Закону, обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Згідно ч.1 ст.29 Закону, поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно до п.9 ст.31 Закону, окрім іншого, до превентивних поліцейських заходів відноситься застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Згідно п.4 ч.1 ст.40 Закону, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння.

Сукупний аналіз наведених норм права та встановлених апеляційним судом обставин вказує, що працівники поліції порушили вимоги діючого законодавства, зокрема, вимагали від водія пройти огляд із застосуванням спеціального технічного засобу: без наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння; без повідомлення йому про причини застосування до нього превентивних заходів; без доведення до його відома нормативно-правових актів, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Не зважаючи на викладені порушення, ОСОБА_1 пройшов огляд із застосування приладу «АлкоФор 507», результат якого становив 0,23‰.

Як зазначено у свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора «АлкоФор 507» (а.с. 8), для даного приладу встановлена допустима межа абсолютної похибки в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,4 ‰, яка становить ± 0,04 ‰.

Таким чином, результат перевірки ОСОБА_1 перебуває в межах абсолютної похибки, тобто, реальний вміст алкоголю в його крові міг становити 0,19‰, тобто менше ніж допустима норма 0,2‰ передбачена Інструкцією.

Такі обставини у сукупності з відсутністю інших ознак сп'яніння, викликають обґрунтований сумнів у перебуванні ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння на момент керування автомобілем.

Проте, суд першої інстанції зазначених обставин та вимог діючого законодавства не врахував, норму прямої дії (ч.3 ст.62 Конституції України) проігнорував, внаслідок чого безпідставно вважав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин викладених в постанові.

Враховуючи викладені обставини, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт

Попередній документ
132398708
Наступний документ
132398710
Інформація про рішення:
№ рішення: 132398709
№ справи: 345/5670/25
Дата рішення: 04.12.2025
Дата публікації: 10.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (12.11.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Розклад засідань:
03.11.2025 11:00 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
04.12.2025 14:30 Івано-Франківський апеляційний суд