3 грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2025 року, якою накладено арешт на автомобіль марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні № 12025230000001699 від 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції )
власник майна ОСОБА_5
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт автомобіля марки Nissan Note, у кримінальному провадженні № 12025230000001699 від 30.10.2025р.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на автомобіль марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні № 12025230000001699 від 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною в користуванні та розпорядженні ним.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
Вказує, що вона є власником арештованого автомобілю, який вже було оглянуто працівниками поліції, а отже відсутні підстави для подальшого арешту.
Вважає, що оскільки вона не є підозрюваною в кримінальному провадженні №12025230000001699, то накладення арешту на її майно є незаконним та порушує її право власності на нього.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
До суду надійшло клопотання прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_6 в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному проваджені №12025230000001699 від 30.10.2025, про накладення арешту на автомобіль Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , із забороною в користуванні, розпоряджанні та відчуженні такого майна.
В клопотанні прокурор зазначив, що в проваджені СУ ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження № 12025230000001699 від 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.10.2025 близько 11.00, біля будинку № 18 по шосе Миколаївське шосе в м. Херсоні, мав місце наїзд автомобіля Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.
30.10.2025 в ході проведення огляду місця ДТП біля будинку № 18 по Миколаївському шосе в м. Херсоні, вилучено автомобіль Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зазначений транспортний засіб транспортовано для зберігання на територію майданчика тимчасового утримання авто, мототранспорту розташованого за адресою: Херсонська область, Херсонський район, с. Чорнобаївка, шосе Миколаївське шосе, 5, у порядку визначеному постановою Кабінету міністрів України «Про порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення» №1104 від 19.11.2012.
30.10.2025 винесено постанову про визнання автомобіля Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 речовим доказом у кримінальному провадженні.
Автомобіль Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 .
Подаючи клопотання про арешт майна, прокурор вказав, що виникла необхідність в арешті вилученого майна, яке є речовим доказам та має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки вилучене під час огляду місця події майно, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використано у якості доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, на підставі ст. 170 КПК України на вилучене майно необхідно накласти арешт.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, зокрема, ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, які передбачені ст. 2 КПК України, своєчасне застосування якого може запобігти негативним наслідкам при розслідуванні злочинів.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, в проваджені СУ ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження № 12025230000001699 від 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що 30.10.2025 близько 11.00, біля будинку № 18 по шосе Миколаївське шосе в м. Херсоні, мав місце наїзд автомобіля Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.
Враховуючи, що вилучений транспортний засіб марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 , необхідний органу досудового розслідування як речовий доказ та має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, прокурор клопотав про накладення на нього арешту.
Розглядаючи в порядку ст. ст. 170-173 КПК України клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен в тому числі враховувати наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Ці вимоги закону спрямовані на те, щоб арешт майна не привів до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею були дотримані вимоги ст.ст. 170-173 КПК України та доцільно до обставин, задоволено клопотання прокурора.
У цьому кримінальному провадженні є достатні підстави вважати, що автомобіль марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 , на який накладено арешт, має суттєве значення для кримінального провадження № 12025230000001699 від 30.10.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов вірного висновку, що оскільки в судовому засіданні була встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025230000001699 від 30.10.2025р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та що зазначене в клопотанні прокурора майно має значення речових доказів по вказаному кримінальному провадженню, то необхідно накласти на нього арешт з метою збереження речових доказів та збирання та фіксації відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, як докази.
При цьому слід зауважити, що до завдань суду на цьому етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому не є слушними доводи апелянта про те, що слідчий суддя необґрунтовано наклав арешт на вилучений транспортний засіб марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 .
Зазначене апелянтом, що арешт вилученого автомобілю, належного їй, хоча вона не була учасником ДТП, є непропорційним, так як позбавляє права володіння транспортним засобом, є неприйнятним, оскільки майно, яке відповідає визначеним у ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України критеріям та має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту на вилучений транспортний засіб марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 .
З урахуванням викладеного вище, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали, про що просить апелянт.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2025 року, якою накладено арешт на автомобіль марки Nissan Note, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні № 12025230000001699 від 30.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: