Справа № 727/15582/25
Провадження № 1-кс/727/3235/25
05 грудня 2025 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (матеріали кримінального провадження № 22025260000000170 від 02.12.2025 року) відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 113 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_6
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Дане клопотання погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_5 .
Посилається на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у місті Чернівці Чернівецького району, 29 листопада 2025 року близько 14 години 26 хвилин отримав повідомлення у месенджері «Telegram» на особистий мобільний телефон «Мoto g84 5G» від невстановленої досудовим розслідуванням особи, під ніком « ОСОБА_7 », з пропозицією здійснити підпал об'єкта АТ «Укрзалізниця» - релейної шафи типу ШРУ-М за винагороду у 500 (п'ятсот) доларів США з метою ослаблення держави.
Після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення з метою ослаблення держави.
Реалізуючи вказаний умисел та погодившись на пропозицію, ОСОБА_4 у період часу з 30.11.2025 по 02.12.2025 самостійно підшукав релейну шафу типу ШРУ-М, розміщену біля залізничного переїзду на вулиці Хотинській між вулицями Ткачука та Тернівською залізничного перегону Садгора - Магала (км 6, пк3) регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», за координатами «48.324120, 25.963919», та здійснив її відеофіксацію за допомогою камери мобільного телефону «Мoto g84 5G». Отримане відео він переслав замовнику для погодження.
02.12.2025, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення підпалу об'єкту АТ «Укрзалізниця», який має важливе народногосподарське та оборонне значення - релейної шафи типу ШРУ-М, біля 18 години 20 хвилин прибув на заправну станцію «ОККО» розміщену за адресою вул.Калинівська, 1-а та придбав каністру з рідиною для очищення скла, вилив її та у подальшому придбав бензин, який залив у вказану каністру та помістив заздалегідь взятий з собою рюкзак, після чого вирушив в пішому порядку у напрямку релейної шафи типу ШРУ-М розміщеної біля залізничного переїзду на вулиці Хотинській між вулицями Ткачука та Тернівською залізничного перегону Садгора - Магала (км 6, пк3) регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», за координатами «48.324120, 25.963919».
Прибувши 02.12.2025 приблизно о 19:10 годин до місця розташування релейної шафу типу ШРУ-М, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що підпал даних об'єктів направлений на послаблення держави, облив релейну шафу бензином, підпалив її запальничкою та почав фіксувати процес підпалу на відео за допомогою камери мобільного телефону «Мoto g84 5G».
Однак близько 19 години 20 хвилин 02.12.2025 року почув крик чоловіка, який рухався в його напрямку від залізничного переїзду на вулиці Хотинській і втік з місця підпалу.
Близько 19 години 20 хвилин черговий по переїзду ОСОБА_8 використовуючи вогнегасник загасив підпал релейної шафи. У результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_4 по незалежним від його волі причинам релейна шафа типу ШРУ-М не згоріла, та не було заподіяно шкоду АТ «Укрзалізниця».
03.12.2025 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
04.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 113 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; іншим чином перешкодити кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється.
Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що 02.12.2025 року до ЄРДР внесені відомості № 22025260000000170, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 113 КК України.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину встановлено, що ОСОБА_4 був затриманий о 12 год. 20 хв. 03 грудня 2025 року.
04 грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 113 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вважаю, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 113 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Так, з матеріалів доданих до клопотання, вбачається, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_4 можуть мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та доказів.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Також вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_4 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 в умовах воєнного стану підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке пов'язане із злочином проти основ національної безпеки України, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, що свідчить про його виняткову суспільну небезпечність на теперішній час, є особою молодого віку, сиротою, з тимчасовим місцем проживання, не працюючий, йому відомі обставини кримінального провадження, він знайомий зі свідками в даному кримінальному провадженні, а тому існують ризики, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; іншим чином перешкодити кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно абз. 7 ч.4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Беручи до уваги з'ясовані судом обставини, вважаю за необхідне на підставі абз. 8 ч.4 ст. 183 КПК України не визначити розмір застави.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» до 31 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1