Справа № 133/1770/25
Провадження № 33/801/1224/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.
Доповідач: Панасюк О. С.
08 грудня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Рябчинського О. Ю. на постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 19 травня 2025 року о 10 год 45 хв. по вул. Подільській у с. Пляхова Хмільницького району Вінницької області він керував електродвигуном FORTE P-OWER, без номера, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820». Результат - 0,21 проміле.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рябчинський О. Ю. подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 листопада 2025 року, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував особливості правового статусу військовослужбовця та порядок притягнення його до адміністративної відповідальності. Огляд ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, був проведений з порушенням вимог статті 266-1 КУпАП, а тому вважається недійсним, а його результати є недопустимими доказами, тому що отримані всупереч вимогам і порядку, встановлених законом. Також зазначав, що результат алкотестеру «Drager Alcotest 6820» 0,21 проміле знаходиться на рівні технічної похибки, яка є допустимою під час застосування зазначеного газоаналізатора, відтак в діях ОСОБА_1 відсутні такі елементи складу правопорушення як протиправність та винуватість. Крім того звертав увагу на те, що ОСОБА_1 ніколи не отримував водійського посвідчення, тому постанова судді в частині позбавлення його права керування транспортним засобом є незаконною.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з пунктом 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 335136 від 19 травня 2025 року 19 травня 2025 року о 10 год 45 хв. по вул. Подільській у с. Пляхова Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_1 керував електродвигуном FORTE P-OWER, без номера, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820». Результат - 0,21 проміле.
Протокол складений уповноваженою особою, а його зміст відповідає вимогам статті 256 КУпАП, протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав, пояснень по суті правопорушення не надав.
Згідно з результатами проведення відбору повітря з порожнини рота за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6820» вміст спирту у видихуваному повітрі становив 0,21 проміле. З актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою тестування ОСОБА_1 погодився, про що свідчать його підписи. Жодних заперечень щодо результатів огляду не висловлював.
Події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються відеозаписами з боді-камер поліцейських, з яких видно, що працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, в зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан такого сп'яніння. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, результат огляду - 0,21 проміле, при цьому будь-яких зауважень або заперечень щодо процедури проходження чи результату огляду, ОСОБА_1 не висловлював.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис є доказами у справі про адміністративне правопорушення та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, а тому суд правильно взяв їх до уваги.
Оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд не бачить підстав не довіряти вищезазначеним доказам, оскільки вони не спростовані матеріалами справи, в тому числі і доводами апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Рябчинського О. Ю. про те, що працівниками поліції було порушено вимоги статті 266-1 КУпАП, зокрема огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, було проведено не уповноважено на те особою, апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Частиною третьою статті 266-1 КУпАП установлено, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Тобто положення статті 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Крім того матеріали справи не містять даних про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання обов'язків військовослужбовця.
Таким чином порядок огляду водія ОСОБА_1 , який не перебував під час виконання обов'язків військової служби та керував транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння здійснювався в загальному порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, а відтак при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 такий порядок порушений не був.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні такі елементи складу правопорушення як протиправність та винуватість, тому що результат алкотестеру «Drager Alcotest 6820» 0,21 проміле знаходиться на рівні технічної похибки, яка є допустимою під час застосування зазначеного газоаналізатора, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ Інструкція № 1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
За результатами проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» у ОСОБА_1 було виявлено 0,21 проміле.
Технічними характеристиками приладу «Drager Аlcotest 6812», які наявні в загальному інформаційному просторі, передбачено такі ключові параметри, що враховують умови експлуатації: Дискретність результатів 0,01 ‰; Діапазон вимірювання: масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі - від 0 до 2,5 мг/л (відношення маси етанолу у видихуваному повітрі до об'єму цього повітря, зведеного до температури 34°C та тиску1013 гПа); масова концентрація алкоголю в крові - від 0 до 5 ‰ (відношення маси етанолу в крові до об'єму крові за температури 20°C); Висока точність вимірювань. Границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка (Д): ± 0,02 мг/л - у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка (д): ± 10 % - у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (Д): ± 0,04 ‰ - у діапазоні від 0 до 0,4 ‰; відносна похибка (д): ± 10 % - у діапазоні понад 0,4 ‰.
Отже, враховуючи результат огляду - 0,21 проміле, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Із зазначеним результатом він погодився та підтвердив факт вживання алкогольних напоїв напередодні. Будь-яких зауважень чи заперечень щодо процедури проведення або результату огляду ОСОБА_1 не висловлював.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не був позбавлений права самостійно протягом двох годин пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я на спростування даних протоколу про адміністративне правопорушення. Однак таким правом не скористався, медичний висновок суду не надав.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції дотримався вимог статті 33 КУпАП та призначив адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП України, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не мав права на керування транспортними засобами. Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому законодавством не передбачено іншої правової підстави для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадках, якщо особа на час вчинення адміністративного правопорушення не отримувала посвідчення водія.
Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.
Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Рябчинського О. Ю. залишити без задоволення, а постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 листопада 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. С. Панасюк