Справа № 740/5088/25
Провадження № 2/740/2374/25
03 грудня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участі секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі - ТОВ «Алекскредит», товариство), поданим представником - адвокатом Поповим Євгеном Васильовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У вересні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання кредиту № 4393994 від 11.01.2021 у розмірі 52 723,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.01.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту https://alexcredit.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Алекскредит», укладено договір про надання кредиту № 4393994, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 8000,00 грн. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі: 1,36 % - у базовий період, а саме протягом 14 календарних днів з 11.01.2021 до 25.01.2021; 3 % - у спеціальний період, а саме протягом 180 календарних днів з 26.01.2021 до 24.07.2021. Відповідач свої зобов'язання за договором про надання кредиту не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 52 723,20 грн, із яких: 8000,00 грн - за кредитом; 44 723,20 грн - за процентами за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 07 листопада 2025 року 09-00 год.
У подальшому судове засідання відкладено на 03 грудня 2025 року 09-30 год.
Представник позивача - адвокат Попов Є. В. у позовній заяві просив справу розглянути без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судові засідання не з'явився, при цьому належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. До суду повернулися поштові конверти з рекомендованими повідомленнями без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву на позов, жодних заяв/клопотань відповідач не подавав до суду.
З урахуванням положень ст. 128, 223, 280 ЦПК України суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 11.01.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4393994, який підписано останнім електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора - PS4393994 (а. с. 33-37).
Відповідно до умов договору про надання кредиту кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 8000,00 грн на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі.
Згідно з п. 1.4 договору кредит надається позичальнику в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок позичальника.
У п. 1.7.2 договору передбачені ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування при укладенні договору. Так, у базовий період, а саме протягом 14 календарних днів з 11.01.2021 по 25.01.2021 (включно) - у розмірі 1,36 % за день користування кредитом (акційна процентна ставка); у спеціальний період, а саме протягом 180 календарних днів з 26.01.2021 по 24.07.2021 (включно) - у розмірі 3 % за день користування кредитом (спеціальна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 9528,60 грн.
Відповідно до п. 1.7.4 договору проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем протягом усього строку дії договору (з дати укладення договору до кінцевої дати виконання договору (включно)) на основну суму кредиту за кожен день користування кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування процентів за користування кредитом є правом кредитодавця, а не його обов'язком. Кредитодавець без погодження з позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених договором процентів за користування кредитом.
Товариство перерахувало кредитні кошти на рахунок відповідача через платіжний сервіс Fondy, що підтверджується листом від 01.11.2024 директора ТОВ «ФК «Елаєнс» - Вороніним А. В. (а. с. 30 - зворот).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту № 4393994 від 11.01.2021 станом на 30.06.2025 загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 становить 52 723,20 грн, із яких: 8000,00 грн - за сумою кредиту; 44 723,20 грн - за процентами за користування кредитом. Як убачається з розрахунку, проценти за користування кредитом нараховано за період з 11.01.2021 по 24.07.2021 включно (а. с. 28, 29).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Надані позивачем на обґрунтування своїх вимог докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують укладення відповідачем вищевказаного договору про надання кредиту, який не оспорений відповідачем у встановленому законом порядку та згідно з презумпцією правомірності договору є правомірним (дійсним) станом на час розгляду справи в суді.
Укладаючи вищевказаний кредитний договір, відповідач погодився з умовами кредитування, у тому числі на розмір процентів за користування кредитними коштами.
Унаслідок невиконання відповідачем взятих за кредитним договором зобов'язань утворилася заборгованість у вказаному позивачем розмірі, яка не спростована відповідачем, і така заборгованість підлягає стягненню з нього на користь позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 89, 128, 141, 223, 263 - 265, 274, 280 - 284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», поданий представником - адвокатом Поповим Євгеном Васильовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (просп. Леоніда Каденюка, 23, м. Київ; ЄДРПОУ 41346335) заборгованість у загальному розмірі 52 723 (п'ятдесят дві тисячі сімсот двадцять три) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (просп. Леоніда Каденюка, 23, м. Київ; ЄДРПОУ 41346335) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко