Справа № 646/1289/25
№ провадження 1-кп/646/898/2025
08 грудня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні:
прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова в режимі відеоконференції матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221140001351 від 27.12.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Бабаї Харківського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Харкова Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України,
В провадженні судді Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 перебуває зазначена кримінальна справа.
Судове засідання у справі відкладено на 08 грудня 2025 року.
На офіційну адресу суду прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 було подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у державній установі «Харківський слідчий ізолятор» стосовно ОСОБА_5 строком на 60 діб та клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у державній установі «Харківський слідчий ізолятор» стосовно ОСОБА_4 строком на 60 діб.
Прокурор у судовому засіданні просив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 строком на 60 діб, задовольнити, оскільки ризики, встановлені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, продовжують існувати, зокрема, обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з високою ймовірністю можуть переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпілий у підготовче судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, незаперечення проти призначення справи до судового розгляду. Цивільний позов заявлено не буде.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку тримання його під вартою.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала думку свого підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою. Зазначив суду, що не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_8 зазначив суду, що ризики, наведені стороною обвинувачення відповідно до частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, не доведені; до ОСОБА_5 , оскільки він має міцні соціальні зв'язки, можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали обвинувального акта, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" строком 60 діб до 12 грудня 2025 року включно.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною четвертою статті 176 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ураховуючи положення статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов'язків.
Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, суд уважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченим злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 є офіційно непрацевлаштованим та не має міцних соціальних зв'язків. Зазначені чинники суд ураховує при оцінці ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Окрім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів. Відсутність законного заробітку може стати мотиваційним аспектом подальшої кримінальної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 неодружений, офіційно непрацевлаштований, доказів утримання трьох дітей та піклування про батьків похилого віку суду надано не було. Ураховуючи наведені чинники, обгрунтованим убачається не лише твердження про потенційну можливість обвинуваченого переховуватись від суду, а й існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
У рішенні від 26.01.1993 у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Ураховуючи, що режим воєнного стану в країні триває, частина території держави окупована збройними формуваннями Російської Федерації, суд дійшов висновку, що ризики заявлені прокурором, передбачені пунктами 1) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які також були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишаються актуальними.
При цьому суд ураховує правовий режим військового стану не як ризик, а як обставину, яка вказує на наявність актуальності ризиків, заявлених прокурором.
На підставі викладеного, ураховуючи, що ризики, визначені пунктами 1) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, залишаються актуальними, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинувачених ухилитися від суду та від виконання процесуальних обов'язків, забезпечити виконання процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу на менш суворий.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України суд, ураховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, тобто, у злочині, вчиненому із застосуванням насильства.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 131, 176, 177, 193, 194, 196, 331 та 324 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю селища міського типу Бабаї Харківського району Харківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою на 60 днів до 05 лютого 2026 року включно.
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю міста Харкова Харківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , строк тримання під вартою на 60 днів до 05 лютого 2026 року включно.
У судовому засіданні із розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221140001351 від 27.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Бабаї Харківського району Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Харкова Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, оголосити перерву до 14 січня 2026 року о 09:30 годині.
Копію даної ухвали направити Слобідській окружній прокуратурі міста Харкова, потерпілому, обвинуваченим, захисникам, Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1