01.12.25
Справа № 635/1763/25
Провадження № 2-а/635/82/2025
01 грудня 2025 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Устіч О.Л.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Тітомир Оксана Сергіївна,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник ОСОБА_1 -адвокат Тітомир Оксана Сергіївна звернулась до суду через підсистему «Електронний суд» з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить:
- скасувати постанову Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 447 від 24.02.2025 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 24.02.2025 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову № 447 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки. У зв'язку з цим ОСОБА_1 зазначає про відсутність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, постанова № 447 від 24.02.2025 року була винесена суб'єктом владних повноважень з процесуальними порушеннями. 24 лютого 2025р. заступником начальника - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 було складено протокол відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про адміністративне правопорушення. В якому було зазначено, що ОСОБА_4 було сформовано та направлено повістку через АТ “Укрпошта» для уточнення даних та з'явитися на 6 грудня 2024р. на 9:00, але він не прибув, згідно з чим порушив вимоги статті 210-1 частини 3 правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ПКМУ від 30.12.2022 Номер 1487, абзац 8-й частина 3-я абзацу 3, 5 частини 10 статті 1 закону України про військовий обов'язок і військову службу.
15 травня 2024 р. ОСОБА_1 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 а пакет документів для отримання відстрочки від мобілізації. У даний пакет входив Висновок ЕКК номер 144 / 1238 від 13 жовтня 2023р. про наявність порушень функції організму у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також інші документи, згідно діючого законодавства, для отримання відстрочки від мобілізації.
28 серпня 2024 р. ОСОБА_1 було взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що міститься запис у військово обліковому документі № 040920241455159400004. Даний документ був отриманий наручно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
30 вересня 2024 р., наручно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було отримано військово-обліковий документ номер НОМЕР_1 .
12 лютого 2025 р. через АТ “Укрпошта», за неможливістю особисто подати на прийомі до працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 був вимушений направити пакет документів до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
12 лютого 2025 р. через АТ “Укрпошта», захисником Клімова Романа Олександровича, Тітомир Оксаною Сергіївною, були направлені адвокатський запити до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але на даний час відповіді на них не отримано.
11 лютого 2025 р., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було отримане електронне направлення № 8001 - 2176 -1599 - 9333 для консультації невролога. Про даний факт ОСОБА_1 було повідомлено працівникам ІНФОРМАЦІЯ_5 14 лютого 2025 р., останніми даний факт не було взято до уваги.
17 лютого 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 було отримано рішення ЕКК № 21 / 196 із зазначенням факту, що за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
17 лютого 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 було отримано висновок № 21 / 196 за формою затвердженої наказом міністерства охорони здоров'я України 9 березня 2025р. номер 407, про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійні основі, який дійсний до 16 серпня 2025 р.
Про отримання вище зазначених 2 документів, ОСОБА_1 , було повідомлено працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 . Але дані факти, так само, не були взяті до уваги останніми.
Від 21 лютого 2025р. у ОСОБА_1 мається одноразова перепустка № 1 про “вхід» на територію ІНФОРМАЦІЯ_8 на 9:00 ранку. Але не беручи до уваги працівниками ІНФОРМАЦІЯ_9 було винесено оскаржуваний документ.
Вище перелічені факти та дії, у дев'яти пунктах, підтверджують факт постійного контактування ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_10 для внесення уточнюючих даних до 24 лютого 2025р., а саме до винесення оскаржуваної постанови.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до повістки № 1435063 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , було необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 06.12.2024 o 09:00 годині для уточнення даних.
З огляду на те, що ані 06.12.2024, ані 13.12.2025 (сплив тижневого строку для прибуття останнього) позивач не з'явився та не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 , на останнього було складено протокол № 447 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Дослідивши зазначену повістку, можна дійти до висновку, що зазначена у ній адреса збігається із місцем проживання Позивача.
Відповідачем були здійсненні всі заходи для належного оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Як вбачається із повістки, метою виклику Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 є уточнення даних останнього.
Відповідно до постанови № 447 від 24 лютого 2025 року, 24.02.2025 під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_7 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізації громадянином ОСОБА_1 . Факт підписання протоколу позивачем, а також відсутність жодних пояснень і зауважень, які б останній хотів додати до протоколу, спростовує ствердження Позивача відносно відсутності будь-яких документів, які б підтверджували наявність або відсутність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене можна дійти до висновку, що у ІНФОРМАЦІЯ_4 були всі підстави притягнути Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній, незважаючи на заходи Відповідача оповістити Позивача про таку необхідність уточнення даних (направлення повістки останньому), намагався проігнорувати свій обов'язок, передбачений чинним законодавством.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_7 не визнає вказаний адміністративний позов, а позовні вимоги, вважає безпідставними і не незаконними, та такими, які не підлягають задоволенню.
В запереченнях на відзив на позовну заяву представник позивача зауважує, що у відзиві на позовну заяву не вказано чому були не розглянуті двічі подані документи ОСОБА_1 .
Не виконана ухвала суду від 25 березня 2025р. по справі в якій було зазначено витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, що стали підставою для складання постанови 447 від 24 лютого 2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3-ю статтею 210-1 кодексу України про адміністративні правопорушення.
При відсутності даних матеріалів, неможливо зрозуміти чому ТЦК не надав відповіді на адвокатський запит ОСОБА_7 , який був поданий на початку лютого місяця, а саме до винесення даної постанови. Так само, відсутні належні підтверджуючі дані про відправку повістки, на основі невиконання якої, начебто відправленої, був складений даний протокол, а саме до винесення даної постанови. Так само, відсутні підтверджуючі дані про відправку повістки, на основі якої, начебто відправленої, був складений даний протокол.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. У вказаний в ухвалі строк позивач усунув зазначені в ухвалі недоліки.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 березня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, повідомлялись своєчасно і належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією військово-облікового документу №040920241455159400004, виданого 30.09.2024.
24 лютого 2025 р. заступником начальника-начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №447 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Суть порушення: 24.02.2025 року під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_7 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_1 , а саме останньому було сформовано та направлено повістку через АТ «Укрпошта» для уточнення даних та з'явитися на 06.12.2024 о 09 год. 00 хв, але він не прибув.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №447 від 24.02.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що 24.02.2025 року під час перевірки документів в ІНФОРМАЦІЯ_7 відомостей (персональних та службових даних) узагальнених в облікових документах та внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виявлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ОСОБА_1 , а саме останньому було сформовано та направлено повістку через АТ «Укрпошта» для уточнення даних та з'явитися на 06.12.2024 о 09 год. 00 хв, але він не прибув. ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст.210 КУпАП, Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ПКМУ від 30.12.2022 №1487, абз.8 ч.3 абз3, 5 ч.10 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.03.2025 вих.№7093, ОСОБА_8 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09.05.2025.
Суду надано акт встановлення факту здійснення догляду від 20.03.2024, складений комісією Пісочинської селищної ради, за яким постійний догляд за ОСОБА_5 здійснює її син ОСОБА_1 .
Суду надано медичну документацію про наявність у ОСОБА_5 порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, а також про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують
Також, суду надано копію одноразової перепустки №1 від 21.02.2025, що видана ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_1 .
Вивчивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 279 КУпАП встановлено, що головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що 24 лютого 2025 р. заступником начальника-начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №447 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не з'явлення ОСОБА_1 06.12.2024 о 09.00 за повісткою про виклик для уточнення даних.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №447 від 24.02.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303/2014 "Про часткову мобілізацію". Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.
Викладені обставини узгоджуються з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану і Україні» (зі змінами), затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. до 05 год.30 хв. 23 серпня 2022 року, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 липня 2025 року №4524-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
- на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
- на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
-поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
- під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
- під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
У примітці до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Зі змісту оскаржуваної постанови та долученого протоколу неможливо встановити які саме персональні дані підлягають уточненню позивачем, які з цих даних містяться в державних реєстрах, а також до яких даних державний орган не має доступу (не є держателем).
Відповідно до п.41 постанови КМУ №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Представник відповідача як у відзиві на позов так і в оскаржуваній постанові посилається на ту обставину, що позивачу була направлена повістка про виклик через АТ «Укрпошта», водночас, жодних доказів направлення позивачу зазначеної повістки матеріали справи не містять, як і не містять відомостей про ознайомлення ОСОБА_1 з вказаною повісткою, або про відмову останнього від її отримання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість позивача у порушенні правил військового обліку, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частинами 1 та 3 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Оцінивши дослідженні докази, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає встановленим законом вимогам.
Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно зі ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою не дотримано вимог щодо розгляду справи, не зазначено які саме дані підлягають уточненню, а також не доведено направлення ОСОБА_1 повістки про виклик, тому наявні підстави для скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №447 від 24.02.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн, а провадження у справі підлягає закриттю.
Інші доводи сторін заслуговують на увагу, але не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №447 від 24.02.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Д.М. Савченко