Справа № 645/3706/23
Провадження № 2/645/61/25
01 грудня 2025 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача Панченко А.С., відповідач ОСОБА_1 (не з'явилась), представник відповідача ОСОБА_2 (не з'явилась), розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, вказуючи, що 29.10.2010 року відповідач звернулась до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг. При укладанні Договору між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 , сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами", складає між сторонами Договір про надання банківських послуг. Банком, на підставі Договору надання банківських послуг, відкрито відповідачу банківський рахунок та встановлено кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 50000 гривень, зі сплатою відсотків, на строк, що відповідає строку дії картки. Свої зобов'язання за договором відповідач порушила, у зв'язку із чим виникла заборгованість по кредиту. З урахуванням уточненої позовної заяви від 07.07.2025 року, представник позивача просив стягнути заборгованість у розмірі 13328,61 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту.
Просили стягнути вказану заборгованість, а також відшкодувати судові витрати.
Ухвалою Немишлянського (Фрунзенського) районного суду міста Харкова від 02.08.2023 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
23.08.2023 року від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що у відповідача, як сторони по справі, не має чіткого поняття щодо суб'єкту правовідносин чи то є АТ КБ «ПриватБанк» (як зазначено у Ухвалі суду), чи то є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (як зазначено у Позові), об'єкту цих правовідносин - чи то є Договір кредиту, чи то є договір приєднання, часу утворення та яких взаємовідносин між сторонами - у Позові та Ухвалі суду йдеться про 29.10.2010 року, а надані суду додатки, на які посилається позивач, датовані 26.07.2021 року.
07.09.2023 року від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо отримання відповідачем кредитної картки та користування кредитними коштами. Відповідно до виписки по картрахунку, яка є підтвердженням, що відповідачу було видано платіжну картку та відкрито картрахунок, на який встановлено кредитний ліміт та чітко прослідковується, що відповідач користувалась грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримала кредитну картку "Універсальна GOLD", оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Також з розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість за договором. Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача. Баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції). З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі. Надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Ухвалою Немишлянського (Фрунзенського) районного суду міста Харкова від 24.05.2024 року справу прийнято в провадження судді Ульяніч І.В.
Ухвалою Немишлянського (Фрунзенського) районного суду міста Харкова від 04.03.2025 року задоволенно клопотання відповідача про витребування письмових доказів.
02.06.2025 року від позивача на виконання ухвали суду від 04.03.2025 року надійшли витребувані судом документи.
07.07.2025 року від представника позивача надійшла Заява про зменшення позовних вимог.
Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 01.12.2025 року відмовлено відповідачу у прийнятті зустрічної позовної заяви.
Представник позивача Панченко А.С. в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила про їх задоволення. Представник позивача зазначила, що суму заборгованості становить лише тіло кредиту, відсотки не нараховувались. Відповідач самостійно частково погасила наявну заборгованість, під час перебування справи в суді, в примусованому порядку із відповідача нічого не стягувалось. Суму в розмірі 36671,36 грн. з відповідача не стягували, що підтверджується випискою по рахунку. 26.07.2021 року відповідач також зверталась до банку, підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також Паспорт споживчого кредиту, із основними умовами кредитування.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Від відповідача та представника відповідача, протягом розгляду справи, неодноразово надходили клопотання з проханням відкласти розгляд справи, а саме: 22.11.2023, 25.01.2024, 04.03.2024, 12.04.2024, 08.05.2024,17.12.2024, 03.03.2025, 30.03.2025,15.04.2025, 27.11.2025, 30.09.2025 та 27.11.2025 року, при цьому будь-яких документів в підтвердження поважності причини неявки суду не надано, що суд вважає зловживанням своїми правами, та вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та її представника, за наявними доказами у справі.
Згідно ст. 44 ЦПК України - учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору б/н від 29.10.2010 року, у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Основних умов кредитування, підписаних ОСОБА_1 , відповідач звернулась за наданням банківських послуг. Аналогічного змісту заяву відповідачем було також підписано 26.07.2021 року, з метою встановлення/продовження ділових відносин з банком та дотримання вимог законодавства України, а також підписано Паспорт споживчого кредиту, з умовами кредитування. В анкетах-заявах відповідач зазначала про приєднання до Умов та правил надання банківських послу та просила відкрити поточний рахунок.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг», на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
Згідно довідки про зміну кредитування та обслуговування кредитної картки, кредитний ліміт відповідачу був встановлений в розмірі 7900,00 грн. 06.06.2013 року, в подальшому 06.06.2013 року зменшено до 300,00 грн.; 01.07.2017 року збільшено до 12000,00 грн.; 20.07.2019 року збільшено до 29000,00 грн.; 26.07.2021 року збільшено до 46000,00 грн.; 25.10.2021 року збільшено до 50000,00 грн.; 26.12.2022 року зменшено до 0,00 грн..
Строк дії останньої отриманої відповідачем картки до липня 2025 року.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, а також оплачувати комісії та інші платежі в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором.
Згідно п. 1.1.6.1, 1.1.6.2, 1.1.6.3 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4. Договору.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3., погашення Кредиту - поповнення Картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на Картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Встановлено, що в період дії Договору відповідач у повному обсязі не дотримувалась умов Договору про надання банківських послуг, вносила платежі частково, внаслідок чого станом на 28.05.2025 року у ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 13328,61 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості до уточненої позовної заяви.
В обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором позивач надав відповідний розрахунок.
Отримання відповідачкою кредитних коштів, їх використання та часткове повернення, підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку.
Суд враховує, що підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку, яка була надана суду.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.
У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18-ц (провадження № 61-9618св19) висловлено таку позицію: «Виписка за картковим рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами».
Письмове клопотання представника відповідача про визнання недопустимими, наданих представником позивача доказів, у зв'язку із порушенням порядку їх засвідчення, задоволенню не підлягає, так як, надані докази представником позивача засвідчені. Із досліджених судом доказів, в тому числі з виписки по рахунку, яка є належним та допустимим доказом, встановлено, отримання, використання та часткове повернення отриманого кредиту, за період з 21.07.2014 року по 14.07.2023 року, згідно якої вбачається заборгованість відповідача по кредиту була в розмірі 44050,19 грн., первісні вимоги позивача. А згідно виписки по рахунку з 21.07.2014 по 12.09.2024 року заборгованість відповідача стала в розмірі 13328,61 грн., що свідчить про використання та часткове погашення заборгованості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача ( www.ргіvatbank.uа) АТ КБ «ПриватБанк», що діє на підставі Ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Також разом із вищезазначеним свідченням визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунком та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2. ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути тіло кредиту за кредитним договором.
Згідно розрахунку позивача, станом на 28.05.2025 року має заборгованість у розмірі 13328,61 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредита.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України АТ КБ «Приватбанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 13328,61 грн.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, суд знаходить позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546-552, 10418, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 76-80, 133, 141, 247, 263-265,280 ЦПК України, суд,-
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором від 29.10.2010 року у розмірі 13328 грн. 61 коп., яка складається із заборгованість за тілом кредита.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо позивача: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;
Представник позивача: Панченко Анна Сергіївна, адреса: АДРЕСА_1 , діє на підставі доручення від 04.12.2024 року.;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Представник відповідача: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 05.12.2025 року.
Головуючий - суддя : І.В.Ульяніч