Справа № 634/842/25
Провадження № 2-о/634/21/25
"08" грудня 2025 р.
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі головуючого судді - Зимовського О.С., за участю секретаря судового засідання - Лісняк С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, -
встановив:
В провадженні Сахновщинського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Заявник ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 звернулись до суду з заявою в якій просили провести судове засідання без їх участі.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась через оголошення на офіційному веб-сайті судова влада України.
Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області в судове засідання не з?явилася, направила до суду заяву про проведення судового засідання без участі представника служби.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з?явився, в направленому до суду листі просив вказану справу розглядати без участі їх представника.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності заінтересованих осіб.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить висновку.
В обґрунтування заяви про встановлення факту самостійного виховання малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено, що встановлення вказаного юридичного факту необхідно заявнику для реалізації права на відстрочку від мобілізації з підстав визначених п. 4 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та додатку № 5 до постанови КМУ від 16 травня 2024 року №560 та наддасть йому можливість в повній мірі реалізувати батьківські права та обов'язки.
Таким чином, заявник на сам перед пов'язує необхідність встановлення факту самостійного виховання та утримання сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 для можливості отримати відстрочку від мобілізації.
Також заявник зазначає, що з матір'ю дитини ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебував. З часу народження син проживав разом з матір'ю ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 . З квітня 2021 року син проживає з заявником. В серпні 2021 року заявником було подано заяву про заяву про визнання батьківства і в актовому запису про народження дитини Старобельським районним управлінням Міністерства юстиції України було внесені зміни щодо батька дитини та видано свідоцтво про народження. Мати сина ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні та утриманні сина.
У відповідності до ч 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
За змістом ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені а заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Статтею 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду виключно за існування певних умов, однією із яких є те, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, а також встановити дійсність настання реальних наслідків у випадку задоволення такої заяви.
Заявник повинен бути позбавлений можливості довести факт, який він просить визнати, у будь-який інших спосіб, тобто чинним законодавством не передбачається іншого позасудового порядку вирішення ситуації.
Вимога про встановлення будь-якого факту в рамках окремого провадження має переслідувати певну юридичну мету та безпосередньо призводити до ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів заявника. Суд не може встановлювати певний факт лише для констатації самого факту, без юридичної мети його встановлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ст.141 СК України встановлено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Зокрема, прописано, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.
Відповідно до частини першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Заявник просить встановити факт самостійного виховання та утримання сина, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.
Із зазначеного вбачається, що має місце спір про право, зокрема, спір щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні (утриманні) дитини та вихованні та/або ухилення від участі у вихованні та матеріальному забезпеченні/утриманні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження із залученням в якості відповідача матері дитини та з обов'язковою участю органу опіки та піклування (ч. 4, 5 ст.19 СК України).
Зазначене пояснюється тим, що сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо утримання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема, від обов'язків щодо утримання дитини, тому факт одноосібного виховання та утримання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з утримання та виховання дитини.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2024 року у справі № 752/5665/23, від 20 лютого 2025 року у справі № 128/3616/24, від 27 березня 2025 року у справі № 353/886/24, від 21 травня 2025 року у справі № 295/9166/24.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання дитини слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 258-261, 263-264, 293, 294, 315 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що він має право подати позов про встановлення вказаного факту на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя