Справа № 643/13886/25
Провадження № 2/643/5737/25
08.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Поліщук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за комунальні послуги в порядку регресу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому прохає стягнути з відповідачки на його користь в порядку регресу сплачені комунальні послуги за період з 01.09.2023 по 01.05.2025 у розмірі 35223 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Особовий рахунок на квартиру відкритий на його ім'я. Також в квартирі зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є їхніми дітьми та постійно проживають у квартирі. Квартира не приватизована, ізольована, складається з трьох кімнат житловою площею 39,84 кв.м., загальна площа квартири складає 67,44 кв.м. Шлюб між ним та відповідачкою був розірваний рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2024. Відповідачка зареєстрована і постійно проживає в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , з 08.12.2004, постійно користується комунальними послугами, а отже має рівні з позивачем обов'язки по оплаті комунальних послуг, однак відповідачка не приймає участі в оплаті комунальних послуг за квартиру ані за себе, ані за неповнолітніх дітей у відповідній частині. Разом з тим, з 15.09.2023 він сплачує аліменти на користь відповідачки на неповнолітніх дітей, а отже вона має можливість сплачувати комунальні послуги за дітей в рівній частині з позивачем. Позивач змушений самостійно оплачувати комунальні послуги за всіх зареєстрованих в квартирі осіб. З 26.08.2022 по теперішній час він не проживає за місцем реєстрації, оскільки бере безпосередню участь в складі Збройних Сил України. Відповідачка систематично не сплачує за спожиті комунальні послуги. За період з 01.09.2023 по 01.05.2025 він оплатив рахунки за спожиті комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 70446 грн. 00 коп., а тому прохає стягнути з відповідачки половину сплачених ним грошових коштів за споживчі комунальні послуги у розмірі 35225 грн. 00 коп.
Не погодившись із позовною заявою відповідачкою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_7 подано відзивна позовну заяву, в якому представник прохає відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 09.07.2025 року, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано шість осіб, четверо з яких повнолітні особи: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Сплачувати комунальні послуги повинні всі повнолітні особи, які зареєстровані у вказаній квартирі. Позивач безпідставно звернувся з позовною заявою про стягнення в порядку регресу сплачених комунальних послуг лише до ОСОБА_2 , не залучивши при цьому інших повнолітніх членів сім'ї, які зареєстровані у вказаній квартирі: ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 , які також повинні сплачувати за комунальні послуги. Крім того, можливо останні сплачували за комунальні послуги особисто, або надавали позивачу кошти для сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 26.08.2025 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У наданий в ухвалі час, від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.06).
Відповідно до рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20.11.2023 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 15.09.2023 і до досягнення старшою дитиною віку повноліття. Рішення набрало законної сили 07.03.2024 (а.с.16-17).
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.03.2024 задоволено позов ОСОБА_1 , шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення набрало законної сили 02.01.2025 (а.с.18).
Відповідно до додатку № 1 виданого на звернення ОСОБА_1 АК КБ «ПриватБанк» останній здійснив платежі за комунальні послуги в розмірі 70446 грн. 11 коп. (а.с.07-15).
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ст. 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Вказані норми встановлюють правові наслідки виконання солідарного обов'язку одним із боржників. Такий боржник набуває права на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці (інше може бути встановлено договором або законом) за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Правила користування приміщеннями житлових будинків, затвердженні Постановою КМУ України від 08 жовтня 1992 року № 572, п.18 зобов'язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги, тому враховуючи положення ст. 541 ЦК України зобов'язання з оплати комунальних послуг мають солідарний характер, а тому особи, що є користувачами квартири несуть солідарні зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, відповідно до ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Позивач має довести порушення права, а обраний спосіб його захисту має відповідати змісту порушеного права, забезпечувати реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України унормовано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Вимогами ст. 77, 78 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено з матеріалів справи в квартирі розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , окрім позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 зареєстровані повнолітні особи, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Разом з тим, позивач звертаючись із позовною заявою до відповідачки прохає стягнути з останньої половину сплачених ним за період з 01.09.2023 по 01.05.2025 грошових коштів за спожиті комунальні послуги у розмірі 35223 грн. 00 коп.
Проте, з урахуванням встановлених обставин справи та вказаних вище норм права, в період з 01.09.2023 і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7 , солідарну відповідальність за сплату комунальних послуг несли як відповідачка ОСОБА_2 так і ОСОБА_8 , в подальшому після досягнення повнолітня ОСОБА_4 солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг перед надавачами цих послуг як споживачі несли ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 .
Позивачем не надано доказів загальних сум нарахованих за спожиті послуги за зазначений ним період, сплати всіх відповідних нарахувань позивачем відповідно до квитанцій, відсутності заборгованості станом на 01.09.2023 та доказів, що іншими повнолітніми зареєстрованими особами не здійснювались платежі за комунальні послуги за вищевказаний період.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини стягнення з відповідачки половини виконаного ним зобов'язань зі сплати за отримані комунальні послуги за зазначений позивачем період, а саме 01.09.2023 по 01.05.2025, суд позбавлений можливості на підставі наявних доказів встановити обсяг відповідальності відповідачки.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення витрат по сплаті комунальних послуг не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені ним судові витрати не підлягають йому відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за комунальні послуги в порядку регресу у розмірі 35223 грн. 00 коп. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В. Поліщук