Справа № 643/21547/25
Провадження № 1-кс/643/6839/25
08 грудня 2025 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №42024220000000103 від 21.05.2024,
04.12.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №42024220000000103 від 21.05.2024.
У поданій скарзі заявник зазначив, що 20.11.2025 він звернувся до дізнавача СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області з клопотанням, у якому просив розглянути його раніше подані клопотання від 06.06.2025. На дату звернення до слідчого судді із цією скаргою, він не отримав від дізнавача жодного повідомлення чи постанови за результатами розгляду його клопотання. У зв'язку з чим, вимушений вернутися до слідчого судді із вказаною скаргою. Разом із скаргою просив проводити розгляд скарги за його відсутності, на її задоволенні наполягав.
Дізнавач у судове засідання не з'явилася, до його початку подала заяву про розгляд скарги без її участі, у задоволенні скарги просила відмовити, оскільки під час досудового розслідування нею здійснюються усі необхідні слідчі дії для встановлення обставин скоєння кримінального правопорушення. Також надала матеріали кримінального провадження №42024220000000103 від 21.05.2024 для дослідження їх у судовому засіданні.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як зазначено в ст.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Бєлоусов проти України» (заява №4494/07 від 7 листопада 2013 року) у п. 55 зазначив: мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (див., наприклад, рішення від 19 липня 2012 року у справі «Алексахін проти України» (Aleksakhin v. Ukraine), заява №31939/06, п. 55).
Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).
Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст.1 КПК України).
Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ч.1 ст.40-1 КПК України передбачає, що дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
Відповідно до ч.1 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі, слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування.
Так, з матеріалів кримінального провадження №42024220000000103 від 21.05.2024 вбачається, що відомості до ЄРДР внесено на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.05.2024 у справі №646/4078/23 за заявою ОСОБА_3 від 10.04.2024 щодо складання невстановленими особами неправдивих документів про видачу позики у розмірі 2 000 000 доларів США, на підставі яких у подальшому 12.05.2021 була відкрита процедура банкрутства поручителя по цій позиці ТОВ «Авто Тех Інвест» код ЄДРПОУ 42308086, яка стала підставою для зупинення 19.05.2021 вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62881452 від 26.08.2020 по стягненню грошових коштів з ТОВ «Авто Тех Інвест» на користь Харківської міської ради, у т.ч., зупинення на стадії оформлення результатів торгів, які були проведені 11.05.2021 в межах виконавчого провадження №62881452 з визначенням переможцем ОСОБА_3 , торгів з продажу арештованого майна ТОВ «Авто Тех Інвест» лоту 475955 нежитлової будівлі літ. «Д-1», загальною площею 13, 3 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роберта Ейдемана, 13Б, та продажу всього нерухомого майна ТОВ «Авто ТЕх Інвест», у тому числі, зазначеної нежитлової будівлі, в процедурі банкрутства ТОВ «Авто Тех Інвест», що спричинило матеріальну шкоду Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради та моральну шкоду ОСОБА_3 .
01.11.2025 ОСОБА_3 вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки та допитано у якості потерпілого.
Постановою про визначення процесуального статусу від 19.11.2025 дізнавач СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 визначила процесуальний статус ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні станом на 19.11.2025 і до часу встановлення підстав для його зміни, в якості свідка. Раніше наданий процесуальний статус ОСОБА_3 потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вважати необґрунтованим і помилковим і таким, що не відповідає дійсності.
Відповіддю №325898-2025 від 24.11.2025 ОСОБА_3 повідомлено, що його клопотання за №Г-10609 від 20.11.2025 у порядку ст.220 КПК України розглянути не виявляється можливим, оскільки 19.11.2025 у кримінальному провадженні №42024220000000103 від 21.05.2024 винесена постанова про визначення процесуального статусу особи, а саме йому надано статус свідка.
Відповідно до ст.3 КПК України, учасником кримінального провадження, зокрема, є потерпілий.
Відповідно до ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
У разі, якщо слідчий або дізнавач вважає, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, не містить підстав визнати особу потерпілою, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, останній виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яку може бути оскаржено слідчому судді, відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.303 КПК України тощо.
Постанова слідчого про визначення процесуального статусу особи, нормами Кримінального процесуального кодексу не передбачена, а тому не ґрунтується на законі і слідчим суддею до уваги не приймається.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що заявником доведено, що дійсно мала місце бездіяльність, яка полягає в тому, що дізнавачем не виконано процесуальні дії, а саме його клопотання від 20.11.2025, яке надійшло до дізнавача та зареєстровано за №Г-10609 від 20.11.2025, не було розглянуто у передбаченому законом порядку.
З врахуванням вищевказаного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність бездіяльності з боку органу досудового розслідування, оскільки дізнавачаем СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024220000000103 від 21.05.2024 , в порушення вимог ст.220 КПК України, клопотання ОСОБА_3 не було розглянуто у передбаченому законом порядку та у передбачений законом строк.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях по справах «Верітас проти України» і «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.
Згідно з ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024220000000103 від 21.05.2024, щодо нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, підлягає задоволенню, зобов'язавши дізнавача розглянути клопотання заявника від 20.11.2025, яке отримано СД ХРУП №2 ГУНП в Харківській області 20.11.2025 за №Г-10609 та повідомити його про прийняте рішення в порядку, передбаченому ст.220 КПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 40, 110, 220, 303-307 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СВ Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області у кримінальному провадженні №42024220000000103 від 21.05.2024 - задовольнити.
Зобов'язати дізнавача СД Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , який здійснює дізнання у кримінальному провадженні №42024220000000103 від 21.05.2024, розглянути клопотання ОСОБА_3 від 20.11.2025 про розгляд нерозглянутих клопотань від 06.06.2025, та повідомити про прийняте рішення в порядку, передбаченому ст.220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1