Справа № 643/21282/25
Провадження № 3/643/3865/25
08.12.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними
ОСОБА_1 (далі - Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 16.11.2025 за адресою: м. Харків, вул. Вл. Зубенка, буд. 72-Б, знаходячись на території ХЗОШ № 128 міста Харкова, розпивав алкогольні напої, чим порушував громадський порядок.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує ч. 1 ст. 178 КУпАП як розпивання алкогольних напоїв у заборонених законом місцях.
Підстави розгляду справи за відсутності її учасників
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання, призначене на 08.12.2025, не з'явився, викликався до суду належним чином, що підтверджується даними явочного листу.
05.12.2025 Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з'явився до суду разом із батьком ОСОБА_2 та надав заяву, в якій зазначив, що вину повністю визнає, щиро розкаюється; обставини, зазначені в протоколі, не заперечує; просить призначити мінімальне покарання та розглядати справу за його відсутності
Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним, воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).
З урахуванням наведеного та обставин даної справи, суд приходить до висновку, що відмова Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від права бути присутніми під час розгляду даної справи не порушує його право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не суперечить завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначених ст. 245 КУпАП, та жодним важливим інтересам суспільства.
Застосовне законодавство
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається зі ст. 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років розглядаються виключно суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Згідно із ст. 13 КУпАП оо осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Вина Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 702214 від 27.11.2025, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними рапорту співробітника поліції;
- даними письмових пояснень Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- даними письмових пояснень законного представника Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ;
- даними виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 20956.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного вище правопорушення.
Накладення стягнення
Керуючись ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.
Оскільки відносно ОСОБА_1 застосовується не адміністративне стягнення, а заходи впливу, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 251-252, 279, 283-285 КУпАП
Застосувати до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, заходи впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов