Справа № 643/21661/25
Провадження № 2-о/643/606/25
про залишення заяви без руху
05.12.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Новіченко Н.В., розглянувши
заяву ОСОБА_1
заінтересована особа Холодногірський відділ ДРАЦС у місті Харкові Східного
міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про встановлення факту народження,
ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Салтівського районного суду міста Харкова про встановлення факту народження.
Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суддя зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Як на тому наголошено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Враховуючи тотожність відповідних норм ЦПК, які регулювали питання щодо форми та змісту заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, станом на час прийняття постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995, та регулюють вказані питання станом на даний час, суддя вважає за можливе врахувати вказані вище роз'яснення Верховного Суду України під час вирішення питання про можливість відкриття провадження у цій справі.
Таким чином, виходячи з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК, а також роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995, заява про встановлення факту, що має юридичне значення повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. ст. 175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК.
У даному випадку, подана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст. 185 ЦПК, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, всупереч вказаної норми заявником не зазначено свого реєстраційного номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з цим, всупереч вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК заява не містить переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
При цьому, заявником до заяви не додано жодного доказу, які підтверджують викладені у заяві вимоги, що є порушенням ч. 5 ст. 177 ЦПК.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Водночас, всупереч вказаної норми процесуального права заявником не надано копії поданої заяви для заінтересованої особи.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Таким чином, за звернення до суду з даною заявою заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Посилання заявника на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суддя до уваги не приймає, враховуючи наступне.
Так, відповідно до змісту п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналізуючи положення п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв'язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію, і наслідком (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення.
Саме по собі народження на тимчасово окупованій території, не звільняє заявника від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Заявником не надано доказів того, що тимчасова окупація території України призвела до його вимушеного переселення з тимчасово окупованої території України, а тому відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 759/17678/22.
За таких обставин, заявнику слід усунути вказаний недолік та подати суду докази сплати судового збору у розмірі 605, 60 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175,177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261, 318 ЦПК суд
1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.
3. Встановити заявнику спосіб усунення недоліків, шляхом подання до суду:
- уточненої заяви із зазначенням реєстраційного номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- доказів на підтвердження сплати судового збору у розмірі 605, 60 грн.;
- доказів, які підтверджують викладені у заяві вимоги;
- копії заяви з доданими до неї документами для заінтересованої особи.
4. Роз'яснити заявнику що у разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК).
5. Відповідно до ст. 261 ЦПК дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.В. Новіченко