Справа № 729/829/24
6/729/31/25
08 грудня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Булиги Н. О., за участю представниці стягувачки - адвоката Свирид А.І., представника боржника - адвоката Фурсій С.О., секретаря судового засідання Романченко С .С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання,
25.11.2025 заявниця ОСОБА_1 через свою представницю, адвоката Свирид А.І., звернулася до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заяви зазначила, що Бобровицьким районним судом Чернігівської області 10 травня 2024 року було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , на користь стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.04.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Даний судовий наказ набрав чинності 06.06.2024 року. Строк пред'явлення судового наказу до виконання 14.08.2025 року.
Заявниця зазначає, що після винесення судового наказу до неї звернувся боржник з проханням не пред'являти судовий наказ до виконання в органи ДВС, при цьому зобов'язався щомісячно самостійно та добровільно сплачувати встановлений розмір аліментів, шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок. Однак, ОСОБА_2 не дотримався своєї обіцянки та сплачував аліменти не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів. На даний час боржник ухиляється від сплати недоплаченої суми аліментів, мотивуючи це тим, що син досяг повноліття. Зазначені обставини унеможливили своєчасне пред'явлення заявницею судового наказу до виконання. Тому, вона звернулася до судуз проханням поновити їй пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заявниця ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Її представниця, адвокат Свирид А. І., у судовому засіданні подану заяву підтримала та просила її задовольнити з викладених у ній підстав, зазначивши, що на думку зяявниці, боржник ОСОБА_2 не в повному обсязі сплачував стягнуті з нього аліменти, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів. Надала на огляд суду платіжні інструкції про щомісячні зарахування аліментів за період з квітня 2024 року по серпень 2025 року.
Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Його представник, адвокат Фурсій С.О., заперечив проти задоволення заяви, посилаючись на, те що боржник сплачував аліменти на утримання сина з квітня 2024 по серпень 2025 року. Зазначив, що стягувачка ОСОБА_1 , у разі незгоди із сумою сплачуваних аліментів, не була позбавлена можливості звернутися до виконавчої служби для примусового стягнення аліментів із боржника. При цьому, заявницею не надано доказів існування заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів.
Дослідивши заяву та перевіривши її вимоги наявними у справі доказами, заслухавши учасників справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно ч.3 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як встановлено у судовому засіданні, Бобровицьким районним судом Чернігівської області 10 травня 2024 року було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , на користь стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.04.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Судовий наказ набрав законної сили 06.06.2024 року. Строк пред'явлення судового наказу до виконання 14.08.2025 року.
Як видно із виписки по картці АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 перераховував ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 за період з квітня 2024 по липень 2024.
Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_2 від 01.12.2025, з заробітної плати ОСОБА_2 утримувалися аліменти з вересня 2024 по серпень 2025.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 року у справі № 6-711цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.
Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску.
Такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №2а-12192/09/0470.
У заяві представниця стягувачки зазначила, що строк своєчасного пред'явлення судового наказу до виконання пропущено через усну домовленість між стягувачкою та боржником про добровільну сплату аліментів, яку боржник не виконав у повному обсязі та допустив виникнення заборгованості по аліментах, від сплати якої ухиляється.
При цьому, заявницею не надано доказів існування заборгованості у боржника ОСОБА_2 по сплаті аліментів. Її припущення про наявність заборгованості не може слугувати достатньою підставою для поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання.
Разом з тим, як видно із досліджених у судовому засіданні платіжних інструкцій, наданих представницею стягувачки, стягувачці було відомо про розмір сплачуваних боржником на її користь аліментів з квітня 2024 року, при цьому вона не довела наявність об'єктивних причин, які б були перешкодою для неї для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, суду не надано належні, допустимі, достатні, достовірні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення судового наказу до виконання, а посилання стягувачки на домовленість з боржником про добровільну сплату аліментів, судом не може розцінюватись як поважна причина пропуску строку, враховуючи встановлені обставини.
Таким чином, заявницею не надано будь-яких належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відсутні підстави вважати, що строк для пред'явлення судового наказу № 729/829/24 до виконання пропущений з поважних причин і не вбачає підстав для поновлення строку пред'явлення судового наказу до виконання.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 268, 433 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бобровицький районний суд Чернігівської області.
Суддя Н.О. Булига