621/3461/25
1-кп/621/317/25
іменем України
08 грудня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
за відсутності потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025221260000324 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Закутівка Первомайського району Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, з 26.12.2022 призначений на посаду навідника 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 6 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 ,
не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , вважається таким, що не має судимості відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України,
у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
Згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_6 , зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 1 Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь- яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_6 , був зобов'язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до співслужбовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , призваний по мобілізації відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 349 від 26.12.2022, діючи в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 86, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 15.06.2025 близько 02:00 години, в умовах дії воєнного стану на території України, який введено із 05:30 години 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який неодноразово продовжений, ОСОБА_6 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де разом вони вживали алкогольні напої, після розпиття яких, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 лягли спати, а у ОСОБА_6 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Того ж часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_6 перебуваючи за вище зазначеною адресою, скориставшись тим, що його дії є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення кухні вищевказаної квартири, звідки таємно викрав належні ОСОБА_7 : мобільний телефон "OUKITEL WP6/IP-68", з об'ємом пам'яті на 128 GB, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , вартістю 4 536 грн 60 коп., зі сім-картою мобільного оператора "Vodafone" з номером НОМЕР_4 , вартістю 270 грн 00 коп.; мобільний телефон "Xiaomi POCO F4", з об'ємом пам'яті на 12/256 GB, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , S/N: НОМЕР_7 , вартістю 6 854 грн 40 коп., у полімерному чохлі, вартістю 140 грн 20 коп., та з флеш-носієм "Kingstone", об'ємом пам'яті 64 GB, вартістю 135 грн 20 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 11 939 грн 40 коп.
Зазначеними діями, ОСОБА_6 вчинив в умовах воєнного стану таємне викрадення чужого майна.
Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
З'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз'яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду визнав себе винуватим та показав про зазначені вище обставини таємного викрадення майна ОСОБА_7 . Так, обвинувачений показав, що 15.06.2025 перебував у квартирі АДРЕСА_3 , де разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вживав алкоголь, дочекавшись коли останні лягли спати, пройшов до кухні, звідки таємно викрав два мобільних телефони ОСОБА_7 .
У вчиненій крадіжці щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену законом відповідальність.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_6 є винуватим у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, і його дії суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином;
- обставини, що пом'якшують покарання, передбачені пунктом 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнаються щире каяття, що виявилося у критичній оцінці вчиненого кримінального правопорушення;
- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України;
- особу обвинуваченого, який вважається таким, що не має судимості відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України (т. 2 а. п. 58, 59, 79, 89), під наглядом в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебував (т. 2 а. п. 62), призваний 26.12.2022 за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 та самовільно залишив відповідну військову частину (т. 2 а. п. 45, 63-78, 80-85, 90), під час проходження військової служби отримав поранення (т. 2 а. п. 86).
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк в межах санкції частини 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Крім того, при призначенні ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк, що не перевищує 5 років, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення є тяжким злочином, однак обвинувачений, щиро розкаявся, сприяв кримінальному провадженню шляхом надання показань про обставини кримінального правопорушення, потерпілий до нього претензій не має, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та про наявність підстав для прийняття рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, з покладанням на нього обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статей 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_6 належить стягнути 480 грн 00 коп. процесуальних витрат на залучення судового експерта ОСОБА_9 для проведення судово-товарознавчої експертизи № 1936/25 від 18.07.2025 (а. п. 98).
Застосований щодо речового доказу арешт тимчасово вилученого майна на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 04.07.2025 належить скасувати (т. 2 а. п. 53-56).
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог пункту 5 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (т. 2 а. п. 26, 41, 42, 57).
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_6 винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки.
Відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_6 480 (чотириста вісімдесят сорок) грн 00 коп. на користь судового експерта ОСОБА_9 на відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи № 1936/25 від 18.07.2025.
Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 04.07.2025 арешт тимчасового вилученого майна.
Речові докази: мобільний телефон "OUKITEL WP6/IP-68", з об'ємом пам'яті на 128 GB, imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , з сім-картою мобільного оператора "Vodafone" з номером НОМЕР_4 ; мобільний телефон "Xiaomi POCO F4", з об'ємом пам'яті на 12/256 GB, imei1: НОМЕР_5 , imei2: НОМЕР_6 , S/N: НОМЕР_7 , у полімерному чохлі та з флеш-носієм "Kingstone", об'ємом пам'яті 64 GB, що передані на зберігання потерпілому ОСОБА_7 , - вважати повернутими власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1