Справа № 766/2431/25
н/п 2/766/7960/25
(ЗАОЧНЕ)
27.11.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участі секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру перерахованої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -
Представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради у лютому 2025 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до відповідача, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надміру перерахованої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 40000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради із заявами про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стосовно неї та її малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01 жовтня 2014 року № 509 та Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (в редакції, яка діяла на момент звернення).
15.08.2022 року відповідачу було видано довідки від 22.07.2022 року № 5002004269 та № 5002004329 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в особовій справі відривними талонами до довідок.
Відповідно до п. 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (в редакції, яка діяла на момент призначення) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000,00 грн.; для інших осіб - 2000,00 грн. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається з березня 2022 року.
Відповідно до довідки та атестату від 26.09.2022 року, виданих Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідач перед переміщенням до міста Чернігова, знаходилася на обліку в Управлінні соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради та отримувала допомогу переміщеним особам на проживання протягом червня - серпня 2022 року і знята з обліку 01.09.2022 року.
На підставі поданих заявницею документів, Управлінням соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради прийнято рішення від 27.09.2022 року про призначення допомоги ВПО ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 грн. щомісячно та 3000,00 грн. щомісячно на дитину заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (загальна сума допомоги на сім'ю становила 5000,00 грн. щомісячно) на період з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року.
Згідно з листами Мінсоцполітики від 18.10.2022 року № 10708/0/2-22/19 та від 24.10.2022 року за № 10862/0/2-22/19 у зв'язку з впровадженням програмного забезпечення Єдина інформаційна система соціальної сфери, призначення, нарахування та виплата допомоги ВПО провадились на промисловому середовищі вказаної системи. Згідно з інформацією з електронної особової справи, заявниці було автоматично продовжено виплату допомоги за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 року включно у розмірі 5000,00 грн. на сім'ю щомісячно.
У подальшому на адресу Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради надійшов лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 04.04.2023 року № 91-14913/18/23-Вих, зі змісту якого було встановлено, що відповідач та її дитина перетнули кордон України 16.08.2022 року (виїзд) та 26.03.2023 року (в'їзд), але 28.03.2023 року знову виїхала за межі України.
У зв'язку із виявленими обставинами, рішенням Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради від 25.04.2023 року № 12-10/98 припинено виплату допомоги ВПО ОСОБА_1 з 01.05.2023 року та нараховано переплату по виплаченій допомозі ВПО за період з 01.09.2022 по 30.04.2023 року.
Згідно розрахунку переплати від 28.04.2023 року, наданого позивачем, сума надміру виплачених коштів становить 40000,00 грн., а саме: 5000,00 грн. за вересень 2022 року; 5000,00 грн. за жовтень 2022 року; 5000,00 грн. за листопад 2022 року; 5000,00 грн. за грудень 2022 року; 5000,00 грн. за січень 2023 року; 5000,00 грн. за лютий 2023 року; 5000,00 грн. за березень 2023 року; 5000,00 грн. за квітень 2023 року.
На підставі вищевикладеного відповідачу було направлено повідомлення № 21-04/6967 від 05.07.2023 року про припинення виплати допомоги ВПО, а також про надміру виплачені бюджетні кошти та необхідність повернути їх на рахунок Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради у строк до 05.08.2023 року. Проте, жодного платежу відповідачем здійснено не було.
Управлінням соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради повторно було направлено відповідачу лист від 14.08.2023 року № 21-04/8684, в якому нагадував про зобов'язання сплатити борг та попереджав про примусове стягнення боргу у судовому порядку.
Добровільно повернути грошові кошти у сумі 40000,00 грн. відповідач відмовилась, у зв'язку із чим Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача, в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом неодноразового опублікування судових повісток на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору відповідач не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача розглядає справу в заочному порядку.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судомне встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що 22.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради із заявами про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стосовно неї та її малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01 жовтня 2014 року № 509 та Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 (в редакції, яка діяла на момент звернення).
15.08.2022 року відповідачу було видано довідки від 22.07.2022 року № 5002004269 та № 5002004329 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в особовій справі відривними талонами до довідок.
Відповідно до довідки та атестату від 26.09.2022 року, виданих Херсонським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідач перед переміщенням до міста Чернігова, знаходилася на обліку в Управлінні соціального захисту населення та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради та отримувала допомогу переміщеним особам на проживання протягом червня - серпня 2022 року і знята з обліку 01.09.2022 року.
На підставі поданих заявницею документів, Управлінням соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради прийнято рішення від 27.09.2022 року про призначення допомоги ВПО ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 грн. щомісячно та 3000,00 грн. щомісячно на дитину заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (загальна сума допомоги на сім'ю становила 5000,00 грн. щомісячно) на період з 01.09.2022 року по 31.12.2022 року.
Згідно з листами Мінсоцполітики від 18.10.2022 року № 10708/0/2-22/19 та від 24.10.2022 року за № 10862/0/2-22/19 у зв'язку з впровадженням програмного забезпечення Єдина інформаційна система соціальної сфери, призначення, нарахування та виплата допомоги ВПО провадились на промисловому середовищі вказаної системи. Згідно з інформацією з електронної особової справи, заявниці було автоматично продовжено виплату допомоги за період з 01.01.2023 по 30.04.2023 року включно у розмірі 5000,00 грн. на сім'ю щомісячно.
У подальшому на адресу Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради надійшов лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 04.04.2023 року № 91-14913/18/23-Вих, зі змісту якого було встановлено, що відповідач та її дитина перетнули кордон України 16.08.2022 року (виїзд) та 26.03.2023 року (в'їзд), але 28.03.2023 року знову виїхала за межі України.
У зв'язку із виявленими обставинами, рішенням Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради від 25.04.2023 року № 12-10/98 припинено виплату допомоги ВПО ОСОБА_1 з 01.05.2023 року та нараховано переплату по виплаченій допомозі ВПО за період з 01.09.2022 по 30.04.2023 року.
Згідно розрахунку переплати від 28.04.2023 року, наданого позивачем, сума надміру виплачених коштів становить 40000,00 грн., а саме: 5000,00 грн. за вересень 2022 року; 5000,00 грн. за жовтень 2022 року; 5000,00 грн. за листопад 2022 року; 5000,00 грн. за грудень 2022 року; 5000,00 грн. за січень 2023 року; 5000,00 грн. за лютий 2023 року; 5000,00 грн. за березень 2023 року; 5000,00 грн. за квітень 2023 року.
На підставі вищевикладеного відповідачу було направлено повідомлення № 21-04/6967 від 05.07.2023 року про припинення виплати допомоги ВПО, а також про надміру виплачені бюджетні кошти та необхідність повернути їх на рахунок Управління соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради у строк до 05.08.2023 року. Проте, жодного платежу відповідачем здійснено не було.
Управлінням соціального захисту населення Новозаводського району Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради повторно було направлено відповідачу лист від 14.08.2023 року № 21-04/8684, в якому нагадував про зобов'язання сплатити борг та попереджав про примусове стягнення боргу у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706).
Відповідно до статті 2 Закону № 1706 Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Частинами першою, третьою статті 4 Закону № 1706 визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
Згідно з пунктом 2 частини 8 статті 11 Закону № 1706 місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в порядку, встановленому статтею 4 цього Закону.
20.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок № 332).
Пунктом 1 Порядку № 332 визначено, що цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі допомога).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 332 (в редакції, що діяла на момент первинного звернення позивачки за допомогою) допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204.
Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Згідно з пунктом 3 Порядку № 332 (в редакції, що діяла на момент первинного звернення позивачки за допомогою) допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей 3000 гривень; для інших осіб 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року.
15.07.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» від 11.07.2023 року № 709 (далі Постанова № 709, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою Порядок № 332 викладено в новій редакції.
Крім того, пунктом 1 Постанови № 709 установлено, що з 1 серпня 2023 року виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418), продовжується автоматично на один шестимісячний період.
Також вказаним пунктом Постанови № 709 установлено, що виплата допомоги не продовжується особам, які, зокрема, перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім'ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров'я, судових та правоохоронних органах, у зв'язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально).
Відповідно до пункту 3 Постанови № 709 рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2 цієї постанови, приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418), з урахуванням змін, затверджених цією постановою.
Перевірку перебування внутрішньо переміщених осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, протягом 30 календарних днів підряд за кордоном Міністерство фінансів проводить станом на 15 липня 2023 року.
Внутрішньо переміщеним особам, які за результатами перевірки станом на 15 липня 2023 року перебували за кордоном понад 30 календарних днів підряд та не повернулися в Україну станом на 1 серпня 2023 року, виплата допомоги не продовжується.
Судом встановлено, що позивачці припинено виплату допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.05.2023 на підставі положень п. 4 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та п. 11 Порядку № 332, Постанови № 709, а саме у зв'язку з виїздом за кордон.
Згідно з інформацією, що міститься в листі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17.03.2023, ОСОБА_1 з 16.08.2022 по 26.03.2023 року, а також з 28.03.2023 року знаходилась за кордоном.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що якщо особа не повідомило про факт виїзду за межі України більш ніж на 60 днів чи виїзду на постійне місце проживання за кордон і продовжувала отримувати виплати від України, всі отримані кошти за період знаходження за кордоном вона зобов'язана за вимогою структурного підрозділу органу соціального захисту населення повернути до державного бюджету. Аналогічно право на статус внутрішньо переміщеної особи і виплати втрачають особи, які повернулись додому, тобто до покинутого місця проживання.
При цьому, норми Порядку № 332, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин та до припинення виплат допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, не містять положень щодо припинення таких виплат у випадку перебування за кордоном та не встановлюють обов'язок внутрішньо переміщеної особи повернути отримані кошти.
Водночас, припинення допомоги на проживання внаслідок перебування за кордоном України понад 30 календарних днів підряд було встановлено на підставі змін до Порядку № 332, внесених Постановою КМУ № 709 від 11.07.2023 року, які набрали чинності з 15.07.2023 року.
Оцінюючи наведені доводи позивача, суд враховує, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти мають пряму дію в часі, тобто регулюють відносини, що виникли після набрання чинності цими актами, а також відносини, які виникли до набрання чинності нормативно-правовими актами і продовжують існувати на час набрання ними чинності. У другому випадку такі акти поширюються на ці відносини з моменту набрання чинності, а не з моменту виникнення відповідних відносин. В окремих випадках законодавець вказівкою в перехідних положеннях «нового» нормативно-правового акта може зберегти праворегуляторний вплив визнаного нечинним нормативно-правового акта на певні суспільні відносини, які продовжують тривати після набрання чинності «новим» (переживаюча дія).
Здатність закону регулювати відносини з моменту їхнього виникнення у минулому, є зворотною дією нормативно-правового акта в часі, яка для цілей стабільності суспільних відносин застосовується лише в разі скасування чи пом'якшення юридичної відповідальності.
Водночас під час розгляду спірних правовідносин судом не встановлено ретроспективної дії нормативно-правових актів, що регулюють дані спірні правовідносини, зокрема Постанови № 709.
Вказаною постановою лише частково змінено правове регулювання відносин щодо надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які виникли до набрання нею чинності і продовжують існувати на час набрання чинності постановою. При цьому такі зміни застосовуються виключно з моменту набрання чинності постановою, тобто з 15.07.2023. Враховуючи те, що статус внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 було припинено з 01.05.2023 року, тобто до набрання чинності Постанови № 709, дія Порядку № 332 у новій редакції не поширюється на спірні правовідносини.
З аналізу положень Постанови № 709, а саме пунктів 1 та 3 цієї постанови вбачається, що виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, починаючи з 01.08.2023 не продовжується за одночасного існування двох умов: це перебування внутрішньо переміщеної особи за кордоном понад 30 календарних днів підряд станом на 15.07.2023 та неповернення в Україну станом на 01.08.2023. Тобто, обов'язок повернення виплачених бюджетних коштів в рахунок допомоги як внутрішньо переміщеній особі виникає виключно після 01.08.2023 року за умови, що така особа станом на 01.08.2023 року не повернулася в Україну.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 120/4864/24 від 24.03.2025 року.
Тобто, навіть у випадку перебування внутрішньо переміщеної особи за кордоном понад 30 календарних днів підряд станом на 15.07.2023, але її повернення в Україну до 01.08.2023, виплата допомоги на проживання такій особі автоматично продовжувалася з 01.08.2023.
Додатково судом встановлено, що 10.08.2023 року спеціалістами Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Чернігівській області складено акт № 49 перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, а саме ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, зазначений акт не може бути прийнято судом в якості підтвердження наявності/відсутності підстав для виплат ОСОБА_1 допомоги внутрішньо-переміщеним особам, виходячи з наступного.
Так, рішення про припинення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам № 12-10/98 прийнято Управлінням державних соціальних гарантій та розвитку соціальних послуг Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради 25.04.2023 року, тобто до набрання чинності Постановою № 709 та змін до Порядку № 332. До того ж, на момент складання вказаного вище акту ОСОБА_1 вже не мала статусу внутрішньо переміщеної особи, у зв'язку із чим у спеціалістів Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Чернігівській області були відсутні правові підстави для проведення перевірки місця проживання відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 109 від 10.02.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду покладається на позивача у повному обсязі.
На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру перерахованої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін :
Позивач: Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради, юридична адреса: 14017, м. Чернігів вул. Івана Мазепи, 19. Код ЄДРПОУ 43649464.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 27.11.2025 року
СуддяЯ. В. Шестакова