Справа № 766/21256/24
н/п 2/766/3300/25
(ЗАОЧНЕ)
03.11.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участю секретаря Сивкович О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
Представник позивача - адвокат Лодига М.Т. в грудні 2024 року звернулася до суду з позовом до відповідача у якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з відповідача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначивши його у частці від доходу в розмірі 1/4 усіх видів доходу відповідача щомісячно але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня подачі позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.07.2020 року Херсонським міським судом Херсонської області винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 25.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Представник позивача в позові зазначає, що підставою звернення позивача до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів є те, що з дня ухвалення рішення про стягнення аліментів пройшов тривалий проміжок часу, витрати на утримання дитини збільшилися та сума аліментів, що визначена рішенням суду є недостатньою на сьогоднішній день на його утримання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.01.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.06.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, в матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності. Просила позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема шляхом опублікування оголошень про виклик до суду на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані позивачем письмові документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що судовим наказом Херсонського міського суду Херсонської області № 766/9765/20 від 29.07.2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно постанови відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) Янєвої Н.М. з метою виконання вищезазначеного судового наказу відкрито виконавче провадження №63385187.
Згідно відповіді на запит №206713376 від 28.05.2024 року Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ до Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 отримує заробітну плату з військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Приписами ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.
Відповідно до ст.5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зі змінами, внесеними Протоколом № 11) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебуванні в шлюбі та у випадку його розірвання.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов'язки по утриманні та матеріальному забезпеченні дитини, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини, а отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Аналогічна вимога міститься і в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства суд дійшов висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю, а тому платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги статей 182, 184 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши те, що в умовах збільшення рівня цін, а відтак збільшення витрат на утримання дитини встановлений розмір аліментів ставить дитину у скрутне матеріальне становище, а отже суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Враховуючи вищевказані обставини по справі, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, який встановлений на даний час ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», рівність прав як позивача так і відповідача щодо обов'язків по вихованню та утриманню дитини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розміру аліментів на утримання дитини, як таких, що відповідають положенням закону.
У зв'язку з наведеним суд вважає змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на утримання дитини з твердої грошової суми в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця на частину від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
До вимоги про зміну способу аліментів положення ч.1 ст. 191 СК України не підлягають застосуванню, тому, аліменти у новому розмірі, підлягають стягненню з моменту набрання даним рішенням законної сили.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Приписами ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, такі судові витрати стягуються з другої сторони.
Отже, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 141,247,263-265, 268, 273, 280-281, 430 ЦПК України, ст. ст. 79, 84, 150,181-182, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити визначений судовим наказом Херсонського міського суду Херсонської області від 29.07.2020 року №766/9765/20 спосіб стягнення аліментів, які підлягали стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання даним рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2025 року
СуддяЯ. В. Шестакова