Справа № 638/3206/24
Провадження № 6/638/550/25
08 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Дудка Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В провадження Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла зазначена заява. Заява обґрунтована тим, що рішенням суду з нього стягнуто на користь АТ «Сенс банк» заборгованість, яка на теперішній час становить 4024,68 доларів США. У зв'язку з військовою агресією на території України введено воєнний стан. Майже всі підприємства, установи та організації, фізичні особи- підприємства вимушені припинити свою комерційну діяльність та не мають можливості надати робочі місця, а відповідно і оплату праці своїм працівникам, безліч громадян були змушені покинути свої домівки та тимчасово виїхати з місця постійного проживання. Всі обставини негативно вплинули на його професійну, господарську діяльність та мінімізували отримання грошових коштів і здійснення платежів. ОСОБА_1 втратив роботу та перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду, яке полягає у відсутності коштів на рахунках, відсутності будь-якого заробітку, часткова втрата працездатності внаслідок порання від вибухонебезпечної обстановки та отримання інвалідності, утримання неповнолітніх дітей, які потребують постійного догляду. У зв'язку з чим заявник просить розстрочити виконання заочного рішення суду.
25.11.2025 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано судді Семіряд І.В.
Позивач та відповідач не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
Судом встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.05.2024 Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитом 3197,32 доларів США, за відсотками - 827,36 доларів США, а всього 4024 (чотири тисячі двадцять чотири) долари США 68 центів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» сплачену суму судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
На виконання рішення суду видано виконавчі листи.
ЗУ «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.
Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).
Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Системне тлумачення ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік.
Виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10).
Окрім того, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з вимогами ст. ст. 78, 81, 435 ЦПК України, саме заявник зобов'язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.
Звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду ОСОБА_1 вказує, що не має доходу, проте жодного доказу цим обставинам не надає. Також ОСОБА_1 зазначає, що втратив роботу, проте не надав жодного підтвердження цим обставинам, не заначив, чи перебуває на обліку як безробітній. Також заявником не підтверджено відсутність коштів на рахунках. Окрім того, ОСОБА_1 вказує, що є особою третьої групи інвалідності, проте відомостей про отримання ним пенсійного забезпечення не надає.
Також, сам лише факт введення в Україні воєнного стану не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що введений в Україні у зв'язку з повномасштабним вторгнення ЗС РФ на суверенну територію України.
Проте, місто Харків, де проживає ОСОБА_1 не віднесено до зони активних бойових дій.
Доказів того, як саме воєнний стан вплинув на майновий стан ОСОБА_1 чи з інших причин унеможливлює виконання судового рішення, не надано.
Також, суд звертає увагу, що відповідачем не надано жодного доказу, що він намагався добровільно виконати рішення суду таабо врегульовати спір з позивачем.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання встановлених законом обов'язків (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17).
Отже, заявником не доведено обставин, які б надали підстави для відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у відстроченні виконання рішення суду.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя - І.В. Семіряд