справа № 619/7254/25
провадження № 1-кп/619/623/25
іменем України
08 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025220000000320 від 14.03.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, освіта середня, одруженого, перебуває на посаді кулеметника взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурораОСОБА_4
обвинуваченогоОСОБА_3
захисникаОСОБА_5 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Кулеметник взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , достовірно знаючи, про введення на території України правового режиму воєнного стану, оголошення загальної мобілізації та здійснення призову військовозобов'язаних і резервістів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно з корисливих мотивів, висловив обіцянку військовозобов'язаному громадянину України ОСОБА_6 за одержання неправомірної вигоди здійснити вплив на осіб уповноважений на виконання функцій держави, а саме на працівників Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення групи інвалідності, яка в подальшому стане підставою зняття з військового обліку у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки Харківської області.
Так, на початку лютого 2025 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 засобом зв'язку звернувся до ОСОБА_3 з приводу консультації щодо отримання військово-облікових документів про визнання його непридатним до військової служби. В ході розмови останні домовились про обговорення зазначеного питання при особистій зустрічі.
17.02.2025 близько 17:00 год ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу кафе «Кулінічі» по вул. Григорія Сковороди в м. Харкові навпроти торговельно-розважального центру «Нікольський» повідомив останнього, що завдяки його особистим зв'язкам він може вирішити питання про отримання ОСОБА_6 військово-облікових документів про непридатність останнього до військової служби за станом здоров'я.
В ході наступної зустрічі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка відбулась 28.02.2025 близько 16:50 год поблизу кав'ярні «Кава у шафі» по вул. Зброярська, буд. 16, в м. Харкові, ОСОБА_3 діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, протиправним шляхом, повідомив останнього, що завдяки його особистим зв'язкам з посадовими особами закладу охорони здоров'я, ТЦК та СП, він може вирішити питання про отримання ОСОБА_6 військово-облікових документів, в яких буде зазначено, що останній непридатний до військової служби за станом здоров'я, на підставі медичних документів про отримання ним групи інвалідності, за що ОСОБА_6 повинен надати неправомірну вигоду в розмірі 13 000 доларів США.
Далі, ОСОБА_3 27.03.2025 близько 18:00 год, перебуваючи поряд з місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , продовжуючи свою злочинну діяльність, під час розмови з ОСОБА_6 про отримання останнім військово-облікових документів, в яких буде зазначено про непридатність до військової служби за станом здоров'я, підтвердив, що за це необхідно йому надати грошові кошти в загальній сумі 13 000 доларів США.
В ході подальших спілкувань з ОСОБА_6 ОСОБА_3 , маючи в подальшому на меті умисел на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди, суб'єктивно розуміючи значущість займаної ним посади у сприйнятті ОСОБА_6 та переконаність у тому, що його мета буде досягнута, завдяки можливостям посади, яку він обіймає та завдяки його особистим зв'язкам з посадовими особами закладів охорони здоров'я м. Харкова, ТЦК та СП повідомив ОСОБА_6 про можливість оформлення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи документів про встановлення групи інвалідності, яка в подальшому стане підставою зняття з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та отримання військово-облікових документів, в яких зазначено про непридатність до військової служби, за умов надання неправомірної вигоди в розмірі 13 000 доларів США.
Відповідно до примітки до ст. 3692 КК України члени Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи під час прийнятті рішення про встановлення групи інвалідності, а також службові особи ТЦК та СП під час прийняття рішення про виключення особи з обліку військовозобов'язаних є особами уповноваженими на виконання функцій держави.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у обіцянці здійснити вплив за надання неправомірної вигоди на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 3692 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факти і обставини його вчинення, так як це зазначено вище.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Вина обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
Повно, всесторонньо, об'єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку у цьому кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення під час судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.
Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Частиною шостою статті 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю кримінального правопорушення, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження містять відомості на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та всі обставини, які ставляться йому у провину, щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття ОСОБА_3 визнаються судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 установлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно, не судимий.
Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.
Статтею 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
При цьому, враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості кримінального правопорушення, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
У судовому засіданні прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, ставлення винного до скоєного, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність завданої шкоди, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 3692 КК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2025 року (справа № 953/2730/25, провадження № 1-кс/953/6057/25) було накладено арешт на майно.
З огляду на зазначене та з урахуванням обставин справи майно, яке було вилучено, підлягає поверненню власникам.
Відповідно до статей 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3692 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бакаріуса» Міністерства юстиції України експертизи № 8075 від 26.06.2025 у розмірі 25 444,80 грн.
Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2025 року (справа № 953/2730/25, провадження № 1-кс/953/6057/25), - скасувати.
Речові докази:
-мобільний телефон «Iphone 15 Pro» IMEI -1 № НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_2 з сім-картою оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 , мобільний телефон «Iphone X» IMEI -1 № НОМЕР_4 , ІМЕІ-2 № НОМЕР_5 без сім-картки оператора мобільного зв'язку - вважати повернутими ОСОБА_7 ;
-мобільний телефон XIOMI 14Т Pro, ІМЕІ № НОМЕР_6 ; медичну документацію на ОСОБА_3 на 90 арк.; копію свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_7 на 1 арк.; довідку форми №3 №355 від 25.06.2022 на 1 арк.; довідку ОСОБА_3 додаток 24 форма 3 на 1 арк.; копію паспорта ОСОБА_3 на 4 арк.; копію картки платника податків ОСОБА_3 на 1 арк.; копію військового квитка ОСОБА_3 на 5 арк. - вважати повернутими ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1