Справа № 585/4668/25
Номер провадження 2-о/585/183/25
08 грудня 2025 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої як представник заявника діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Бучанська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту родинних відносин,
Заявник ОСОБА_1 , яка діє через свого представника, звертаючись до суду із заявою в порядку окремого провадження, просить встановити факт родинних відносин, а сааме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлення цього факту їй потрібно для отримання спадщини у порядку спадкування за законом після померлого сина, у зв'язку з втратою свідоцтва про народження сина, який народився в росії, відсутності відповідних даних в ДРАЦС неможливо підтвердити родинні відносини, що є підставою для спадкування.
Суд, розглянувши матеріали заяви з додатками, приходить до наступного висновку.
Так, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 та ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у раз і неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Підстави та порядок, оформлення права спадщини за заповітом та/або за законом регулюються положеннями Книги Шостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. (ст.1217 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч.4 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України).
Така правова позиція висловлена Верховним Судом 05.11.2020 (справа №335/5457/20).
Спір про право пов'язаний виключно з порушенням або оспорюванням суб'єктивного права, тобто коли відсутнє порушення права, то не може бути також і спору про право цивільне. Звернення особи за судовим захистом у такому випадку зумовлюється неможливістю здійснити своє право через неможливість його довести відповідному органу (РАГСу, нотаріусу та ін.) або громадянам та на підставі її впевненості в існуванні права. Характерним для справ окремого провадження є положення, коли звернення особи до суду зумовлюється неможливістю здійснити своє право через недоведеність певної юридичної обставини, з існуванням якої закон надає особі відповідні права. Якщо у справі беруть участь заінтересовані особи, які позитивно ставляться до встановлення даного факту у суді, спір про право не може виникнути.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. (п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування»)
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Виходячи зі змісту поданої до суду заяви, встановлення факту родинних відносин із померлим спадкодавцем необхідно заявниці для успадкування за законом.
У той же час спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто згідно ст. 1270 ЦК України строк на звернення інших спадкоємці за заповітом або за законом із відповідною заявою про прийняття спадщини на дату подання до суду заяви про встановлення факту - не сплив, а тому остаточно склад спадкоємців щодо майна померлого можна буде встановити тільки після 08.02.2026 року та вирішення вказаного питання знаходиться у виключній компетенції нотаріуса, а не суду.
З огляду на викладене суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин щодо померлого спадкодавця не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, оскільки наявні інші особи, які можуть бути спадкоємцями, а відомості про осіб, які мають право обов'язкової частки у майні померлого можна буде встановити тільки після спливу визначеного законом 6-місячного строку, тому з метою захисту своїх порушених прав та інтересів заявниця має право звернутись до місцевого загального суду, в порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у даній цивільній справі на підставі ч.4 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 259-260, ч.4 ст. 315, 364 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої як представник заявника діє ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Бучанська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Роменського міськрайонного суду Г. О. Цвєлодуб