Справа №613/2410/25 Провадження № 1-кс/613/655/25
03 грудня 2025 року слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Богодухові клопотання прокурора Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221010000608 від 27.11.2025, -
До суду надійшло клопотання прокурора Богодухівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на: мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та фактично перебуває у користуванні її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.11.2025 Богодухівським РВП ГУНП в Харківській області встановлено факт, що протягом квітня-травня 2025 року неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в с. Сінне, Богодухівського району, Харківської області, вчинив неправомірні дії сексуального характеру пов'язані із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій відносно малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
27.11.2025 СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області вищевказана інформація внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221010000608, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України. Розпочато досудове розслідування.
27.11.2025 у період часу з 19 години 31 хвилини по 19 годину 59 хвилин під час проведення огляду місця події в холі Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Ярослава Мудрого, буд. 9, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно у присутності матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності двох понятих видав працівникам поліції власний мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 .
27.11.2025 мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та поміщений до камери зберігання речових доказів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Ярослава Мудрого, 9.
На теперішній час вилучене майно, а саме мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 є тимчасово вилученим майном до вирішення питання про його арешт.
Вилучений мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично перебуває у користуванні її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи вищевикладене, під час проведення досудового розслідування виникла необхідність звернутися до слідчого судді з клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів, оскільки у органу досудового розслідування є необхідність у проведенні огляду мобільного телефону марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 з метою проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, у зв'язку з тим, що інформація, яка міститься в пам'яті телефону, має доказове значення у кримінальному провадженні, може містити відеофайли, які підтверджують факт вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 надав суду заяву, у якій просив розглянути клопотання без його участі.
Законний представник власника майна ОСОБА_5 - ОСОБА_4 надала суду заяву, у якій просила розглянути клопотання без її участі, проти задоволення клопотання не заперечувала.
Слідчий суддя, дослідивши Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, матеріали клопотання та надані докази, доходить такого.
З приєднаних до клопотання документів вбачається, що СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221010000608 від 27.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
27.11.2025 у період часу з 19.31 год. по 19.59 год. проведено огляд місця події, а саме приміщення холу Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, у якому знаходиться ОСОБА_5 , 2011 року народження, де останній у присутності матері ОСОБА_4 та двох понятих добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 .
Постановою слідчого від 27.11.2025 мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025221010000608 від 27.12.2025.
Мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_5 , що підтверджується матеріалами клопотання.
Згідно з протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_6 від 27.11.2025, протягом двох років він товаришує з ОСОБА_8 , якому близько 14 років, ОСОБА_9 , якому близько 11 років та ОСОБА_10 , якому 11 років. У квітні 2025 року близько 17-18 год. ОСОБА_6 гуляв разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Під час прогулянки їм стало сумно, вони пішли до сараю за місцем мешкання ОСОБА_11 . В сараї вони стали грати в гру «Правда або дія». Під час гри ОСОБА_6 випала дія та ОСОБА_11 дав ОСОБА_6 завдання вступити з ним в орогенітальний контакт, при цьому показав ОСОБА_6 на своєму телефоні відео порнографічного характеру. ОСОБА_6 погодився на дану дію, оскільки у разі відмови він мав би виконати цю дію двічі. Даніл вказану дію знімав на свій мобільний телефон. Лучезар в цей час був на вулиці. Про те що відбулося, ОСОБА_6 нікому не розповідав. В подальшому під час прогулянок ОСОБА_11 знову пропонував ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вступити з ним в орогенітальний контакт, на що останні погодились.
Згідно з протоколом допиту малолітнього ОСОБА_7 від 27.11.2025, у травні 2025 року він пішов до майстерні по виробництву фігур з гіпсу в с. Сінне Богодухівського району, де знаходилися ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , де вони виливали фігури з гіпсу. Після чого вони всі пішли до підвального приміщення магазину, де почали грати в гру «Правда або дія». Під час гри ОСОБА_11 дав завдання ОСОБА_17 вступити з ним в орогенітальний контакт, від чого ОСОБА_17 відмовився, однак ОСОБА_11 почав йому погрожувати, після чого ОСОБА_17 погодився. Крім того, ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_12 вступити з ним в орогенітальний контакт, на що останній погодився.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_5 , влітку у 2024 році, точної дати останній не пам'ятає, він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 гуляли в центрі с. Сінне Богодухівського району. Потім вони пішли до покинутого будинку. Близько 20.00 год. ОСОБА_12 пішов додому, а ОСОБА_11 та ОСОБА_13 залишилися у будинку. Під час розмови ОСОБА_11 заради розваги запропонував ОСОБА_13 вступити з ним в орогенітальний контакт, на що останній погодився. В подальшому ОСОБА_11 під час прогулянки з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пропонував ОСОБА_12 вступити з ним в орогенітальний контакт, на що останній погодився.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя виходить з такого.
Завданнями кримінального провадження відповідно до ст.2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Оцінюючи усі надані докази відповідно до вимог ст.94 КПК України - з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя зазначає, що факти та докази, які можуть дати слідчому судді підстави для задоволення клопотання про накладення арешту, не повинні знаходитися на однаковому рівні з тими, що необхідні для виправдання, засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення /повідомлення про підозру/, та які з'являються на подальшому етапі кримінального розслідування, тому вважає досліджені докази достатніми підставами вважати, що кримінальне правопорушення було вчинено, а вилучені речі можуть бути доказами під час судового розгляду.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вказане майно дійсно може бути використане як доказ у даному кримінальному провадженні, а накладення арешту в даному випадку може запобігти ризикам, передбаченим абз. 2 ч. 1 ст.170 КПК України.
Вирішуючи питання про спосіб арешту вилученого майна, слідчий суддя відповідно до принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження , наголошує, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має значення для кримінального провадження, відповідно до ст. 98 КПК України містить ознаки речового доказу і визнане таким відповідною постановою, необхідне для зняття інформації з електронних інформаційних систем, у зв'язку з тим, що інформація, яка міститься в пам'яті телефону, має доказове значення у кримінальному провадженні, може містити відеофайли, які підтверджують факт вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, тому з метою його збереження є необхідність накласти на нього арешт шляхом як заборони відчуження, так і заборони розпорядження і користування.
Керуючись ст. ст. 98, 132, 167, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025221010000608 від 27.11.2025 - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки Poco моделі М5, imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та фактично перебуває у користуванні її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Місцем зберігання вищевказаного майна визначити кімнату зберігання речових доказів Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Ярослава Мудрого, 9.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити заінтересованим особам, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна та роз'яснити власникам майна право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1