Справа № 610/3250/25
Провадження № 2/610/1537/2025
(заочне)
02.12.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Феленка Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Афоніної Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
25.08.2025 до Балаклійського районного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (далі - ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 39 800,00 грн за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1563714 від 18.04.2024. Крім того позивач просив нарахувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням законної сили до його повного виконання.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.04.2024 між ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОН КРЕДИТ" (далі - ТОВ "СЛОН КРЕДИТ") та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1563714 про надання споживчого кредиту (далі - Договір). Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором C770. За умовами Договору ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" зобов'язалося надати відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов'язався одержати, повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сторони погодили, що сума кредиту складає 4 000 грн, строк кредиту 360 днів: з 18.04.2024 до 13.04.2025, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів, нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою 2,5% на день, а також в окремих випадках, передбачених договором, - зниженою процентною ставкою - 1,625% на день. На підставі погоджених умов ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" надав відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на його поточний рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 , номер якої вказано відповідачем особисто під час укладання Договору, виконавши таким чином свої зобов'язання за Договором перед ОСОБА_1 .
Позивач набув право вимоги за вказаним вище кредитним договором на підставі Договору факторингу від 24.12.2024. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював на його користь платежів для погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1563714 від 18.04.2024, яку позивач просить стягнути з відповідача, - у сумі 39 800 грн, з яких: 4 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 800 грн - заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором, 11 000 грн - заборгованість за процентами, нарахованими позивачем.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості, нарахувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, стягнути судовий збір у сумі 2 244,20 грн та витати на правову допомогу у сумі 10 000 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, позовна заява містить його клопотання, в якому він просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за зареєстрованим місцем проживання, а також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Причини неявки суду не повідомив, відзив не подав, заяв та клопотань від нього не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
18.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 02.12.2025 у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 18.04.2024 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" було укладено договір № 1563714 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний", відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику в кредит грошові кошти у сумі 4 000 грн шляхом безготівкового перерахування на його поточний рахунок з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник у свою чергу зобов'язався повернути кредит у визначений договором строк та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Сторони договору обумовили строк кредиту - 360 днів, розмір фіксованої процентної ставки - 2,5% в день, яка застосовується в межах строку кредиту, знижену процентну ставку - 1,625%, яка застосовується за певних умов, визначених договором. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С770 18.04.2024 о 18:00:27 год (а.с. 20-24).
На підставі умов Договору сторонами погоджено та підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до Договору (а.с. 24 зворот).
Аналогічні умови містяться у паспорті кредиту, який відповідач підписав 18.04.2024 о 17:59:53 год електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х527 (а.с. 24-25).
Позивачем долучено також копію Правил надання коштів у позику, у тому числі на умовах споживчого кредиту ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" в редакції від 07.10.2022, а також офіційні правила програми лояльності ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" в редакції від 10.01.2023 (а.с. 31-43, 44-46).
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів позивач надав копію листа ТОВ "ПЕЙТЕК" № 20250115-1874 від 15.01.2025, яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" на підставі договору № 06062022-1 від 06.06.2022, за даними якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" було успішно перераховано 18.04.2024 о 18:01:13 год кошти у сумі 4 000 грн на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 (а.с. 27, 28-30).
З витребуваної судом в АТ "ОЩАДБАНК" інформації встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_5 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_6 (а.с. 111).
Втім у наданій АТ "ОЩАДБАНК" виписці за вказаним вище рахунком за період 18.04.2024-18.04.2024 відомості про зарахування грошових коштів у сумі 4 000 грн за 18.04.2024 відсутні (а.с. 113).
24.12.2024 між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 24122024 (далі - Договір Факторингу), відповідно до умов якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" зобов'язався передати свої права вимоги до боржників ТОВ "ФК "ФІТРАСТ ФІНАНС", який у свою чергу набуває право вимоги за кредитними договорами та передає ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" після відступлення прав вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим договором (а.с. 47-55).
Відповідно до п. 1.2 Договору Факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (а.с. 47-50).
Матеріали справи містять Акт приймання-передачі реєстру боржників, що є додатком № 3 до договору факторингу, та витяг з Реєстру боржників від 24.12.2024, у якому під номером 1857 значиться ОСОБА_1 , платіжні інструкцію № 6308 від 26.12.2024 про сплату позивачем на користь ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" 2 159 760,91 грн за відступлення прав вимог договором факторингу № 24122024 від 24.12.2024 (а.с. 53, 56).
Позивачем долучено до матеріалів справи повідомлення ОСОБА_1 про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 1563714 від 18.04.2024. При цьому підтвердження надсилання вказаного повідомлення відповідачу засобом поштового зв'язку або у будь-який інший спосіб, як і відомостей про отримання його відповідачем матеріали справи не містять (а.с. 58).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, здійсненого первісним кредитором ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1563714 від 18.04.2024 станом на дату відступлення прав вимоги, тобто на 24.12.2024, становить 30 800 грн, з яких: 4 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 800 грн - заборгованість за процентами (а.с. 59).
Крім того, за розрахунком позивача, здійсненим за період 25.12.2024-13.04.2025 (110 календарних днів), заборгованість відповідача за нарахованими процентами за користування кредитними коштами становить 11 000 грн (а.с. 60-61).
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
В порядку визначеному ч. 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Положеннями ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Мотиви суду.
У судовому засіданні було встановлено, що між ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" і ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1563714 від 18.04.2024.
За умовами договору позикодавець зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти у сумі 4 000 грн строком на 360 днів, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок з використанням реквізитів її платіжної картки.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі № 161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статті 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як було зазначено вище, кредитні кошти від ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" ОСОБА_1 мав отримати у безготівковій формі шляхом перерахування на його платіжну картку, реквізити якої зазначено у договорі за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів позивач надав копію листа ТОВ "ПЕЙТЕК" № 20250115-1874 від 15.01.2025, яке надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" на підставі договору № 06062022-1 від 2022-06-06, за даними якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" було успішно перераховано 18.04.2024 о 18:01:13 год кошти у сумі 4 000 грн на платіжну картку клієнта НОМЕР_3 (а.с. 27, 28-30).
З витребуваної судом в АТ "ОЩАДБАНК" інформації встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_5 , до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_6 (а.с. 111).
Натомість за даними виписки, наданої АТ "ОЩАДБАНК", за вказаним вище рахунком за період 18.04.2024-18.04.2024 відомості про зарахування грошових коштів у сумі 4 000 грн за 18.04.2024 відсутні (а.с. 113).
Витребувані судом у АТ "ОЩАДБАНК" документи надійшли до суду 05.11.2025. Судове засідання було призначено на 02.12.2025.
Отже, представник позивача, будучи користувачем Електронного суду, не був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з наданими АТ "ОЩАДБАНК" документами, зокрема випискою за рахунком відповідача, у якій відсутні відомості про зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача саме 18.04.2024, та у порядку, передбаченому статтями 83, 84 ЦПК України, подати до суду додаткові докази або клопотання про витребування додаткових доказів, уточнивши при цьому період ймовірного зарахування грошових коштів на картку відповідача.
Проте з таким клопотанням представник позивача до суду не звернувся, тобто, на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
За таких обставин, докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема лист надавача послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ТОВ "ПЕЙТЕК" № 20250115-1874 від 15.01.2025 суд вважає недопустимим та такими, що спростовані витребуваною судом інформацією за клопотанням представника позивача у банка-емітента платіжної картки відповідача, а саме - виписки про рух грошових коштів, з якої убачається, що саме 18.04.2024 кошти у сумі 4 000 грн на рахунок ОСОБА_1 не надходили.
За вказаних обставин, у зв'язку з не доведенням позивачем факту зарахування та отримання кредитних коштів відповідачем, а отже і обставин його надання з метою доведення виконання умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити повністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, судовий збір, сплачений позивачем при подані позову, розподілу не підлягає та повністю покладається на позивача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 549, 626, 628, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України суд -
У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 08 грудня 2025 року.
СуддяЮ.А. Феленко