Справа № 686/26034/25
Провадження № 2/686/8369/25
08 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТзОВ «Юніт Капітал» звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказало, що 11.11.2020 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір № 513756730 за умовами якого остання отримала кредит у сумі 17500 грн. Договір був укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТзОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
04.06.2025 між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТзОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТзОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у загальній сумі 73 460,36 грн., з яких: 17 497,03 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 55 963,33 грн. сума заборгованості за відсотками.
За таких обставин ТзОВ «Юніт Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором кредиту № 513756730 від 11.11.2020 у сумі 73460,36 грн., судовий збір у сумі 2422,40 грн. та 7000 грн. понесених витрат на правову допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позовну заяву, заяви про розгляд справи без її участі не надсилала.
За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 26.12.2021 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений кредитний договір № 513756730 за умовами якого остання отримала кредит у сумі 17500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, та у свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Сторони погодили наступні умови договору:
1.1. За цим договором товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму 17500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього договору.
1.2. Кредит надається (договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником.
1.3. На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,32 відсотків від суми кредиту за кожний день користування Кредитом.
1.4. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).
1.5. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього договору.
4.4. З урахуванням положень п. 1.3., п. 1.4. та п. 1.5. цього договору, позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 117,12 (сто сімнадцять цілих дванадцять сотих) відсотків річних за дисконтною ставкою або 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) відсотків річних за базовою ставкою.
ОСОБА_1 підписала договір кредиту № 3192186225 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (MNV65RF5).
Факт перерахування ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обумовленої кредитним договором суми кредиту (17500 грн.) на вказаний позичальником номер банківської картки підтверджено платіжним дорученням від 11.11.2020, випискою по банківському рахунку відповідачки.
12.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 513756730 від 11.11.2020, відповідно до умов якої продовжили строк, на який був наданий кредит - на тридцять днів, на дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, починаючи з 11.12.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,29 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.
Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 11.12.2020. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання (п. 4,5 додаткової угоди).
08.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 513756730 від 11.11.2020, відповідно до умов якої продовжили строк, на який був наданий кредит - на тридцять днів, на дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, починаючи з 10.01.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 1,04 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.
Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 10.01.2021. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання (п. 4,5 додаткової угоди).
07.02.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 513756730 від 11.11.2020, відповідно до умов якої продовжили строк, на який був наданий кредит - на тридцять днів, на дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, починаючи з 07.02.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,65 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.
Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 07.02.2021. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання (п. 4,5 додаткової угоди).
09.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 513756730 від 11.11.2020, відповідно до умов якої продовжили строк, на який був наданий кредит - на тридцять днів, на дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, починаючи з 09.03.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,65 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.
Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 09.03.2021. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання (п. 4,5 додаткової угоди).
09.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору № 513756730 від 11.11.2020, відповідно до умов якої продовжили строк, на який був наданий кредит - на тридцять днів, на дату укладання цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, починаючи з 08.04.2021 позичальник сплачує за користування кредитом 0,65 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.
Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 08.04.2021. Усі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання (п. 4,5 додаткової угоди).
Станом на 08.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії становить 59 182 грн. 76 коп., в т.ч. 17 497 грн. 03 коп. заборгованість за тілом кредиту, 41 685 грн. 73 коп. заборгованість за відсотками (відсотки нараховані по 08.06.2021).
28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТзОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 513756730 від 11.11.2020.
Згідно реєстру прав вимоги № 137 від 08.06.2021 ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 513756730 від 11.11.2020 в сумі 59 182 грн. 76 коп., в т.ч. 17 497 грн. 03 коп. заборгованість за тілом кредиту, 41 685 грн. 73 коп. заборгованість за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 513756730 від 11.11.2020 станом на 30.05.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 73 640 грн. 36 коп., в т.ч. 17 497 грн. 03 коп. заборгованість за тілом кредиту, 55 963 грн. 33 коп. заборгованість за відсотками (нараховані відсотки станом на 01.12.2021).
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 513756730 від 11.11.2020.
Згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС'набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 513756730 від 11.11.2020 в сумі 73 640 грн. 36 коп., в т.ч. 17 497 грн. 03 коп. заборгованість за тілом кредиту, 55 963 грн. 33 коп. заборгованість за відсотками.
04.06.2025 між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТзОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого ТзОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 513756730 від 11.11.2020.
Згідно реєстру боржників від 04.06.2025 ТзОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 513756730 від 11.11.2020 в сумі 73 640 грн. 36 коп., в т.ч. 17 497 грн. 03 коп. заборгованість за тілом кредиту, 55 963 грн. 33 коп. заборгованість за відсотками.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «Юніт Капітал» зазначило, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 513756730 від 11.11.2020 перейшло до товариства на підставі договорів факторингу.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України,заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору позики між відповідачкою та відповідною фінансовою установою, неповного виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним договором на підставі договору факторингу.
Разом з тим доводи позивача щодо стягнення відсотків слід відхилити з наступних підстав.
Пунктами 1.2, 1.6 договору сторони погодили строк кредитуванні тридцять днів (до 10.01.2021), а також те, що кредит має бути повернено не пізніше строку вказаного в п. 1.2.
Додатковими угодами строк кредитування неодноразово продовжувався, та з урахування всіх продовжень строк повернення кредиту настав 08.05.2021.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України» (п.п 81-85, 91).
Враховуючи вищевикладене, проценти за період з 08.05.2021 по 08.06.2021 нараховані в розмірі 8 923,50 грн. та за період з 09.06.2021 по 01.12.2021 в розмірі 14 575,05 грн., задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення відсотків за період 11.11.2020 по 08.06.2021 в розмірі 32 464,78 грн.
Згідно п. 1.4. у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування Ккредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).
Однією з основних засад цивільного законодавства, визначених у статті 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Преамбулою Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023-ХІІ) встановлено, що цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими,якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків нашкоджу споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини та виборі контрагента, а також у вільному визначенні особою умов договору, в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Умовами кредитного договору може бути встановлена плата позичальника за користування кредитними коштами (проценти), її розмірі порядок внесення боржником. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору, відповідно до яких фінансовим установам забороняється встановлювати для споживачів непропорційно великі суми компенсації.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 виснував, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що в період строку дії договору відповідачка внесла на погашення заборгованості за договором № 513756730 від 11.11.2020, кошти в сумі 20 489 грн. 00 коп., з яких на погашення відсотків позивачем зараховані 20486,03 грн., на погашення тіла кредиту 2,97 грн., станом на 08.05.2021 заборгованість становить 20795,20 грн., з яких за тілом кредиту 17497,03 грн. та за відсотками 3 298,17 грн.
При цьому позивач здійснив перерахунок відсотків, що належали до сплати за договором, внаслідок чого заборгованість за відсотками збільшилась до 41 685,73 грн.
ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з відповідачки заборгованість за відсотками, яка в понад два рази перевищує заборгованість за тілом кредиту та в дванадцять разів перевищує заборгованість за відсотками станом на 08.05.2021.
Відтак суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір боргу не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а тому розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» процентів слід зменшити до 10 000 грн.
Враховуючи вищевикладене з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню борг за кредитним договором в розмірі 27 497 грн. 03 коп., в т.ч. 17 497 грн. 03 коп. заборгованість за сумою кредиту, 10 000 грн. заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник ТОВ «Юніт Капітал» - адвокат Тараненко А.І. надав договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 на суму 7000 грн.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 сформульовано правовий висновок : «…суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони».
При зверненні до суду ТОВ «Юніт Капітал» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (37,43%), а саме, судовий збір в розмірі 906 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 620 грн. 10 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-281, 353 ЦПК України, ст.ст. 207, 525, 526, 530, 549, 628, 634, 638, 629, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 513756730 від 11.11.2020 в розмірі 27 497 грн. 03 коп., судовий збір в розмірі 906 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 620 грн. 10 коп.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож., АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 08.12.2025.
Суддя :