Справа № 686/14039/25
Провадження № 2/686/5064/25
05 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТзОВ «Діджи Фінанс» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого вказало, що 25.06.2021 ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали договір № 103586810, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит в розмірі 10000 грн. на строк 15 календарних днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом за період з 26.06.2021 по 10.07.2021 зі сплатою процентів в розмірі 1,75% в день.
ТзОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за договором виконало, надавши відповідачці кредитні кошти, відповідачка свої зобов'язання за договором не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 24 425грн., в т.ч. 10000 грн. заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 13425 грн. заборгованість за відсотками, 1000 грн. заборгованість за комісією.
30.09.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення права вимоги № 09Т, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103586810, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 24 425грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти замовного розгляду не заперечує.
Відповідачка в судове не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.
За таких обставин, суд із письмової згоди представника позивача ухвалив заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
25.06.2021 ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали договір № 103586810, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит в розмірі 10000 грн. на строк 15 календарних днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1000грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово.
Пунктом 1.5.2 договору передбачено, що проценти за користування кредитом становлять 2625грн., які нараховуються за ставкою 1,755 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 1.6 договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0% від фактичного залишу кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно з п. 6.1 договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
За змістом п. 6.3 договору позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення цього кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід'ємною частиною цього договору.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Згідно із п. 7.1 цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному п. 2.1. цього договору і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно платіжного доручення № 29172620 від 25.06.2021 ТОВ «Мілоан» Бурмі О.М. на платіжну карту 216875*50 зараховані кошти в розмірі 10000 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» станом на 08.09.2021 заборгованість відповідачки за договором № 103586810 від 25.06.2021 становить розмірі 24 425грн., в т.ч. 10000 грн. заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 13425 грн. заборгованість за відсотками, 1000 грн. заборгованість за комісією.
30.09.2021 між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги № 09Т, відповідно до умов якого, право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103586810.
Згідно витягу з додатку до договору факторингу № 09Т від 30.09.2021 ТзОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за договором про споживчий кредит № 103586810 від 25.06.2021 в сумі 24 425 грн., в т.ч. 10000 грн. заборгованість за кредитом (за тілом кредиту), 13 425 грн. заборгованість за відсотками, 1000 грн. заборгованість за комісією.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі 5.
Як вбачається з умов пунктів 1.3, 1.4. договору, кредит надається строком на 15 днів з 26.06.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 10.07.2021.
Відповідно до п.2.3.1.2 договору про споживчий кредит № 103586810 від 25.06.2021 позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.
Щодо стягнення комісії в сумі 1000 грн.
За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку (фінансової установи), виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 року в справі № 524/5152/15.
Зі змісту п. 1.5.1 договору № 103586810 від 25.06.2021 передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1000грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково в сумі 23 425 грн., в т.ч. 10000 грн. за тілом кредиту, 13425 грн., заборгованість за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано: копію Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025., укладеного між адвокатом Білецьким Б.М. та позивачем; детальний опис робіт на суму 6000грн., акт №103586810 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 01.01.2025 на суму 6000грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (96,62%) : судовий збір в сумі 2 340 грн. 52 коп., витрати на правничу допомогу 5 797 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 599, 625, 627,629,1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором № 103586810 від 25.06.2021 в розмірі 23 425 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2 340 грн. 52 коп., витрати на правничу допомогу 5 797 грн. 20 коп.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВ «Діджи Фінанс» код ЄДРПОУ 42649746, місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення 05.12.2025.
Суддя: