Справа № 683/3064/25
2/683/1734/2025
02 грудня 2025 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
секретаря Повзун С.В.
розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/3064/25, 2/683/1734/2025 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 , однак за життя не оформила своїх спадкових прав, оскільки померла.
Позивачка вказує, що вона є єдиною спадкоємицею за законом до майна померлої ОСОБА_3 , оскільки є її донькою. Вона прийняла спадщину після смерті матері, звернувшись у визначений законом строк із відповідною заявою до нотаріуса.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 . Право власності на 1/2 частину вказаної квартири ОСОБА_3 набула на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03 червня 1993 року, виданого відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради народних депутатів, а іншу 1/2 частину вона набула в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , якому ця частина квартири належала на підставі того ж свідоцтва про право власності на житло від 03 червня 1993 року.
При зверненні до нотаріуса з питання оформлення спадщини, 30 серпня 2025 року ОСОБА_1 отримала письмову відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері на квартиру через розбіжності у документах, що підтверджують родинні відносини та належність спадкового майна спадкодавиці, а також через відсутність у правовстановлюючому документі на квартиру інформації про розмір часток її співвласників.
Тому, просить у судовому порядку захистити її право на спадщину шляхом визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 жовтня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Вонсович М.М. подав заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивачки, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач - Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направила, однак в матеріалах справи наявна заява представника Панчука Р.В. про розгляд даної справи у відсутності представника, у якій він також просить вирішити справу на розсуд суду відповідно до вимог чинного законодавства.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03 червня 1993 року відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження №132 від 03 червня 1993 року, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Вказана квартира зареєстрована у Старокостянтинівському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим №3571 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у рівних частках за кожним на підставі вищевказаного свідоцтва, що підтверджується довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації Старокостянтинівської міської ради» №3745 від 19 вересня 2025 року, а також відповідною відміткою на свідоцтві про право власності на житло від 03 червня 1993 року.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 січня 1964 року, яке видане російською мовою, « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_4 та « ОСОБА_5 »,ІНФОРМАЦІЯ_3, 22 січня 1964 року зареєстрували шлюб, після чого отримали прізвища « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_6 » відповідно.
Дослівно у перекладі на українську мову прізвища вказаних осіб звучать як « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_7 » відповідно.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 07 травня 1999 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 61 рік.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11 грудня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 85 років.
Згідно довідок відділу з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області №196/03-38/2025 від 22 січня 2025 року та №03-28/1150/2025 від 14 липня 2025 року у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 15 січня 1987 року і по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 15 січня 1987 року і по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вищезазначені письмові докази свідчать про те, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і частка кожного із них у цій квартирі становила по 1/2 частині.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила Книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.
При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого (ч.1 ст.529 ЦК УРСР в редакції 1963 року).
Статтею 548 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким згідно ст. 525 цього Кодексу є день смерті спадкодавця.
За змістом частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, що означає можливість спадкоємця мати майно у своєму віданні, вчинення ним відповідних дій стосовно зазначеного майна до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_3 .
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №82934136 від 17 жовтня 2025 року, а також за повідомленням Хмельницького обласного державного нотаріального архіву №1995/01-18 від 17 жовтня 2025 року вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.
Отже, ОСОБА_3 є єдиною спадкоємицею за законом першої черги до майна померлого чоловіка ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та розпорядження спадковим майном.
До складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшла 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03 червня 1993 року відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження №132 від 03 червня 1993 року.
Оскільки ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 , тому вона набула права на належну йому 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Спадкові права на майно після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_3 за життя не оформила, оскільки померла.
Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка для позивачки ОСОБА_1 була матір'ю.
На день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила.
04 лютого 2025 року за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №78/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Отже, спадкування після смерті ОСОБА_3 здійснюється за законом і її єдиною спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину, є її донька - позивачка ОСОБА_8 .
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №78/2025, заведеної 04 лютого 2025 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
До складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 увійшла квартира АДРЕСА_1 , 1/2 частина якої їй належала на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03 червня 1993 року відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження №132 від 03 червня 1993 року, а іншу 1/2 частину вона набула в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , якому ця частина квартири належала на підставі цього ж свідоцтва, однак не оформила.
30 серпня 2025 року державний нотаріус Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотна Т.В. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 через розбіжності у документах, що підтверджують родинні відносини та належність спадкового майна спадкодавиці, а також через відсутність у правовстановлюючому документі на квартиру інформації про розмір часток її співвласників.
Відповідно до роз'яснень, даних в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Досліджені судом докази достовірно вказують на те, що ОСОБА_3 правомірно набула за життя право власності на квартиру АДРЕСА_1 , а тому це нерухоме майно увійшло до складу спадщини після її смерті та перейшло до її єдиного спадкоємця за законом - доньки ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визнання за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , місце перебування як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. Острозького,41, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100, код ЄДРПОУ 36027760.
Текст рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя: