05.12.2025 Справа №607/25464/25 Провадження №1-кс/607/7212/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покровськ Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
05.12.2025 старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, без визначення розміру застави, щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025211040001957 від 03.12.2025.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що групою слідчих у складі слідчих СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001957 від 03.12.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.12.2025 у вечірній час доби в приміщенні кв. АДРЕСА_3 , між ОСОБА_4 та його матір'ю ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_4 умисно наніс потерпілій численні удари руками та ногами по тілу. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла на місці. Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_4 02.12.2025 у вечірню пору доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету показати свою зверхність та силу над потерпілою, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, використовуючи явну перевагу у фізичній силі відносно своєї матері ОСОБА_7 , як особи похилого віку та інваліда ІІ групи, при цьому діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, наніс останній численні удари руками та ногами в ділянку голови і тулуба, чим спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до смерті.
Слідчий у клопотанні зазначає, що 03.12.2025 о 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
04.12.2025 ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
З урахуванням викладеного та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий у клопотанні зазначає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, тому щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, який спричинив загибель людини, слідчий за погодженням із прокурором вважає, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, є підстави не визначати розмір застави підозрюваному ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні.
Внесене клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України, його копія вручена підозрюваному.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого заходу, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, визначені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні висловила заперечення щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на недоведеність зазначених у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просила врахувати дані про особу ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, самостійно викликав працівників поліції на місце вчинення кримінального правопорушення та зізнався у його скоєнні, повністю визнає свою вину у вчиненому та активно сприяє розкриттю злочину, та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих у складі слідчих СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001957 від 03.12.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
03.12.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання - 16 год. 30 хв. 03.12.2025) за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
04.12.2025 ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Зокрема такими є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025211040001957 від 03.12.2025; електронний рапорт інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 від 03.12.2025; рапорт старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 від 03.12.2025; протокол огляду місця події від 03.12.2025 з долученим до нього додатком; лікарське свідоцтво про смерть (остаточне) №808 від 03.12.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 03.12.2025; письмову заяву ОСОБА_4 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 03.12.2025; протокол проведення слідчого експерименту від 04.12.2025, інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), а також незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Так, про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Відтак, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. За таких обставин, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Слідчий суддя також вважає доведеним існування ризику незаконного впливу на експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, оскільки у вказаному кримінальному провадженні органом досудового розслідування заплановано проведення необхідних експертних досліджень, за результатами здійснення яких експертами будуть надані відповідні висновки, а відтак з метою уникнення покарання, підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти певні дії, покликані на примушування їх до відмови від надання показань у суді, в разі необхідності допиту вказаних осіб під час судового розгляду щодо проведених ними експертиз у даному провадженні.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Отже, з урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить висновку про те, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, як на цьому наполягала сторона захисту в судовому засіданні, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Надаючи оцінку наведеним в судовому засіданні захисником доводам про можливість та достатність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя враховує, що за встановлених в судовому засіданні обставин та ризиків такий запобіжний захід та інші менш суворі запобіжні заходи, не зможуть запобігти вказаним ризикам та дисциплінувати процесуальну поведінку підозрюваного.
Крім того, слідчим суддею взято до уваги посилання захисника на відомості про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався та визнання своєї вини у вчиненому, втім, за наявності прямо передбачених ст. 177 КПК України ризиків у даному кримінальному провадженні, на думку слідчого судді, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає як вимогам КПК України, так і обставинам даного кримінального провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; наявність у підозрюваного статусу внутрішньо переміщеної особи; відсутність у нього судимостей.
Слідчий суддя також враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. У зв'язку з цим, слідчий суддя враховує мотив та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості.
Таким чином, в судовому засіданні прокурором доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, у зв'язку з наявністю обставини, передбаченої п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави у даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні обставини вчинення інкримінованого йому злочину в сукупності з обсягом встановлених у цьому випадку ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 205, 336, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 год. 30 хв. 31.01.2026, без визначення розміру застави, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1