Справа № 595/1639/25
Провадження № 3/595/627/2025
08.12.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
02 листопада 2025 року о 22 год. 42 хв. в с. Соколів по вул. Гостинець водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «КІА К5», д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Алкотест Драгер та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рекуш О.Р. подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вмотивоване тим, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечує. Зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Більше того, у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія, що підтверджується відповідною довідкою, яка міститься в матеріалах справи. Відеозапис не містить в собі будь-яких даних, які б вказували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Так, ввечері близько 22 години 02 листопада 2025 року житель села Соколів Чортківського району ОСОБА_2 позичив автомобіль, що належить батькові ОСОБА_1 , щоб доставити свою неповнолітню дитину до Бучацької міської комунальної лікарні, оскільки остання була хворою. Разом із ОСОБА_2 до машини на переднє бокове пасажирське сидіння сів ОСОБА_1 . Проїхавши близько 2 кілометрів із місця свого проживання, ОСОБА_2 зупинив машину на узбіччі вул. Гостинець, що в с. Соколів, оскільки дитині стало гірше. Після цього ОСОБА_2 викликав швидку допомогу і вони чекали на приїзд карети швидкої допомоги біля автомобіля на вулиці. У той час до автомобіля під'їхали працівники поліції і висунули претензії щодо порушення ОСОБА_1 вимог ПДР стосовно відсутності у нього посвідчення водія та зупинки автомобіля в неналежному місці, а також здійснили пропозицію пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився проходити зазначений огляд, оскільки він не керував транспортним засобом і зазначав про це поліцейським в розмові. Вищевказані обставини підтверджуються відеозаписом, що додано до адміністративної справи. З відеозапису долученого до матеріалів справи не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відео з нагрудної камери розпочинається в момент, коли транспортний засіб перебував в нерухомому стані. Іншого відеозапису щодо керування ОСОБА_1 автомобілем не надано. Даний відеозапис підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а стояв біля нього, а автомобіль не здійснював рух. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними доказами. В якості доказу винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП до матеріалів справи долучено копію постанови серії ЕНА №6072433 від 02.11.2025 року стосовно ОСОБА_1 . Однак, рішенням Бучацького районного суду від 27 листопада 2025 року вказану постанову скасовано з підстав не доведення працівниками поліції факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі та постанові, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб'єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою керування особою в стані алкогольного сп'яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції, і як наслідок не може нести відповідальність. Зважаючи на викладене, адвокат просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП. До клопотання адвокатом долучено копію рішення Бучацького районного суду Тернопільської області № 595/1644/25 від 27 листопада 2025 року.
В судовому засіданні захисник особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Рекуш О.Р. вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав з підстав, зазначених у письмовому клопотанні. Від допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_2 відмовився.
Суд, ознайомившись із письмовим клопотанням захисника, адвоката Рекуша О.Р., заслухавши його пояснення в судовому засіданні, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 580-VIII, поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
У відповідності до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501698 від 02 листопада 2025 року, де роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить відеозапис, долучений до матеріалів справи;
- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Свистуна В.І. від 03 листопада 2025 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного стосовно ОСОБА_1 , згідно якого в останнього виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння: різке почервоніння шкіряного покриву обличчя; запах алкоголю з порожнини рота;
- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 листопада 2025 року, з якого слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6072433 від 02 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді 3400 грн штрафу за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що він 02 листопада 2025 року о 22 год. 44 хв. в с. Соколів по вул. Гостинець керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом, а також здійснив зупинку на проїжджій частині в умовах недостатньої видимості, чим створив перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, порушивши п. 15.9, чим порушив п. 2.1. а Правил дорожнього руху України;
У судовому засіданні було досліджено DVD-R диск з відеозаписами, який долучено до матеріалів справи. На відео під назвою «VID_20251105_121400», починаючи з 0:01:25 хв, зафіксовано транспортний засіб марки «KIA K5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на проїжджій частині в умовах недостатньої видимості без увімкнених габаритних вогнів. На відео під назвою «export-gjsas», починаючи з 0:00:10 сек., зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває за кермом транспортного засобу і виходить з місця водія. На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також страховий поліс в застосунку Дія, та повідомив, що у нього відсутнє посвідчення водія, він такого не отримував. На запитання працівника поліції підтверджує, що керував автомобілем, зазначає звідки рухався (із села Соколів) і здійснив зупинку автомобіля, оскільки про це попросив його товариш, який їхав разом з ним. Під час розмови працівником поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння шкірного покриву обличчя та різкий запах алкоголю з порожнини рота, у зв'язку із чим працівник поліції запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у медичному закладі. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 категорично відмовився, окрім того кілька разів на відео, зокрема на відеозаписі під назвою «export-gjsas» (на відрізках відео 3:10 год; 5:39 год; 06:20 год) визнає, що випив пиво. Після відмови від проходження огляду водієві було роз'яснено відповідальність за таку відмову. На відеозаписі під назвою «export-gjsas» (на відрізку 7.56 год) особа, яка перебувала з ОСОБА_1 , а згодом і сам ОСОБА_1 , пропонують працівникам поліції неправомірну вигоду за не складання матеріалів відносно ОСОБА_1 , в свою чергу, працівники поліції попереджують про те, що вказані дії містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України. Крім того, водій разом із товаришем просять поліцейських про застосування до ОСОБА_1 покарання у вигляді попередження. Після того, як ОСОБА_1 було роз'яснено про відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, він змінив свою поведінку, а саме став заперечувати факт керування автомобілем. Таку подальшу поведінку суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності та таке заперечення спростовується поведінкою особи-водія та його товариша, зафіксованою на відео протягом перших 30-ти хвилин відеозйомки, де ОСОБА_1 на запитання працівника поліції підтверджує, що керував автомобілем, зазначає про напрямок руху, та визнає, що вживав пиво.
Після складання матеріалів особі оголошується протокол і роз'яснюються права та зміст ст. 63 Конституції України, від підпису він відмовляється.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Вказана норма Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Наведеними вище письмовими доказами, достовірність яких в суду не викликає сумнівів, а також матеріалами відеофіксації у повній мірі стверджується вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
До доводів захисника стосовно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом суд відноситься критично, оскільки вказане спростовується матеріалами відеофіксацій, переглянутими у судовому засіданні, згідно яких жодних заперечень з приводу керування транспортним засобом ОСОБА_1 по приїзду працівників поліції протягом перших 30-ти хвилин не висловлював, вказував в якому напрямку керував автомобілем та про зупинку ним автомобіля на прохання пасажира.
Будь-яких письмових заяв чи скарг на дії працівників поліції водій не подавав.
Також безпідставними є посилання захисника на те, що рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2025 року скасовано постанову поліцейського про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП, оскільки такі обставини не спростовують в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та не впливають на висновки суду про доведеність винуватості останнього у його вчиненні і, у межах даної справи, не мають преюдиційного значення.
Крім того, судом не встановлено будь-яких обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Відтак, заперечення захисника, зазначені у письмовому клопотання та висловлені у судовому засіданні, суд розцінює, які такі, що мають формальний характер та спрямовані на ухилення його підзахисним від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Як слідує з довідки № 140809-2025, виданої 10 листопада 2025 року начальником відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Ю.Кунькою, згідно інформаційно-аналітичної системи ІТС ІПНП, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , посвідчення водія не отримував.
Дослідивши в сукупності всі обставини по справі, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Оскільки у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія, він такого ще не отримував, то до нього недоцільно застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ст. 130 ч. 1, 254, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська