Справа №: 486/2273/25 Провадження № 2/486/1546/2025
про залишення позовної заяви без руху
03 грудня 2025 року м. Південноукраїнськ
Суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
01.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ігнатов Д.І. звернувся до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 про розрівання шлюбу.
В позовній заяві представник позивача просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем позивача.
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вимогами ч.ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особи, які перебувають у скрутному матеріальному становищі, у зазначеному переліку відсутні.
Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача, які б засвідчили, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 29 постанови від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивачем та її представником при поданні позовної заяви не наведено жодного обґрунтування неможливості сплати судового збору та не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач знаходиться у важкому фінансовому становищі та не має коштів для сплати судового збору.
Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили реальну відсутність коштів у позивача та її перебування у скрутному матеріальному становищі, а тому в задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній форм - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, в порушення вищевказаних вимог законодавства, та відсутності законних підстав для відстрочення позивачці сплати судового збору, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за позовною вимогою про розірвання шлюбу, який слід сплатити на р/р Південноукраїнського міського суду Миколаївської області UA408999980313151206000014476, одержувач коштів Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/22030101, ЄДРПОУ одержувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101, в сумі 968,96 грн.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням ст. 43 цього Кодексу.
У разі подання до суду документів в електронній формі, учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований електронний кабінет, функціонал електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого електронного кабінету (п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, далі - Положення).
Законодавством визначене альтернативне право сторін та учасників справи на звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами, процесуальними документами в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника).
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 та від 01 липня 2021 року у справі № 9901/76/21.
У разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг, процесуальних документів в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом), такий учасник справи згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК Українита п. 29 р. 1 гл. ІІІ Положення зобов'язаний надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи поданих документів.
Позивач надав суду позов у одному екземплярі з додатками, проте без долучення доказів направлення відповідачу копії позову з додатками на адресу електронного кабінету, зареєстрованого в системі «Електронний суд», або, у разі його відсутності, доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Крім того, до позову не долучений оригінал свідоцтва про одруження.
Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"до заяви додається, зокрема свідоцтво про реєстрацію шлюбу.
Суд враховує практику Верховного Суду, що для відкриття провадження по справі достатньо посвідченої копії свідоцтва про шлюб, проте для розгляду справи по суті та ухвалення рішення про розірвання шлюбу оригінал свідоцтва про шлюб є доказом, що підтверджує існування шлюбу на час розгляду справи в суді. Наявність у сторони одночасно двох взаємосуперечливих документів (оригіналу свідоцтва про шлюб та рішення суду про його розірвання) є неприпустимим.
Таким чином, позивач має подати свідоцтво про шлюб в оригіналі, а не його копію. Оригінал свідоцтва про шлюб постійно зберігається в матеріалах справи про розірвання шлюбу, тобто вилучається у сторони.
У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, останній не позбавлений можливості звернутися до органу, який провів реєстрацію шлюбу, із заявою про отримання дублікату свідоцтва про шлюб.
Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості постановити будь-яке рішення по справі за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином позовна заява не відповідає вимогам передбаченим цивільно процесуальним законодавством, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу та її представнику строку необхідного для усунення вищенаведених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої дієадвокат Ігнатов Дмитро Іванович, про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Волощук