Справа № 490/10228/25
нп 2/490/5299/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
08 грудня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатін О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння матеріальної шкоди,
04.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягненння матеріальної шкоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
04.12.2025 року матеріали справи передано для розгляду судді.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі судом встановлено таке.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
При цьому, загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому, як вбачається з відповіді №2101907 від 08.12.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 . Таким чином, вказана справа не підсудна Центральному районному суду міста Миколаєва за правилами загальної територіальної підсудності.
Щодо застосування правила альтернативної підсудності суд зазначає таке.
Частиною шостою статті 28 ЦПК України, встановлено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу щодо відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Миколаєві на перехресті вулиці Пограничної та провулка Корабелів, що територіально знаходиться в Заводському районі міста Миколаєва. Таким чином, вказана справа не підсудна Центральному районному суду міста Миколаєватакож і за правилами альтернативної територіальної підсудності.
Тобто, з огляду на суб'єктний склад сторін та предмет позову, вказана справа не підсудна Центральному районному суду міста Миколаєва ні за загальним ні за альтернативним правилом підсудності.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, статтею 378 ЦПК України передбачено, що наслідком прийнятя судом судового рішення яким закінчено розгляд справи з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безумовне скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, враховуючи суб'єктний склад сторін та предмет позову та частину шосту статті 28 ЦПК України, матеріали позовної заяви слід передати до Заводського районного суду міста Миколаєва, а саме за місцем завдання шкоди майну позивача (в м. Миколаєві на перехресті вулиці Пограничної та провулка Корабелів, що територіально знаходиться в Заводському районі міста Миколаєва) про відшкодування якої заявлено даний позов.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 260, 261 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння матеріальної шкоди, передати за підсудністю на розгляд до Заводського районного суду міста Миколаєва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Саламатін