Справа № 448/2145/25
нп 2-а/490/164/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
08 грудня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Карпука Євгена Ігоровича, Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
22.10.2025 року до Мостиського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог в позовній заяві зазначено, що 06.12.2024 р., близько 07 год. 58 хв., щодо ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №189714 за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім цього, щодо ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №189722 за ст. 122-4 КУпАП. Також, щодо ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №189720 за ст. 124 КУпАП та постанова серії ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за ст.126 ч.4 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 гривень (постанова серії ЕНА №3612703 видана 06.12.2024 року).
Поивач вважає постанову серії ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року неправомірною та незаконною, оскільки на момент винесення постанови, яка є предметом оскарження, та встановлення інспектором складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, а саме 05.12.2024 року не вбачається факту керування ОСОБА_1 , транспортним засобом.
Позивач просить суд врахувати, що 14 квітня 2025 року суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Полішко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 4 МРУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 КУпАП, закрила провадження по справі за закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Крім того, позивач звертає увагу суду, що за результатом поданої апеляційної скарги постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян було скасовано та прийнято у справі нову постанову, згідно якої, провадження в справі стосовно ОСОБА_1 , закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім цього, у постанові Миколаївського районного суду зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено, що ОСОБА_1 , 05 грудня 2024 року транспортним засобом автомобілем марки Hyundai Terracan не керував. 05 грудня 2024 року, зазначеним транспортним засобом керувала інша особа ОСОБА_3 . Особа, яка притягається до відповідальності, знаходилась в автомобілі, в якості пасажира. Працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно нього у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 був відсутнім під час прибуття працівників поліції наступного дня для складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. Судом першої інстанції, серед іншого, залишено і поза увагою те, що із відеозапису, який долучено до матеріалів справи, не вбачається факту керування ОСОБА_1 , транспортним засобом того дня.
Позивач зазначає, що визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, обов'язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. ОСОБА_1 , 05 грудня 2024 року транспортним засобом автомобілем марки Hyundai Terracan не керував. Позивач вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (зокрема відсутні об'єктивна та суб'єктивна сторони проступку).
З урахуванням наведеного позивач просить суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за ст.126 ч.4 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 гривень.
Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 22.10.2025 року вищезазначену позовну заяву було передано на розгляд за підсудністю до Центрального районного суду м. Миколаєва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
17.11.2025 року матеріали справи передано судді.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. від 28.11.2025 року було поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.12.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач - Головне управління Національної поліції у Миколаївській області зазначає про необґрунтованість позовної заяви та просить в задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що постанова серія ЕНА №3612703 від 06.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення винесена поліцейським СРПП ВП №4 (м. Миколаїв) Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції Карпуком Євгеном Ігоровичем, в межах повноважень та в порядку визначеному у чинному законодавстві, оскільки, останньому, відповідно до чинного законодавства та посадових інструкцій надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Відповідач зазначає, що 05.12.2024 під час добового чергування, було здійснено виїзд в с. Мішково Погорілове, провулок Громадянський 21 (Миколаївська область) за фактом ДТП. На місці було встановлено що 05.12.2024 о 23:00 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Hyundai Terracan автомобілем, що стояв на узбіччі. Під час перевірки водія було виявлено, що той здійснив зіткнення зі стоячим транспортним засобом Terracan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував марки Hyundai Панькевич І.Я., якого відповідно до постанови Яворівського районного суду Львівської області від 01.07.2024 у справі №944/5776/23 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Вказані обставини підтверджуються рапортом наданим поліцейським СРПП ВП №4 (м. Миколаїв) Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції Карпуком Євгеном Ігоровичем та показами свідків ДТП.
Щодо керування транспортним засобом іншою особою ОСОБА_1 доказів не надав, а з показань свідків ДТП було встановлено, що ОСОБА_1 виходив з місця водія, а інших осіб в салоні автомобіля не було
Відповідач зазначає, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 01.07.2024 у справі №944/5776/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. В зв'язку з чим, поліцейським СРПП ВП №4 (м. Миколаїв) Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції Карпуком Є.І. було розглянуто адміністративну справу на місці вчинення адміністративного правопорушення та винесено постанову ЕНА №3612703 від 06.12.2024 відносно ОСОБА_1 за вчинення ним порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в межах річного терміну позбавлення його права керування транспортними засобами.
Зурахуванням наведеного, відповідач просить суд в задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відмовити у повному обсязі.
Суд зазначає, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені статею 286 КАС України § 2. «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ» Глави 11 «Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ».
Відповідно до ч. 2 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з постанови ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року, така була складена поліцейським СРПП ВП №4 (м. Миколаїв) Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області старшим сержантом поліції Карпуком Євгеном Ігоровичем відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07:26:35, який вчора в с. Мішково-Погорілове, провулок Громадянський 21, керував транспортним засобом Hyundai Terracan 5008 Р4, будучи позбавленим права керування, чим порушивп. 2.1.а. ПДР - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. За порушення частини 4 статті 126 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення - штраф 20400 грн. Також в постанові зазначено, що до постанови додаються: пояснення свідків, схема місця ДТП, фото.
Як вбачається з постанови Яворівського районного суду Львівської області від 01.07.2024 року по справі № 944/5776/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Таким чином, як на момент на момент винесення стосовно позивача ОСОБА_1 оскаржуваної постанови ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року, так і на момент вчинення позивачем дій - управління 05.12.2024 року транспортним засобом Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_1 , позивач - ОСОБА_1 , був позбавлений права керувати транспортними засобами постановою Яворівського районного суду Львівської області від 01.07.2024 року по справі № 944/5776/23.
При цьому судом приймаються до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , від 06.12.2024 року на підтвердження того, що позивач - ОСОБА_1 , 05.12.2024 року керував транспортним засобом Hyundai Terracan 5008 Р4.
Крім того, судом відхиляються аргументи позивача, що Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року по справі №477/3074/24 була скасована постанова судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03 березня 2025 року саме з підстав того, що "судом першої інстанції не було досліджено, що ОСОБА_1 , 05 грудня 2024 року транспортним засобом автомобілем марки Hyundai Terracan не керував. 05 грудня 2024 року, зазначеним транспортним засобом керувала інша особа ОСОБА_3 . Особа, яка притягається до відповідальності, знаходилась в автомобілі, в якості пасажира. Працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно нього у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 був відсутнім під час прибуття працівників поліції наступного дня для складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. Судом першої інстанції, серед іншого, залишено і поза увагою те, що із відеозапису, який долучено до матеріалів справи, не вбачається факту керування ОСОБА_1 , транспортним засобом того дня."
Натомість, вказана вище цитата, міститься в описовій частині постанови Миколаївського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року по справі №477/3074/24, та лише описує позицію та аргументи скаржника, яку він навів в апеляційні скарзі, але не надає оцінку вказаним аргументам скаржника (позивача).
При цьому, зі змісту Постанови Миколаївського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року по справі №477/3074/24 вбачається, що підставою для скасування постанови судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03 березня 2025 року по справі №477/3074/24 був вихід судом першої інстанції за межі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, а також, не виконання вимог п.2 ч.1 ст.278 КУпАП за змістом яких орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, також суд не перевірив чи виконано поліцейськими вимоги ч.2 ст.251 КУпАП.
Таким чином в Постанові Миколаївського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року по справі №477/3074/24 не встановлювався факт того, що " ОСОБА_1 05 грудня 2024 року транспортним засобом автомобілем марки Hyundai Terracan не керував, а 05 грудня 2024 року, зазначеним транспортним засобом керувала інша особа ОСОБА_3 . Особа, яка притягається до відповідальності, знаходилась в автомобілі, в якості пасажира. Особа, яка притягається до відповідальності, знаходилась в автомобілі, в якості пасажира. Працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно нього у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 був відсутнім під час прибуття працівників поліції наступного дня для складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення".
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Разом з тим, частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, законодавством обов'язок доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення позивачем надано не було. Підтвердження наявності обставин, що виключають адміністративну відповідальність належними і допустимими доказами доведено не було.
Так, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження його аргументів щодо керування 05 грудня 2024 року, транспортним засобом Hyundai Terracan, державний номер НОМЕР_1 , іншою особою - ОСОБА_3 .
Таким чином, дослідивши оскаржувану постанову, судом встановлено що вона відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України, а позивач порушив вимоги підпункт "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення передбачене частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначенийКУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Частиною третьою статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому її необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов'язані зі сплатою судового збору слід залишити без відшкодування.
Частиною шостою статті 157 КАС України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Керуючись ст. ст. 72, 77, 122, 139, 143, 243-244, 246, 262, 286 КАС України, суд,
Постанову ЕНА №3612703 від 06.12.2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху за ст. 126 ч. 4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 гривень, залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції Карпука Євгена Ігоровича, Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Саламатін О.В.