Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 490/7283/25
Провадження № 2/945/1773/25
(заочне)
08 грудня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
03 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - позивач) через свого представника Полякова Олексія Володимировича в системі «Електронний суд» сформувало до Центрального районного суду м. Миколаєва позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» посилалося на те, що 23.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 599654814 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.2.1. Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 14 200,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
23.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувала грошові кошти в сумі 14 200,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк якого закінчився 28.11.2019.
28 листопада 2019 року, а у подальшому 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 між Клієнтом та Фактором укладено додаткові угоди № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 (зі строком дії до 31.12.2024). З урахуванням визначених строків дії цього договору № 28/1118-01 та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Право вимоги за кредитним договором № 599654814 від 23.02.2022 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 05.05.2022, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 175.
30 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги за договорами кредиту.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023, право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» право вимоги за договорами кредиту, що підтверджується Реєстром Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025.
Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» просило суд стягнути з відповідача на свою користь: 16 809 грн 96 коп., з яких: 14 200 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 609 грн 96 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам. Крім того позивач просить судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп, та на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп., покласти на відповідача.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва області від 08 вересня 2025 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.
01 жовтня 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Миколаївського районного суду Миколаївської області та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2025 року, розподілена головуючій судді Лопіній О.О.
02 жовтня 2025 року ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, без руху.
03 жовтня 2025 року представник позивач Поляков Олексій Володимирович в системі «Електронний суд» сформував заяву про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 02.10.2025.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», було відкрито провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Полякова Олексія Володимировича про витребування від Акціонерного товариства «ПУМБ» інформації: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) платіжна картка 5167-91XX-XXXX-8585; про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки 5167-91XX-XXXX-8585 у період з період з 23.02.2022 по 28.02.2022 у сумі 14 200,00 грн.
22 жовтня 2025 року від Акціонерного товариства «ПУМБ» надійшла витребувана ухвалою суду від 06.10.2025 інформація щодо відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» не з'явився, при цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, до суду повернулись конверти з ухвалою суду про відкриття провадження та повістки на 30.10.2025, 18.11.2025 та 18.12.2025 з відмітками «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п'ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України(далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
23 лютого 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 599654814 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV449CP. Зокрема, 23/02.2022 о 10:32:26 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору (а. с. 23-39).
Відповідно до п. 4.7 кредитного договору, у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт укладення 23 лютого 2022 року Кредитного договору № 599654814.
Так, за умовами Договору, п.п. 2.1 Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 14 200 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч двісті грн нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти за користуваням Кредитом відповідно до умов зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ»
Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 14 200 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч двісті грн нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернений до 26.02.2022. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.
Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 3 (три) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Для здійснення першої Пролонгації за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані проценти за перші 3 днів Дисконтного періоду у розмірі 421 грн 74 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. (а. с. 25- 26).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» взяті на себе зобов'язання за вказаним Кредитним договором № 599654814 від 23 лютого 2022 року виконало у повному обсязі та надало ОСОБА_1 кредит, що підтверджується, доданою позивачем до позовної заяви копією платіжного доручення від 23.02.2022 (а. с. 66) та Довідкою № КНО-07.8.5/13979БТ від 16.10.2025 АТ «ПУМБ» про те, що відповідне перерахування було здійснено успішно (а. с. 207).
Відповідач умови кредитного договору не виконував, та згідно розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова заборгованість», станом на 05 травня 2022 року виникла заборгованість у сумі 16 809 грн 96 коп., з яких: 14 200 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 609 грн 96 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам (а. с. 140-141).
З долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 1.2. визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього договору.
Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 неодноразово продовжувався, а саме 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.21, 31.12.2022, 31.12.2023.
Відповідно до Реєстру боржників № 175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14 837 грн 58 коп., з яких: 14 200 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 637 грн 58 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам (а. с. 105-107).
При цьому необхідно зазначити, що пунктом 5.3.4. Додаткової угоди № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передбачено право фактора нараховувати Боржникам після відступлення Права вимоги проценти та інші обов'язкові платежі за кредитними договорами.
30 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги за договорами кредиту. Укладено ряд додаткових угод № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2024 включно.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023, право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в сумі 16 809 грн 96 коп., з яких: 14 200 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 609 грн 96 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам (а. с. 119-121).
08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» право вимоги за договорами кредиту, що підтверджується Реєстром Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 (а. с. 123-129).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» нарахування відсотків не здійснювало.
Згідно виписки з особового рахунку ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС», сума заборгованості за договором № 599654814 від 23 лютого 2022 року становить 16 809 грн 96 коп., з яких: 14 200 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 609 грн 96 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд звертає увагу, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Приписами статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи наведені положення закону та зміст долучених позивачем договорів факторингу, реєстрів боржників, суд дійшов висновку, що позивач довів, що набув право вимоги до відповідача за договором № 599654814 від 23.02.2022.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 тощо.
З доказів, наданих позивачем вбачається, що на підтвердження факту набуття ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до відповідача за кредитним договором, позивач надав копії відповідних договорів факторингу, реєстрів прав вимоги, акту прийому-передачі реєстру боржників за договорами факторингу, виписки по особовому рахунку боржника.
Крім того, необхідно зазначити, що суд приймає як доказ лист АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/13979БТ від 16.10.2025, відповідно до якого за період 23.02.2022 - 28.02.2022, на картковий рахунок саме відповідача було здійснено перерахування кредитних коштів в сумі 14 200 грн 23.02.2022 (а. с. 207).
Надавши належну оцінку доказам, суд вважає, що позивачем доведено факт укладення кредитного Договору та перехід до позивача право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що неналежним виконанням зобов'язань за Договором відповідач порушує умови Договору, права позивача, та вимоги ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Так, згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно долученої позивачем виписки з особового рахунку позичальника ОСОБА_1 , зальний розмір заборгованості складає 16 809 грн 96 коп., з яких: 14 200 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 609 грн 96 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам. Відповідач розмір заборгованості за кредитним договором не спростовував, у добровільному порядку станом на день розгляду справи не сплатив.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн суд враховує таке.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує відсутність будь-яких заперечень та клопотань зі сторони відповідача та висновки, викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року, справа № 275/150/22, провадження № 61-13766св24, зокрема: саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені на правничу допомогу згідно Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, Додаткової угоди № 25770577816 до Договору про надання правничої допомоги від 05.07.2025 та Акту прийому-передачі наданих послуг від 17.07.2025 в сумі 7 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У матеріалах справи міститься Платіжна інструкція в національній валюті № 25849 від 02 вересня 2025 року, відповідно до якого, 02 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» сплатило судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
Керуючись статтями 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, 258, 259, ст. 264, 265, 280-282 ЦПК України,
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» суму заборгованості за кредитним Договором № 599654814 від 23.02.2022 в сумі 16 809 грн 96 коп., з яких: 14 200 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 2 609 грн 96 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» витрати з оплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄРДПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Олена ЛОПІНА