Справа № 487/9158/25
Провадження № 2/487/4222/25
08.12.2025 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа Будинковий комітет самоорганізації населення по вул. Громадянська, 44А «Ніка», про визнання права на приватизацію житлового приміщення, -
04.12.2025 позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, просить суд визнати за нею право на приватизацію житлового приміщення - кімнати АДРЕСА_1 , без надання копії ордера на житлове приміщення.
Позов обґрунтовано тим, що позивач 22.07.1980 прийнята до Миколаївського обласного виробничого швейного об'єднання імені С.М. Кірова (остання назва ВАТ «Евіс») обкрейдувачем. У грудні 1981 позивача посилили у кімнату №4 зазначеного вище гуртожитку, а ва квітні 1995 переселили у кімнату № НОМЕР_1 цього ж гуртожитку. Позивач з 10.12.1981 по теперішній зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Копія ордеру на житлове приміщення кімнати АДРЕСА_1 у позивача відсутнє. Відсутні архівні докази заселення позивача у вказану вище кімнату, як і інформація про передачу документів житлово-комунального відділу ВАТ «Евіс» за 1993-2006 на зберігання до держархіву. З метою реалізації права на приватизацію житлової кімнати АДРЕСА_1 позивач звернулась до відповідача із зверненням щодо видачі ордеру на цю кімнату щоб долучити його разом з іншими документами до заяви про приватизацію житлового приміщення. 21.03.2025 відповідач листом №Я-926/з повідомив позивача, що з наданих до звернення документів наявна копія договору найму від 01.12.2007 в якому не визначено, що він був укладений на підставі спеціального ордеру. За наданими документами відсутні відомості, які б могли свідчити про те, що сфера дії Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» може розповсюджуватись на позивача. Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.ст.175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
За положеннями п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Заявляється вимога про визнання за позивачем права на приватизацію кімнати в гуртожитку, без надання копії ордера на житлове приміщення, однак за відсутності належного правового обґрунтування, без зазначення правових норм які передбачають таку можливість.
Суд виходить з того що, відповідно до пункту 10 частини першої статті 15 Житлового кодексу України, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
За змістом статті 58 ЖК, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.
Відповідно до пунктів 69, 70, 72 розділу IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 № 470, ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.
Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цього Закону.
Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" на органи приватизації покладено обов'язок дотримуватись виконання законодавства під час проведення приватизації громадянами житла.
Згідно з частиною десятою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 було затверджено Положення "Про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян" (далі - Порядок), яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформляються згідно з процедурою, визначеною цим Положенням, в тому числі й рішенням органу приватизації.
Згідно з пунктом 17 Порядку громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Відповідно до пункту 18 Положення № 396 громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством.
За змістом наведених нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.
Отже, позивачу необхідно заявити кінцеву вимогу, що передбачена правовими нормами які регулюють відносини з приватизації кімнат в гуртожитку, з урахуванням законодавства про приватизацію та які передбачають таку приватизацію без звернення з відповідною заявою із долученим до неї ордером, поза межами встановленої процедури приватизації.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зазначає про її переселення з кімнати №4 до кімнати № НОМЕР_1 у вказаному вище гуртожитку, однак не надає відповідні докази, як і не наводить інформацію про отримання нею ордеру та здачу його у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації.
Вказані обставини підлягають зазначенню позивачем в позові.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Як вбачається із наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, третя особа Будинковий комітет самоорганізації населення по вул. Громадянська, 44А «Ніка», про визнання права на приватизацію житлового приміщення залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Лагода