Справа №487/6465/25
Провадження №2-а/487/88/25
08.12.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Афоніної С.М., а участю секретаря судового засідання - Щербатюк М.С., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №756 від 26.08.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Позивач обґрунтував позов тим, що зазначеною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не виконав обов'язок щодо уточнення своїх облікових даних, чим порушив вимоги частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-ІХ в частині обов'язку до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, оскільки він раніше був визнаний обмежено придатним до військової служби та абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Зазначає, що пройшов медичну комісію 20.09.2022, за результатами якої його було визнано обмежено придатним до військової служби. Також у його військовому квитку зазначено, що наступна медична комісія має бути 20.09.2027. На протязі травня та червня 2025 року він декілька разів приходив до ТЦК, щоб отримати направлення на ВЛК, але в цей час було багато людей, які намагалися отримати такі направлення, він був вимушений по кілька годин стояти в черзі на вулиці у спеку, стан його здоров'я не дозволяє йому довго знаходитися в таких умовах, в результаті чого він не зміг отримати направлення на ВЛК та пройти його вчасно. 15.08.2025 він зміг потрапити до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення і тільки після цього він отримав направлення на ВЛК. Вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрите провадження у справі.
13.08.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оскаржувану постанову винесено у відповідності до вимог законодавства, у зв'язку з наступним.
Щодо тверджень позивача, що у військовому квитку зазначено, що наступна медична комісія має бути 20.09.2027.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Позивач у позові стверджує, що станом на 2022 рік мав рішення про обмежену придатність та що наступний огляд у його військовому квитку визначений на 20.09.2027, однак згідно до п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IХ, встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Щодо тверджень позивача про те, що декілька разів він приходив до ТЦК, щоб отримати направлення на ВЛК, але в цей час було багато людей та спека, в результаті позивач не зміг отримати направлення на ВЛК та пройти його вчасно.
Позивач не надав доказів, що до 05.06.2025 він: звертався письмово/через Є-кабінет по направлення (з відміткою про прийняття/реєстрацію звернення), подавав будь-які документи про поважні причини неявки (лікарняні, довідки) або докази об'єктивної неможливості отримати направлення чи пройти ВЛК, користувався альтернативними каналами комунікації (електронний кабінет, пошта, гаряча лінія, рекомендований лист). Посилання на «черги/спеку/самопочуття» - голослівні, не підтверджені доказами належності/поважності причин у розумінні КУпАП та спеціального законодавства оборони і мобілізації. Самостійне звернення після спливу обов'язкового строку до 05.06.2025 не усуває вже вчинене правопорушення. Обставина, що направлення він фактично отримав 15.08.2025, лише підтверджує несвоєчасність виконання обов'язку, а не спростовує вину. Станом на 17.09.2025 позивачем ВЛК не пройдено. Таким чином, твердження позивача з приводу протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_3 є безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 26.08.2025 відносно ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , було винесено постанову №756, відповідно до якої 15.08.2025 року о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув гр. ОСОБА_1 , який в свою чергу не виконав обов?язок щобо уточнення своїх облікових даних, а саме громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), зобов?язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов?язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, чим порушила вимоги частини 2 Прикінцевих положень Закону №3621-IX, абз.6 ч. 10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях ти охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. Крім того, слід зазначити, Указом Президента України від 24.02.2022 N?64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022N?2102-IХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діє до теперішнього часу.
Аналогічний зміст адміністративного правопорушення наведений у протоколі № 767 від 15.08.2025 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, що складений старшим офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 лейтенантом ОСОБА_3 , у присутності ОСОБА_1 .
У графі «пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» міститься запис наступного змісту: «я у Резерв+ був, але не знав, що до 5 червня треба було пройти ВЛК».
Примірник протоколу ОСОБА_1 отримав, про що поставив свій підпис.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення (ст.ст. 7,8 КУпАП). Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
За змістом ч. 3 ст. 210-1 за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.
Отже, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX (Указ № 65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і донині.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є військовозобов'язаним і перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , наданим відповідачем витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно наданої копії військового квитка серії НОМЕР_1 , вбачається, що рішенням ВЛК від 06.10.10 позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Рішенням ВЛК від 20.09.2022 позивача визнано обмежено придатним до військової служби та зазначено, що наступна медична комісія має бути 20.09.2027.
Відповідно до п. 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, постанова ВЛК при ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби, прийнята у мирний час під час визначення призначення військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ), дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Згідно п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, у разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Станом на 20.09.2022 позивач мав рішення про обмежену придатність, однак 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». В ньому також передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 74-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, для формування направлення на військово-лікарськукомісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3 цього Порядку).
Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.
Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов'язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20.09.2022 був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом до 05 червня 2025 року не сформував направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або самостійно не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 для отримання направлення щодо проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, порушивши вимоги п. 2 розділу II Закону № 3621-ІХ.
Згідно до п. 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621- ІХ, встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Твердження позивача про те, що на протязі травня-червня 2025 року він приходив до ТЦК, щоб отримати направлення на ВЛК, але у зв'язку з великими чергами та станом здоров'я не міг отримати направлення на ВЛК вчасно, суд вважає безпідставними, зважаючи на наступне.
Доказів того, що до 05.06.2025 позивач самостійно звертався до ТЦК та СП або письмово/через Є-кабінет по направлення (з відміткою про прийняття/реєстрацію звернення), подавав будь-які документи про поважні причини неявки (лікарняні, довідки) або докази об'єктивної неможливості отримати направлення щоб пройти ВЛК, користувався альтернативними каналами комунікації (електронний кабінет, пошта, гаряча лінія, рекомендований лист), суду не надано.
Скарги на складність доступу не підтверджені жодним належним доказом (талони електронної черги, відмови в реєстрації, медичні довідки щодо неможливості перебування на вулиці, звернення про надання пріоритетного прийому тощо).
Позивач у графі «пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності» написав про те, що він не знав про обов'язковість проходження ВЛК до 05.06.2025.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Обставина, що направлення позивач фактично отримав 15.08.2025, лише підтверджує несвоєчасність виконання обов'язку, а не спростовує вину.
Частиною 1 статті 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Одним з принципів Європейського суду з прав людини є принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
У відповідності до статті 72 КАС України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що маються значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскільки позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що він до 05.06.2025 самостійно або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста звертався до ТЦК та СП з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, суд дійшов переконання, що оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірною та скасуванню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, підстав для стягнення судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. 283, 256, 210-1 КУпАП, ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону «Про оборону України», Указом Президента України №64/22 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», ст.77, 241-245 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя С.М. Афоніна