Справа № 466/10511/25
Провадження № 1-кс/466/3147/25
01 грудня 2025 року м. Львів
Слідча суддя Шевченківського районного суд м. Львова з участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , слідчої ОСОБА_2 , представника заявниці ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12018140040000106 від 12.01.2018 року,-
12 листопада 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, а саме: житлового будинку, позначеного в поверховому плані під літ.«А-1» загальною площею 398,7 м.кв та приналежні до нього нежитлову будівлю - літ.«Б-1, альтанку - літ.«В-1», огорожу - №1, огорожу № 5, металеві хвіртки - №2 і №3, ворота металеві - № 4, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого відповідно до Інформаційної довідки №410403740 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування клопотання покликається на те, що на початку 2025 року власниці майна стало відомо, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16 вересня 2021 року в справі №463/9811/21 у межах кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за №12018140040000106 від 12 січня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, на згаданий вище житловий будинок накладено арешт шляхом заборони розпорядження, у тому числі відчуження, знищення та перетворення.
Адвокат стверджує, що ОСОБА_3 є законним власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас, накладення на нього арешту порушує та обмежує можливості здійснення нею права власності, зокрема розпорядження таким.
Отже, вважають неспіврозмірним обмеження права власності заявниці як добросовісного набувача завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим просить такий скасувати.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні змісту клопотання.
В судовому засіданні, яке відбулося 26.11.2025, слідча ОСОБА_2 заперечила щодо клопотання про скасування арешту майна. Додатково зазначила, що на даний час триває досудове розслідування, проводяться усі необхідні слідчо (розшукові) дії.
Заслухавши думку представника заявника, враховуючи усні пояснення слідчої ОСОБА_2 , з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити у зв'язку із наступним.
В провадженні ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12018140040000106 від 12.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 16.09.2021 року накладено арешт, зокрема в частині на житловий будинок, позначений в поверховому плані під літ.«А-1» загальною площею 398,7 м.кв та приналежні до нього нежитлову будівлю - літ.«Б-1, альтанку - літ.«В-1», огорожу - №1, огорожу № 5, металеві хвіртки - №2 і №3, ворота металеві - № 4, що знаходяться за адресою: м. Львів, вулиця Личаківська, 245, власником яких відповідно до витягу №273609609 із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_3 .
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
Згідно ст. 174 цього ж кодексу підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є, в тому числі, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.
У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На даний час досудове розслідування кримінального провадження № 12018140040000106 від 12.01.2018 року, триває.
У зв'язку з наведеним вище, слідча суддя вважає, що застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна, у вказаний в ухвалі слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.09.2021 спосіб, відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, а наведені у клопотанні аргументи з приводу доцільності скасування арешту майна, на думку слідчої судді, не є достатніми, оскільки зазначене нерухоме майно дійсно може бути предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій, як такі, що незаконно вибули із колективної власності Всеукраїнської спілки автомобілістів.
А тому слідча суддя вважає, що є необхідність у збереженні даного речового доказу до прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
На думку слідчої судді, існують обставини, які підтверджують, що незастосування заборони або обмеження користування вказаним майном призведе до його зникнення, втрати, знищення, передачі майна (ч. 10-11 ст.170 КПК України), а тому слідча суддя дійшла висновку, що підстав для задоволення клопотання немає.
Керуючись ст. ст. 2, 98, 170, 174, 376 КПК України, слідча суддя, -
У задоволенні клопотання про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 05.12.2025.
Слідча суддя ОСОБА_5