Справа № 453/993/15-к
Провадження № 1-кс/456/1373/2025
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
05 грудня 2025 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
з участю обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий заяву адвоката ОСОБА_4 , який здійснює захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у справі №453/993/15-к про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 КК України,
Зміст заяви про відвід судді. Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про відвід судді ОСОБА_5 у справі №453/993/15-к про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 КК України. В обгрунтування заяви покликається на те, що суддя ОСОБА_5 демонструє ознаки упередженості, що проявляються у: 1. втручанні у процес доказування, самостійному пошуку та відтворенні доказів, не поданих сторонами; 2. ігноруванні ухвал про обов'язкову явку потерпілого та фактичному потуранні його ухиленню; 3. відмовах у витребуванні доказів, що викривають фабрикацію кримінального провадження, без належної мотивації; 4. порушенні принципів рівності сторін і змагальності (ст. 22 КПК); 5. створенні привілейованих умов для сторони обвинувачення, включно з відтворенням відео, яке прокуратура визнавала недопустимим; 6. не реагуванні на клопотання захисту та порушенні процесуальних стадій; 7. ігноруванні системного конфлікту інтересів прокурора ОСОБА_6 , цивільної дружини керівника слідчого відділу, який розслідував справу. Такі дії створюють об'єктивне враження упередженості (практика ЄСПЛ: Kyprianou v. Cyprus, Micallef v. Malta, Volkov v. Ukraine). Зазначає про те, що суд зобов'язав потерпілого ОСОБА_7 з'являтися до суду у зв'язку з численними неявками. Після того як потерпілий відкрито в суді повідомив про необхідність допиту прокурора ОСОБА_8 , який входив до групи прокурорів під час досудового розслідування, і прямо заявив про «домовленості» між ним, прокурором ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (особою, в інтересах якої виконувалася фабрикація провадження), потерпілий припинив з'являтися до суду. Він почав надсилати шаблонні заяви з проханням «розглянути справу без нього», ігноруючи обов'язок з'являтися. Суддя жодного разу не застосував жодних процесуальних заходів щодо невиконання потерпілим його ж ухвали про обов'язкову явку, чим створив для потерпілого особливі умови, недоступні для інших учасників процесу. Після вимоги захисту суддя оголосив, що дослідження доказів сторони обвинувачення завершено, і справа переходить до етапу доказів захисту. На наступному засіданні суддя самовільно змінив порядок. Без згоди сторін, без їхніх клопотань і без оголошення відповідної процесуальної дії суддя: самостійно здійснював пошук потрібного йому фрагмента відеодопиту свідка; сам прослуховував відео, намагаючись знайти фрагмент, де свідок пояснює, чому він надсилав нотаріальний лист адвокату, а не прокурору чи суду. Після незаконного перегляду фрагмента відео, захист подав письмове клопотання про визнання цього доказу недопустимим. Суддя не дав йому процесуальної оцінки. Суд відмовив у витребуванні доказів, які: підтверджують наявність кримінального провадження проти потерпілого ОСОБА_7 з 2014 року, яке було приховане; підтверджують існування відмовних матеріалів від 29.04.2014 щодо викрадення документів потерпілим; спростовують версію обвинувачення. Висновок: наявні об'єктивні підстави сумніватися в неупередженості судді. Дії судді: створили переваги стороні обвинувачення; порушили баланс між сторонами; свідчать про зацікавленість у підтвердженні фабрикованої версії подій; дають достатні підстави вважати, що суддя не може розглядати справу неупереджено. З огляду на викладені факти, сторона захисту заявляє відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 .
У додаткових поясненнях, адресованих суду захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 вказує на те, що під час судового засідання 06.08.2025 року обвинувачений звернувся до судді з уточнюючим запитанням: чи завершено дослідження всіх доказів, поданих стороною обвинувачення? Суддя ОСОБА_5 підтвердив, що дослідження доказів обвинувачення завершено. Обвинувачений попросив суд повторити це рішення, після чого суддя повторно підтвердив, що докази обвинувачення досліджені в повному обсязі. Прокурор ОСОБА_6 також офіційно повідомила суд, що сторона обвинувачення завершила подання та дослідження своїх доказів. Після цього суд перейшов до наступної стадії судового розгляду: дослідження доказів сторони захисту. Попри те, що стадія дослідження доказів обвинувачення була завершена, та суд перейшов до дослідження доказів сторони захисту, після відкладення двох судових засідань через неявку прокурора, та після того, як була замінена прокурор ОСОБА_6 на іншого прокурора, суддя ОСОБА_5 з власної ініціативи повернувся до вибіркового перегляду відеозапису допиту свідка Приямпольського, що який вже досліджувався як доказ обвинувачення. Такі дії судді: суперечать ст. 22, 26 та 321 КПК України, свідчать про втручання судді у процес доказування, фактично означають зміну встановленої стадії судового розгляду без будь якого процесуального рішення та без клопотань учасників кримінального провадження, створюють у обвинуваченого та сторони захисту об'єктивне враження упередженості судді на користь сторони обвинувачення. Дослідження відеозапису допиту свідка, який суддя намагався повторно незаконно дослідити, не був ініційований стороною обвинувачення та захисту. При цьому, суддя особисто давав вказівки секретарю судового засідання: який саме фрагмент відеозапису допиту свідка слід відтворити (пошук тривав близько півгодини), самостійно прослуховував при цьому фрагменти відеозапису допиту свідка, вказані спроби були направлені знайти пояснення свідка щодо листа, адресованого захиснику обвинуваченого. Це є абсолютно неприпустиме втручання судді в судовий розгляд, адже: не було жодного клопотання прокурора про повернення до дослідження доказів обвинувачення, не було ухвали суду про зміну стадій судового розгляду. Таким чином, дії судді мають ознаки самостійного збирання доказів на користь обвинувачення, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону. 18.05.2015 слідчим суддею Сколівського районного суду Львівської області було винесено ухвалу про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначено заставу 80 розмірів мінімальної заробітної плати в сумі 97440,00 грн. Обвинувачений наголошує на тому, що з моменту внесення застави (у 2015 році): жодних порушень з його боку не було, інші запобіжні заходи не застосовувалися, справа розглядається іншим складом суду. 03 жовтня 2025 року суддя ОСОБА_5 відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на особисте зобов'язання та повернення застави. Обвинувачений вважає, що таке 10-річне утримання застави, без наявності будь яких ризиків та без продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого, є невиправданим і несумісним із принципом пропорційності та свідчить про порушення ст. 5 та ст. 6 Конвенції (практика ЄСПЛ "Михайленко проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України"). Це додатково підтверджує упереджене та необ'єктивне ставлення судді до обвинуваченого, адже жодних обґрунтованих підстав для відмови у повернення застави не існує. Суддя 18.11.2025 безпідставно відмовив у витребуванні у Головного управління ДПС у Івано-Франківській області відомостей щодо розміру доходів потерпілого, хоча ці відомості можуть підтвердити або спростувати версію обвинувачення та є ключовими для справедливого та об"єктивного судового розгляду. При системному та сукупному аналізі вище наведених фактів та доводів, стає очевидним, що: суддя неодноразово порушив встановлені ним же стадії судового розгляду; самостійно втручається у процес доказування; ігнорував клопотання сторони захисту; необгрунтовано відмовив у поверненні застави без належних правових підстав; діяв вибірково, фактично підтримуючи сторону обвинувачення. Ці обставини викликають у сторони захисту сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, і підтверджують правомірність заявленого йому відводу.
В письмових запереченнях на заяву-заперечення прокурора, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 вказує на те, що прокурор стверджує, що заява про відвід спрямована на затягування розгляду справи. Вказане не відповідає дійсності, оскільки: обвинувачений за більше ніж 10 років, які розглядається справа, пропустив лише одне судове засідання із приблизно з 50-70 (з поважних причин), тоді як потерпілий та прокурори, які брали участь у справі близько 80-90% засідань; всі клопотання сторони захисту щодо витребування доказів та допиту свідка Приямпольського (Ізраїль) залишалися не виконаними ні суддею, ні прокурором протягом 10 років, на що звернув увагу Львівський апеляційний суд, направляючи справу на повторний розгляд; відсутність належного та об'єктивного дослідження доказів створює дисбаланс між сторонами, що є обгрунтованою підставою для відводу судді, оскільки викликає сумніви в об'єктивності судді. Повторювані заяви судді про строки завершення процесу. У серпні 2025 року, коли розпочався етап дослідження доказів сторони захисту, суддя заявив, що наступні три засідання мають бути спрямовані на допит обвинуваченого та переходу до судових дебатів. На запитання, чи передбачає суддя, що потерпілий не з'явиться або що витребування доказів не буде здійснено, суддя відповів негативно. У судовому засіданні 18.11.2025 суддя повторив ту саму позицію, відмовляючи у клопотанні сторони захисту витребувати інформацію у Головного управління ДПС в Івано_Франківській області про доходи потерпілого. Зазначена позиція судді створює об'єктивне враження заздалегідь визначеного результату, що порушує принцип змагальності та рівності сторін. Відсутність дій щодо ключового свідка та доказів. З матеріалів справи достеменно відомо, що свідок Приямпольський проживає за межами України та знаходиться в Ізраїлі. Стороною обвинувачення, яка заявляла цього свідка для допиту, не забезпечено його явку у судове засідання, а суд не вжив передбачених законодавством заходів для належного виклику свідка у судове засіданні. Висновки. Неодноразово повторювані заяви судді про строки закінчення справи, відмова у витребуванні доказів, ігнорування клопотань щодо допиту ключових свідків та системний конфлікт інтересів прокурора створюють об'єктивне враження упередженостіта необ"єктивності судді. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України наявність таких підстав є обставиною, що виключає участь судді в кримінальному провадженні. З огляду на вказані доводи та пояснення, просить врахувати ці додаткові пояснення під час розгляду заяви про відвід судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 .
Позиція учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду письмове заперечення, в якому, зокрема вказав на те, що викладені у заяві захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 твердження є безпідставними й такими, що спрямовані на реальне затягування та перешкоджання розгляду кримінального провадження та прийняття кінцевого рішення по суті розгляду. Положеннями ст. 75 КПК України чітко регламентовано перелік підстав за наявності яких, суддя не може брати участь у розгляді кримінального провадження. Серед підстав для відводу головуючому судді ОСОБА_5 , захисник наводить такі: втручання у процес доказування, самостійному пошуку та відтворенні доказів, не поданих сторонами (Суддя здійснює керівництво судовим процесом, у межах своїх повноважень забезпечуючи всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи. Разом з тим, питання допустимості чи недопустимості поданих та досліджених судом доказів буде вирішуватись суддею у нарадчій кімнаті при винесені відповідного рішення за результатами розгляду, зважаючи на той факт, що не було встановлено явної недопустимості такого доказу у ході судового розгляду). Ігнорування ухвал про обов 'язкову явку потерпілого та фактичному потуранні його ухиленню (Так, відсутність потерпілого може бути пов'язана з об'єктивними причинами, а суддя застосовував всі передбачені КПК заходи для забезпечення явки, що підтверджується матеріалами справи. Крім цього, зважаючи на ту обставину справи, що потерпілий ОСОБА_7 уже надав суду покази, будучи допитаним у справі за участі сторони захисту та такий має право а не обов 'язок бути присутнім під час подальшого розгляду справи та такий неодноразово висловлював таку свою волю, подаючи суду відповідні заяви, про подальший розгляд за його відсутності, то даний аргумент не заслуговує на увагу). Відмова у витребуванні доказів, що викривають фабрикацію кримінального провадження, без належної мотивації (У всіх випадках прийняття головуючим суддею ОСОБА_5 процесуальних рішень за результатами розгляду численних клопотань сторони захисту, в тому числі щодо витребування доказів були обґрунтованими та мотивованими у відповідності з вимогами КПК. Відмова у витребуванні доказів базувалась на оцінці їхньої релевантності та допустимості, а також на дотриманні процесуальних норм, що підтверджує відсутність свавілля чи упередженості. порушення принципів рівності сторін і змагальності (ст. 22 КПК); Суддя забезпечував рівність сторін та дотримання принципу змагальності шляхом рівномірного надання процесуальних прав і можливостей як стороні обвинувачення, так і захисту. Всі клопотання та заяви сторін розглядались у належний спосіб та у строки, встановлені КПК). Створення привілейованих умов для сторони обвинувачення, включно з відтворенням відео, яке прокуратура визнавала недопустимим (Суддя забезпечував рівність сторін та дотримання принципу змагальності шляхом рівномірного надання процесуальних прав і можливостей як стороні обвинувачення, так і захисту. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК України). Не реагування на клопотання захисту та порушенні процесуальних стадій (Матеріали справи підтверджують, що всі клопотання захисту були належним чином розглянуті суддею у встановленому порядку. Жодних фактів про свідоме ігнорування чи порушення процесуальних стадій немає. Ігнорування системного конфлікту інтересів прокурора ОСОБА_6 , цивільної дружини керівника слідчого відділу, який розслідував справу. (Питання конфлікту інтересів прокурора не належить до компетенції судді в частині відводу, а вирішується відповідними органами прокуратури. Суддя, керуючись принципами об'єктивності та законності, не допустив процесуального порушення внаслідок цієї обставини). Разом з тим, жодна із наведених підстав у заяві захисника не знаходить свого реального підтвердження, щоб слугувати достатньою підставою наявності умов для відводу головуючого судді ОСОБА_5 та є надуманими. Зважаючи, на той факт, що розгляд даного кримінального провадження наблизився до стадії судових дебатів, цілком логічно, що сторона захисту намагається усіма законними та незаконними засобами (під приводом надуманих обставин), в тому числі вимагаючи відводу головуючому судді ОСОБА_5 , невиправдано затягнути розгляд даного кримінального провадження, яке і без того триває на протязі більше 10 років, таким чином намагаючись звести нанівець мету кримінального судочинства, що в свою чергу може призвести до того, що винна особа уникне законного покарання, у зв'язку із закінченням строків давності, які передбачені для даного кримінального правопорушення строком 15 років, 10 з яких уже минули. Розгляд заяви захисника ОСОБА_11 про відвід головуючого судді у справі ОСОБА_5 із врахуванням заяви-заперечення, просить розглядати за його відсутності, у задоволенні вимог захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відвід головуючому судді у справі ОСОБА_5 відмовити.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду клопотання про розгляд заяви про відвід у його відсутності, просить в задоволенні заяви відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заяву про відвід підтримали, надали пояснення, аналогічні, викладеним у заяві про відвід та інших процесуальних документах, адресованих суду.
Історія провадження у кримінальній справі.
Оглянутими при прийнятті рішення за заявою адвоката ОСОБА_4 , який здійснює захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 матеріалами кримінального провадження № 453/993/15-к, провадження №1кп/456/123/2025 встановлено таке.
Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2023 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та йому призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 визначено рахувати з часу приведення вироку до виконання. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 17 травня 2015 року по 20 травня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді застави до вступу вироку в законну силу залишено без змін.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 березня 2024 року апеляційну скаргу захисника задоволено частково. Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2023 року щодо ОСОБА_3 скасовано. Призначено в Стрийському міськрайонному суді Львівської області новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190 КК України зі стадії підготовчого судового засідання іншим складом суду.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 квітня 2024 року призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 червня 2024 року накладено грошове стягнення на потерпілого у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 190 КК України, у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514 (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять) грн.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2024 року в задоволенні клопотання прокурора про направлення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 190 КК України до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності кримінального провадження відмовлено.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2024 року призначено кримінальне провадження до судового розгляду.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на особисте зобов'язання відмовлено.
Процесуальні підстави для розгляду заявленого відводу даним складом суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025 заяву адвоката ОСОБА_4 , який здійснює захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у справі №453/993/15-к про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 КК України, в порядку ст.35 КПК України передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Норми права, які суд застосовує при вирішення заяви про відвід судді.
У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У справі «Ветштан проти Швейцарії», рішення від 28.10.1998 вказано, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, за наявності до того підстав, повинен заявляти самовідвід.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
В ухвалі від 01.07.2022 (справа № 369/2874/20), Верховний Суд вказав, що оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб'єктивним критерієм, суд повинен встановити, чи існують будь-які підстави стверджувати, що суддя має та виявляє особисту упередженість під час розгляду справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм судом підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Суд звертає увагу, що вичерпний перелік підстав для відводу судді передбачений ст.75 КПК України.
Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваною, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Мотиви та висновки суду.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 28 КПК України).
Більше того, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням Кримінального процесуального кодексу України (ч. 2 ст. 113 КПК України).
Оскільки проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд, законодавець у ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку уповноважив суд встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, установлених під час відповідного кримінального провадження.
Отже, відповідно до зазначених вище норм встановлення судом процесуальних строків, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії, належить до дискреційних повноважень суду.
Завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ у справі Union Alimentaria Sanders SA v. Spain (Заява № 11681/85, рішення від 07 липня 1989 року) заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосереднє відношення до нього, утримуватися від використання прийомів, що затягують процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
Перелік підстав для відводу судді закріплений ст. 75 КПК України. Так, за змістом вказаної норми суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Як на підставу для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_5 , заявник покликається на наступні обставини:
-втручанні у процес доказування, самостійному пошуку та відтворенні доказів, не поданих сторонами;
-ігноруванні ухвал про обов'язкову явку потерпілого та фактичному потуранні його ухиленню;
-відмовах у витребуванні доказів, що викривають фабрикацію кримінального провадження, без належної мотивації;
-порушенні принципів рівності сторін і змагальності (ст. 22 КПК);
-створенні привілейованих умов для сторони обвинувачення, включно з відтворенням відео, яке прокуратура визнавала недопустимим;
-не реагуванні на клопотання захисту та порушенні процесуальних стадій;
-ігноруванні системного конфлікту інтересів прокурора Томашевської, цивільної дружини керівника слідчого відділу, який розслідував справу;
-суддя неодноразово порушив встановлені ним же стадії судового розгляду; самостійно втручається у процес доказування;
-ігнорував клопотання сторони захисту;
-еобгрунтовано відмовив у поверненні застави без належних правових підстав;
-діяв вибірково, фактично підтримуючи сторону обвинувачення.
Перевіряючи доводи захисника ОСОБА_4 , викладені в заяві про відвід судді та твердження, висловлені в судовому засіданні, під час розгляду заяви про відвід безпосередньо в судовому засіданні, судом оглянуто матеріали кримінальної справи № 453/993/15-к, провадження №1кп/456/123/2025 та встановлено таке.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 квітня 2024 року призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19 вересня 2024 року призначено кримінальне провадження до судового розгляду.
Впродовж розгляду кримінального провадження головуючим суддею ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 користується правовою допомогою адвоката ОСОБА_4 .
Під час підготовчого судового засідання та під час розгляду кримінального провадження, сторона захисту користувалася своїми правами, визначеними КПК України, заявляла клопотання про витребування доказів, які як вбачається з матеріалів кримінального провадження були розглянуті судом та вирішені по суті.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 жовтня 2024 року в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на особисте зобов'язання відмовлено, при цьому судом наведено мотиви для ухвалення вказаного судового рішення.
Потерпілий ОСОБА_7 у зв'язку з відмовою головуючого судді в задоволенні його клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, брав участь безпосередньо в залі суду, надав суду показання.
Суд вважає, що доводи заяви адвоката ОСОБА_4 очевидно зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу суддею ОСОБА_5 (незгода з процесуальними діями головуючого судді) та ухвалених суддею процесуальних рішень.
Суб'єктивно оцінюючи на предмет законності, обґрунтованості та правомірності рішення судді щодо порядку та процедури розгляду ним поданих стороною захисту клопотань та ухвалених суддею під час розгляду кримінального провадження процесуальних рішень, адвокат робить висновок про наявність упередженості судді.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о.Бріюні, Хорватія, 17.10.2015) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади у прийнятті рішень.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз'яснення мотивів його ухвалення.
Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Суд звертає увагу, що вирішуючи заяву про відвід судді, суд не вправі надавати оцінку законності та обгрунтованості судового рішення, ухваленого під час розгляду кримінального провадження, (як протокольного судового рішення, так і ухваленого у нарадчій кімнаті), оскільки такими повноваженнями наділені лише суди апеляційної та касаційної інстанції. Суд лише вправі оцінити чи таке судове рішення дійсно може викликати сумніви в неупередженості та об'єктивності головуючого судді, при цьому не надаючи оцінку його законності та обгрунтованості.
Суд вважає, що всі заявлені стороною захисту обставини можуть бути перевірені під час апеляційного перегляду судового рішення, постановленого за наслідками розгляду вказаного кримінального провадження.
Оцінюючи доводи, викладені в заяві про відвід в їх сукупності, суд вважає висловлені заявником - адвокатом ОСОБА_4 доводи щодо відводу судді такими, що не ґрунтуються на вимогах ст.75 КПК України, тобто є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року), що застосовується при оцінці доказів.
Суд, проаналізувавши всі доводи, викладені у заяві, приходить до переконливого висновку, що твердження адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо упередженості судді ОСОБА_5 є безпідставними та надуманими, а також не передбачені в переліку обставин, які виключають участь судді в кримінальному провадженні, а тому вважає, що заява адвоката ОСОБА_4 , який здійснює захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у справі №453/993/15-к про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 КК України не підлягає до задоволення.
При цьому, слід роз'яснити обвинуваченому та його захиснику, що на підставі ст.350 КПК України вони не позбавлені права за наявності підстав на повторне подання клопотань, зазначених у заяві про відвід головуючого судді, якщо стадія з'ясування обставин справи та перевірка їх доказами не завершена та вправі доводи, викладені у заяві про відвід судді зазначити у апеляційній та касаційній скарзі на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду вказаного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 75-83 КПК України, -
В задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 , який здійснює захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у справі №453/993/15-к про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 КК України відмовити.
Роз'яснити обвинуваченому та його захиснику, що на підставі ст.350 КПК України вони не позбавлені права за наявності підстав на повторне подання клопотань, зазначених у заяві про відвід головуючого судді, якщо стадія з'ясування обставин справи та перевірка їх доказами не завершена та вправі доводи, викладені у заяві про відвід судді зазначити у апеляційній та касаційній скарзі на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду вказаного кримінального провадження.
Копію ухвали після виготовлення повного тексту надіслати учасникам кримінального провадження та передати для долучення до матеріалів кримінальної справи №453/993/15-к, провадження №1кп/456/123/2025, яка перебуває в провадженні головуючого судді ОСОБА_5 .
Повний текст ухвали буде оголошено в приміщення Стрийського міськрайонного суду Львівської області 08 грудня 2025 року о 14.00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1