Справа № 523/24703/25
Номер провадження 3/523/5521/25
"05" грудня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Малиновський О.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянки України, не працюючої, яка проживає
за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП,
З протоколу серії ВАД №760218 від 01 листопада 2025 року слідує, що 25.10.2025р об 18:05 год неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинив хуліганські дії, а саме заліз у приватну аварійну будівлю АДРЕСА_2 де бив скло, знаходився без дозволу матері, однак не досяг віку адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим до відповідальності притягується його мати ОСОБА_1 відповідно до ст.150 СКУ, відповідальність несуть батьки, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що зі слів сина він с друзями 25.10.2025р гуляли по "заброшці", жодних хуліганських дій він не вчиняв.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч.3 ст.184 КУпАП, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що неповнолітні діти серед яких був ОСОБА_2 залізли у будівлю с. Куяльник за адресою м.Одеса, вул.Лиманна,170 де били скло, що не розцінюється судом як адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, а саме як хуліганські дії.
Отже, виходячи з викладеного вбачається, що викладена фабула адміністративного правопорушення не відповідає кваліфікуючим ознакам правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. п.1 ч. 1 ст.247 провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Всі наведені вище обставини та зібрані докази в їх сукупності, дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення ч.3 ст. 184 КУПАП, а суд не має право самостійно збирати докази по справі, які по суті, підтверджують виклад обвинувачення у вчиненні правопорушення.
За вказаних обставин, суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 164-5, 245, 247 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.184 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя