Справа № 452/3614/24
Провадження № 2/455/56/2025
Іменем України
03 грудня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Клімченка М.І.,
за участю секретаря судового засідання Шайди Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні Старосамбірського районного суду Львівської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів,
27.09.2024 позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь безпідставно отримані гроші в розмірі еквівалентному 12000 доларів США, згідно із офіційним курсом, встановленим НБУ, станом на дату їх стягнення та судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 восени 2021 року мала намір придбати земельну ділянку в Самбірському районі Львівської області. В процесі підшукування земельної ділянки, позивачка познайомилася з ОСОБА_2 , який являється мешканцем с.Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області. В свою чергу, відповідач повідомив, що володіє на праві приватної власності земельною ділянкою, розташованою в с.Лопушанка-Хомина і має намір її продати. В процесі обговорення умов укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 домовились, що ціна вказаної земельної ділянки становитиме розмір, що еквівалентний 12000 доларів США та вказані гроші будуть передані до укладання договору купівлі-продажу. 30.09.2021 позивачкою було особисто передано відповідачу грошові кошти в розмірі 12000 доларів США в якості повної оплати вартості вказаної земельної ділянки. Договір купівлі-продажу мав бути укладений в письмовій формі 01.10.2021. Проте, ні 01.10.2021, ні по цей час, між позивачкою та відповідачем договору купівлі-продажу укладено не було. Вимогу про повернення коштів ОСОБА_2 проігнорував, на телефонні дзвінки не відповідає. Оскільки, станом на 30.09.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 основний, попередній чи будь-який інший договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладався, а також були відсутніми будь-які інші достатні правові підстави набуття відповідачем грошових коштів за рахунок ОСОБА_1 , то і з цього випливає те, що позивачка з відповідачем не пов'язані будь-яким договірними правовідносинами щодо вказаних грошових коштів, а відтак ОСОБА_2 безпідставно набув грошові кошти в розмірі 12000 доларів США. При цьому, ОСОБА_1 передаючи гроші ОСОБА_2 , помилково вважала, що передає їх виконуючи зобов'язання в якості оплати вартості земельної ділянки.
Ухвалою судді від 13.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивачки адвокат Гораль В.Р. позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив позов задовольнити, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судові засідання не з'явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини неявки не повідомляв. Виклик ОСОБА_2 було здійснено через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. При цьому, відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву.
На підставі норм статей 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивачки, покази свідків та позивачки суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 01.10.2022 ОСОБА_2 склав розписку, із змісту якої вбачається, що грошові кошти в сумі 12000 доларів США отримані ним за земельну ділянку, яку він зобов'язується передати ОСОБА_1 після завершення процедури її реєстрації (а.с.13).
16.11.2021 ОСОБА_2 подано до Стрілківської сільської ради заяву про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що знаходиться в урочищі «Полянки нижні» та «Полянки верхні», що в селі Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області (а.с.19).
Рішенням Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області №618 від 20.12.2021 надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок для надання у власність для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Полянки Верхні» та «Полянки нижні», що в селі Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області, орієнтовною площею 1 га (а.с.18).
З листа Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області №178 від 22.02.2024 видно, що Стрілківська сільська рада не отримувала для погодження чи затвердження проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Полянки нижні» та «Полянки верхні», що в селі Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області (а.с.17).
19.09.2024 ОСОБА_1 спрямована на адресу ОСОБА_2 лист-вимогу щодо повернення безпідставно отриманих ним грошових коштів в розмірі 12000 доларів США (а.с.20).
26.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до начальника Самбірського РВП ГУНП у Львівській області із заявою про злочин (а.с.51-53)
З Витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань видно, що 11.10.2024 внесено до ЄРДР відомості про заяву про вчинення кримінального правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення за частиною 4 статті 190 КК України (а.с. 54).
Допитана в якості свідка позивачка ОСОБА_3 суду пояснила, що в 2021 році, в кінці літа, вона шукала земельну ділянку, для будівництва будинку. В процесі пошуку заїхала до села Лопушанка-Хомина Самбірського району, де познайомилася з ОСОБА_4 , який запропонував свою ділянку на продаж, що була в його власності. Ділянка їй сподобалась. В процесі пошуку земельних ділянок вона познайомилася з ОСОБА_4 , познайомилася з його родиною, почала йому довіряти. Домовились про продаж, ціна ділянки 12000 доларів США, на зазначену ціну вона погодилася та 30.09.2024 передала грошові кошти в розмірі 12000 доларів США і вони домовились на другий день їхати до нотаріуса в м. Старий Самбір для оформлення відповідних документів. На другий день ОСОБА_2 повідомив, що документи на земельну ділянку ще не готові і треба ще почекати день, потім тиждень, потім Новий рік, свята, а потім почалася війна та 4 місяці вона його не чіпала. В літку знову підняла питання щодо документів на земельну ділянку, приїхала до нього додому і він запропонував написати розписку про отримання 12000 доларів в рахунок продажу земельної ділянки площею 1 га. Добровільно написавши розписку в присутності свідків, ОСОБА_2 в подальшому договору купівлі-продажу земельної ділянки так і не уклав, а згодом виїхав за кордон, на зв'язок не виходить. Про те, що земельна ділянка, яку пропонував ОСОБА_2 , належала іншим особам він не повідомляв, якби вона про те знала, то не передавала б останньому гроші.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомили суду про те, що вони являються користувачами земельних ділянок, які знаходяться в урочищі «Полянки нижні» та «Полянки Верхні» в с.Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області та восени 2021 року до кожного з них звертався ОСОБА_2 з пропозицією відчужити вказані земельні ділянки. При цьому, ОСОБА_2 повідомляв їм про те, що відчуження земельних ділянок відбудеться з метою подальшого переходу права власності на вказані земельні ділянки до ОСОБА_1 . Також, свідки вказали, що ОСОБА_2 обговорював окремо з кожним і з них умови такого відчуження та розмір грошових коштів, які землекористувачі мали отримати взамін вилучених у них земельних ділянок. ОСОБА_11 не належала на праві власності чи користування земельна ділянка, що знаходилася в урочищі «Полянки нижні» та «Полянки Верхні» в с.Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області. Крім того, ОСОБА_2 повідомляв їм про те, що грошові кошти за земельні ділянки будуть оплачені ОСОБА_1 .
Свідки ОСОБА_9 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 в показах, наданих суду, вказали, що ОСОБА_2 провів з ними розрахунок за відчужені земельні ділянки, при цьому ОСОБА_2 вказував, що такі гроші ним попередньо отримані від ОСОБА_1 .
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повідомили суду про те, що ОСОБА_2 розрахунку за земельні ділянки не здійснив, проте обіцяв його провести за рахунок грошових коштів попередньо отриманих від ОСОБА_1 .
Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 повідомили суду про те, що належні їм земельні ділянки, які знаходяться в урочищі «Полянки нижні» та «Полянки Верхні» в селі Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області, станом на цей час залишаються у їх користуванні, землі у них не вилучені та нікому не відчужені.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі№ 904/2444/18.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15, від 03.06.2016 у справі№6-100цс15 та у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України».
При цьому, зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов, а саме: має місце набуття або збереження майна; вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
У даній справі такі умови існують, зокрема, має місце набуття або збереження майна - отримання ОСОБА_2 (який не є власником земельної ділянки) грошових коштів; набуття або збереження здійснено за рахунок іншої особи - має місце наявність розписки про отримання ОСОБА_2 саме від позивачки 12000 доларів США; відсутні підстави для набуття або збереження майна - у матеріалах справи відсутні відомості, що договір купівлі-продажу був укладений і під час розгляду справи встановлено, що такий договір з позивачем не укладався і відповідач не здійснив належне оформлення земельної ділянки у свою власність, що унеможливлює укладення такого договору з позивачкою.
При цьому, зважаючи на зміст розписки, складеної ОСОБА_2 , в якій зазначено, що кошти у розмірі 12000 доларів США є сплатою за купівлю належної йому земельної ділянки, площею 1 га в урочищі «Полянки нижні» та «Полянки Верхні» в селі Лопушанка-Хомина Самбірського району Львівської області, то суд дійшов висновку, що кошти у розмірі 12000 доларів США є саме коштами за домовленість укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками експертів.
Зважаючи на вказані вище норми, а також те, що на момент отримання від ОСОБА_1 грошових коштів у ОСОБА_2 був відсутній предмет договору купівлі-продажу, а також враховуючи те, що такого договору укладено не було, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 отримав грошові кошти від ОСОБА_1 безпідставно, а тому позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4956 грн.
Керуючись статтею 1212 ЦК України, статтями 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі еквівалентному 12000 (дванадцять тисяч) доларів США, згідно із офіційним курсом встановленим Національним Банком України станом на дату їх стягнення (розрахунку).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 4965 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК України.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 03 грудня 2025 року.
Суддя М.І. Клімченко