Справа № 523/17883/25
Номер провадження 3/523/4293/25
28 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Сивак К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднані матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді від 02.09.2025 року, матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно, об'єднані в порядку ст.36 цього ж Кодексу в одне провадження.
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 17.08.2025 року о 00:32 годині, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №15 по вул.Академіка Заболотного в м.Одесі, будучи у стані алкогольного сп'яніння, що зафіксовано за результатами огляду на стан сп'яніння, із застосуванням приладу «Драгер» (результат - 1,38 % проміле) та зі згоди зазначеної особи у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху».
До того ж, 17.08.2025 року о 01:35 годині, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota Avensis», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №157 по вул.Бахмутська (Курська) в м.Одесі, з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, незв'язна мова), - від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відповідний носій інформації, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху».
16.09.2025 року захисник Бакума О.П. звернулась до суду із заявою про відкладення судового засідання, яке призначене на 17.09.2025 року для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, яке було задоволено та 18.09.2025 року вказаний захисник ознайомилась зі справою, що підтверджується власноручним записом останньої на обкладинці справи.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Шурупова В.В., 17.09.2025 року судове засідання відкладено на 10:00 годину 31.10.2025 року, про що захисник Бакума О.П. повідомлена належним чином, що підтверджується її письмовою розпискою (а.с.34).
19.09.2025 року захисник Бакума О.П. направила до суду заяву про надання їй доступу до електронних матеріалів справи, яке було задоволено, про що вказаного захисника повідомлено відповідним листом на її електронну адресу (а.с.40).
06.10.2025 року захисник Бакума О.П. направила до суду письмові пояснення по справі, в яких просила справу відносно ОСОБА_1 закрити.
Втім, ОСОБА_1 та захисник Бакума О.П., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 31.10.2025 року не з'явились; остання звернулась 30.10.2025 року до суду із заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку із її хворобою та проходженням лікування, на підтвердження чого надала медичний висновок лікаря від 29.10.2025 року; означена заява захисника була задоволена, а судове засідання відкладено на 11:30 годину 28.11.2025 року.
Проте, 28.11.2025 року в судове засідання ОСОБА_1 та захисник Бакума О.П., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили, з будь-якими заявами чи клопотаннями до суду не звертались.
З огляду на викладене, суддя вважає, що в межах розгляду конкретної адміністративної справи ОСОБА_1 та захиснику Бакумі О.П. були створені достатні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що вказані особи, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про поважність причин неявки до суду не повідомили, суддя оцінює таку поведінку вказаних осіб як спробу затягування судового розгляду справи, що у свою чергу має ознаки зловживання стороною захисту своїми правами, а подальше відкладення судового розгляду справи є недоцільним і несумісним із завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення та призведе до невиправданої витрати бюджетних коштів під час дії воєнного стану і військової агресії рф проти України.
Наведене узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Враховуючи принцип судочинства, закріплений в практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи те, що ОСОБА_2 був достовірно обізнаний про розгляд справи в суді, при цьому, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника Бакуми О.П., яка подала до суду письмові пояснення по справі, суддя з огляду на вимоги ч.1 ст.268 КУпАП вирішив розглянути справу за відсутності вказаних осіб та на підставі наданих до суду матеріалів.
Вивчивши матеріали об'єднаної справи за ч.1 ст.130 КУпАП, дослідивши доводи внесених захисником Бакумою О.П. письмових пояснень по справі, суддя доходить наступних висновків.
В обґрунтування провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, Управління патрульної поліції в Одеській області надало до суду матеріали, які містять:
- протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №№425450, 425491 від 17.08.2025 року, в яких наведені обставини порушення ОСОБА_1 приписів п.п.2.9.а, 2.5 «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, підписаним останнім без будь-яких зауважень чи заперечень та без надання будь-яких пояснень (а.с.1, 15);
- роздруківки тестування з використанням алкотесту «Драгер» №7510, за яким у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння - результат 1,38 % проміле (а.с.5);
- акти огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у вказаної особи виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, порушення координації руху (а.с.6);
- направлення до медичного закладу КНП ООМЦПЗ 17.08.2025 року о 00:32 та 00:50 годині на огляд ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.8, 20);
- відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції, у яких зафіксовано перебіги подій вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та обставин складення працівниками поліції протоколів про адміністративне правопорушення за участю цієї особи (а.с.9, 21).
У поданих до суду письмових поясненнях від 03.10.2025 року щодо події за протоколом серії ЕПР1 №425450, захисник Бакума О.П. посилається на такі обставини: ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а керував його товариш; на наявному в матеріалах справи відеозаписі не відображені події вчинення вказаною особою адміністративного правопорушення, а саме керування, момент руху і зупинка транспортного засобу; на відеозаписі не видно який результат огляду показав прилад «Драгер»; працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі та в матеріалах справи відсутнє направлення водія на такий огляд; відеозапис не є безперервним.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч.2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обов'язок доведення інкримінованих певній особі обставин вчинення адміністративного правопорушення покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про такі адміністративне правопорушення, а суд при розгляді справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості і права відшуковувати докази провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи (органу), що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, зважаючи на таке.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За п.2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 розділу IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, визначено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Згідно з п. п.2, 3, 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
В порядку ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 2 ст.266 КУпАП регламентовано, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтворений відеозапис обставин оформлення працівниками поліції матеріалів справи на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейськими до суду доказів є виконанням покладеного на них обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Зазначений відеозапис містить перебіг подій та стосується безпосередніх дій ОСОБА_1 . Вказаний відеозапис переданий до суду Управлінням патрульної поліції в Одеській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи та зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до означеної норми закону.
На наявному в матеріалах справи диску, на якому відображена подія за протоколом серії ЕПР1 №425450, містяться 2 файли під назвами «ЕПР1 425450 ОСОБА_1 ст. 130+чат.mp4» та «ЕПР1 425450 ОСОБА_1 ст. 130+ча.mp4», проте означені відеофайли є послідовними, без переривання, а їх кількість не свідчить про їх безперервність, тому доводи захисника Бакуми О.П. з цього приводу суддею відхиляються як безпідставні (а.с.9).
На першому відеозаписі з відеореєстратора, який розміщений у службовому авто співробітників патрульної поліції, зафіксований момент руху та зупинки останніми транспортного засобу марки «Toyota Avensis» з номерний знаком НОМЕР_1 , за кермом якого, як в подальшому було встановлено, перебував ОСОБА_1 .
Другий відеозапис з ПВР №№470942, 475247 містить в собі момент спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції від самої зупинки автомобіля, пропозиція вказаній особі як водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці, на що останній погодився, а також зафіксовано проходження ним огляду за допомогою алкотесту «Драгер», складення адміністративного протоколу за участю вказаної особи та отримання ним копії такого протоколу.
Слід зауважити, що згідно з відеозаписом, під час цих подій ОСОБА_1 не оспорював факт керування ним транспортним засобом, не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу та після такого огляду не висловлював незгоду з його результатами, який склав 1,38% проміле та був озвучений і показаний вказаній особі, що свідчить про безпідставність доводів захисника щодо необхідності проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
До того ж, будь-яких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) стороною захисту до суду не надано, а відтак твердження захисника Бакуми О.П. щодо незаконних дій працівників поліції не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Досліджені та перевірені суддею обставини і докази у справі поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №425450 від 17.08.2025 року, а будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували винуватість вказаної особи у наведеній частині, матеріали справи не містять.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи за протоколом серії ЕПР1 №425450 у повному обсязі.
При цьому, викладені у письмових поясненнях захисником Бакумою О.П. доводи щодо наявності підстав для закриття провадження по справі за вказаним протоколом, є надуманими, необґрунтованими та спростовуються наявним у справі відеозаписом, а тому означене клопотання захисника в цій частині не підлягає задоволенню.
З огляду на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перевіривши ж матеріали справи за протоколом серії ЕПР1 №425491 та дослідивши письмові пояснення по справі захисника Бакуми О.П. на означений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суддя доходить наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У поданих до суду письмових поясненнях від 03.10.2025 року щодо події за протоколом серії ЕПР1 №425491, у яких викладено клопотання про закриття провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, захисник Бакума О.П. посилається на те, що з наявного у матеріалах справи відеозапису не вбачається керування ОСОБА_1 транспортним засобом та пропозиція огляду на стан сп'яніння; направлення на огляд водія складено ще до того, як поліцейські під'їхали до вказаної особи.
Згідно з п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як слідує з приписів ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона складу цього адміністративного правопорушення полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або відмовитись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення або неналежність особи до суб'єкту адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності, а особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Як вбачається з дослідженого суддею наявного в матеріалах справи відеозапису розглядуваних подій за протоколом серії ЕПР1 №425491 (а.с.21), надані до суду відеофайли не містять доказів керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, вимоги працівника поліції на проходження вказаною особою огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмови останнього від такого огляду, а на вказаному відеофайлі зафіксовано лише момент складення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду (а.с.21).
Слід зауважити на тому, що інші наявні у справі матеріали, оцінка яких здійснена суддею у їх сукупності та взаємозв'язку, не спростовують викладених у письмових поясненнях доводів захисника Бакуми О.П. за наведеним фактом, а також не доводять факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у конкретному випадку.
При цьому, суддя виходить з того, що за висновками Європейського суду з прав людини, викладених, зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.09.2011 року) та у справі «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2018 року), Суд неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Отже, доводи захисника Бакуми О.П. щодо наявності підстав для закриття провадження по справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №425491 є обґрунтованими, а відтак провадження по справі у наведеній частині підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставин інкримінованого правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №425450, що мало місце в умовах воєнного стану та збройної агресії рф проти України, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
З огляду на ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 7, 8-9, 23, 27, 33, 34, 40-1, 130, 247, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №425450, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
В порядку ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 гривень на користь держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №425491, - закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Строк позбавлення ОСОБА_1 спеціального права на керування транспортними засобами обчислювати з дня ухвалення постанови, а саме з 28.11.2025 року.
Копію постанови для виконання направити ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області ДПП, а також надати іншим заінтересованим особам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В. Шурупов